Постанова № 33699656, 20.09.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2013 р. Справа № 821/3337/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні, Відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона про захист порушених прав,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні (далі - відповідач 1, УПФУ), Відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні (далі - відповідач 2, ВДВС) про захист порушених прав, шляхом: визнання дій УПФУ у м. Херсоні по передачі вимоги про сплату боргу №Ф-722 від 28.05.2013 року на примусове виконання до ВДВС Суворовського РУЮ протиправними та зобов'язання ВДВС Суворовського РУЮ повернути УПФУ у м. Херсоні без виконання вимогу про сплату боргу №Ф-722 від 28.05.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.08.2013 року державним виконавцем ВДВС Суворовського РУЮ м. Херсона винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні № Ф-722. Вважає постанову від 14.08.2013 року протиправною в зв'язку з тим, що вимога УПФУ № Ф-722 була оскаржена до Херсонського окружного адміністративного суду, зазначає, що з цієї причини вимога УПФУ вважається неузгодженою.

Це на думку позивача є підставою для визнання дій УПФУ у м. Херсоні по передачі вимоги про сплату боргу на примусове виконання до ВДВС Суворовського РУЮ протиправними та зобов'язання ВДВС Суворовського РУЮ повернути УПФУ у м. Херсоні без виконання вимогу про сплату боргу №Ф-722.

Позивач в судове засідання не прибула, але 18 вересня 2013 року надіслала клопотання про розгляд справи без її участі.

Представник УПФУ у м. Херсоні в судове засідання не прибув, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову посилаючись на ті обставини, що позивач з 01.01.2011 року є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та згідно вимог ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-УІ від 08.07.2010 року повинна нараховувати, обчислювати і своєчасно сплачувати єдиний внесок. У встановлений законом строк позивач суми недоїмки не сплатив, для узгодження суми недоїмки не звертався.

Представник ВДВС Суворовського РУЮ в судове засідання не прибув, письмових заперечень на позов не надав, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши надані сторонами документи, з"ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що УПФУ у м. Херсоні винесено вимогу про сплату недоїмки за №Ф-722 від 28 травня 2013 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 9776,75 грн.

Правові відносини, що виникають, тривають та припиняються у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування врегульовані, зокрема, Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи), а також Законом №2464, правовий статус Пенсійного фонду України врегульовано Законом № 1058.

Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні є органом виконавчої влади, який здійснює повноваження, покладені на нього п.12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-VІ (далі - Закон № 1058-VІ), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001.

У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону № 1058-VІ у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року №121/2001.

Згідно зі ст.1 Положення про Пенсійний фонд України, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Таким чином, управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні є державним органом.

Відповідно до п. 1, ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-УІ від 08.07.2010 року, фізичні особи-підприємці є платниками єдиного внеску, то облік позивача здійснюється територіальним органом управління Пенсійного фонду.

Згідно п. 2, ч. 1, ст. 1 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платники єдиного внеску визначені ст. 4 Закону №2464. Зокрема, до них відносяться фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців). Тобто, платниками є фізичні особи-підприємці, що є роботодавцями. Крім цього, згідно положень цієї ж статті платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Виходячи із змісту ч. 4, ст. 5 Закону № 2464 обов'язки фізичних осіб-підприємців як платників єдиного внеску виникають з моменту їх державної реєстрації. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Закону №2464 фізичні особи-підприємці є застрахованими особами щодо себе та страхувальниками осіб, що на них працюють (для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6 - 14 частини першої ст. 4 Закону № 2464). Крім цього, відповідно до ч. 9, ст. 9 Закону № 2464 обчислення і сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюються платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які внесок нарахований. Таким чином, до обов'язків фізичних осіб осіб-підприємців, що є роботодавцями, а також для фізичних осіб-підприємців, що не є роботодавцями, входить своєчасне нарахування та сплата нарахованого єдиного внеску до Пенсійного фонду на суми, що виплачуються ними найманим працівникам, а також на суми їх доходів або самостійно визначені ними суми (для фізичних осіб-підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування), які є базою для нарахування єдиного внеску відповідно до зазначеного Закону.

Позивач є фізичною особою-підприємцем, а тому вона зобов'язана нараховувати та сплачувати до Пенсійного фонду суми єдиного внеску, база нарахування якого визначена ст. 7 Закону № 2464.

Згідно із п. 1, ч. 2, ст. 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Частиною 8, ст. 9 Закону №2464 встановлено базовий звітний період для фізичних осіб-підприємців - календарний рік. Відповідно до ч. 8 ст. 9 цього ж Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Ці вимоги закону позивачем не виконано. Виходячи з цього та на підставі п. 6, ст.1 Закону №2464 несплачена вчасно сума єдиного внеску визнається недоїмкою.

З огляду на вищевикладене, вимога УПФУ про сплату боргу №Ф-722 від 28.05.2013 року складена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом №2464.

Відповідно до положень ст. 25 Закону №2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У цьому разі, боржник протягом десяти робочих днів з дня її отримання повинен або узгодити суму зобов'язання з органом Пенсійного фонду, або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи до суду, або сплатити борг. У іншому разі, УПФУ надсилає вимогу для стягнення боргу до органу державної виконавчої служби або звертається з позовом про стягнення боргу до суду.

Таким чином, дії УПФУ по передачі вимоги про сплату недоїмки до органу виконавчої служби є правомірними та визнанню протиправними не підлягають.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Херсоні направлено до ВДВС заяву про примусове виконання вимоги про сплату боргу № Ф-722.

Постановою державного виконавця ВДВС Суворовського РУЮ від 14.08.2013 року відкрито виконавче провадження з виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні № Ф-722 про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ боргу з єдиного внеску. Постанову про відкриття виконавчого провадження від 14 серпня 2013 року направлено поштою ОСОБА_1. Боржнику надано строк для її виконання у добровільному порядку до 21.08.2013.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону № 606-XIV, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Стаття 25 Закону № 606-XIV встановлює, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Статтею 17 Закону № 606-XIV Закону № 606-XIV, передбачено перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, згідно п. 8 ч. 2 вказаної статті, підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону № 2464-VI, вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Таким чином, прийнята УПФУ на підставі Закону України № 2464-VІ вимога про сплату єдиного соціального внеску за своїм правовим характером та з урахуванням положень Закону України № 606-ХIV є виконавчим документом, який підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.

Дослідивши вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про сплату боргу № Ф-722, суд встановив, що даний виконавчий документ видано на підставі ст.25 Закону України №2464-VІ та він повністю відповідає вимогам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", а тому правомірно був прийнятий до виконання державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не вбачає ознак протиправності в діях відповідачів при направленні вимоги про сплату недоїмки на примусове виконання та при відкритті виконавчого провадження з виконання зазначеної вимоги.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 і вважає необхідним відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 128, 158-163 КАС України, суд -

постановив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні, Відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні про захист порушених прав шляхом визнання дій УПФУ у м. Херсоні по передачі вимоги про сплату боргу №Ф-722 від 28.05.2013 року на примусове виконання до ВДВС Суворовського РУЮ протиправними та зобов'язання ВДВС Суворовського РУЮ повернути УПФУ у м. Херсоні без виконання вимогу про сплату боргу №Ф-722 від 28.05.2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 10.1