Постанова № 33698157, 18.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року Справа № 905/41/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А.,суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників: позивачаСтанішевський І.С. (дов. від 22.03.2013 р. № 14-69)відповідачаРубан Д.М. (дов. від 14.12.2012 р.)розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р.у справі № 905/41/13-г господарського суду Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз"простягнення 9536, 02 грн. втрат від інфляційних процесів, 23640, 56 грн. пені, 3% річних у розмірі 4575, 59 грн. В С Т А Н О В И В:

У січні 2013 р. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" про стягнення 9536, 02 грн. втрат від інфляційних процесів, 23640, 56 грн. пені, 3% річних у розмірі 4575, 59 грн.

Позов мотивований тим, що Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" не виконало свої зобов'язання за укладеним договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 р. № 14/2147/11/1 щодо своєчасної та повної оплати отриманого природного газу, що є підставою для стягнення з відповідача нарахованих сум пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.03.2013 р. у даній справі (суддя Шилова О.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню у розмірі 11820, 28 грн., 3 % річних у розмірі 4 575, 59 грн. та судовий збір у розмірі 1 202, 94 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р. у даній справі (колегія суддів: головуючий Діброва Г.І., Бойченко К.І., Чернота Л.Ф.) рішення господарського суду Донецької області від 14.03.2013 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р. та рішення господарського суду Донецької області від 14.03.2013 р. в частині відмови в стягненні пені в сумі 14 820, 28 грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо стягнення пені в сумі 14 820, 28 грн. задовольнити, в іншій частині рішення залишити без змін.

Скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, статтей 551 Цивільного кодексу України, пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, статтей 43, 84 Господарського процесуального кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, а також неповно встановлено обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 30.09.2011 р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) та Публічним акціонерним товариством "Донецькоблгаз" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/2147/11/1.

Відповідно до умов пункту 1.1 вищевказаного договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (в обсягах природного газу, що використовуються для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами), та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та втрати, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах Договору.

Пунктом 6.1 договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до пункту 7.1 договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також договором.

Відповідно до пункту 7.2 договору, у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 Договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Неустойка нараховується Продавцем протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 11.1 договору зазначено, що договір набуває чинності з дати його укладення і діє в частині реалізації газу з 01.10.11 р. до 31.12.12 р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Судами встановлено, що відповідач прийняв від позивача у листопаді 2011 р.-червень 2012 р. імпортований природний газ на підставі договору купівлі-продажу № 14/2147/11/1 в обсязі 2 345 826 куб. м. на загальну суму у розмірі 8 997 393, 91 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2011 р., 31.12.2011 р., 31.01.2012 р., 29.02.2012 р., 31.03.2012р., 30.04.2012 р., 31.05.2012 р., 30.06.2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати природного газу, отриманого в листопаді 2011 р.- січні 2012 р. у встановлений договором купівлі-продажу термін порушено.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пункту 7.2 договору, у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 Договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Неустойка нараховується Продавцем протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій задовольнили позов в частині нарахування пені у розмірі 23640, 56 грн., нарахованої за заборгованість: -за листопад 2011 р.- у сумі 7224, 04 грн. за період 15.12.2011 р. по 27.12.2011 р.; -за грудень 2011 р.-у сумі 7652, 22 грн. за період 15.01.2012 р. по 27.01.2012 р.; -за січень 2012 р.- у сумі 8764, 30 грн. за період 15.02.2012р. по 24.02.2012 р.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з приписами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Судами встановлено, що заявлена до стягнення сума штрафу є надмірно великою та не відповідає наслідкам здійсненого відповідачем правопорушення, адже позивач нарахував суми інфляційних за періоди прострочки виконання зобов'язань, менші за 15 днів (півмісяця), в той час як інфляція є помісячним процесом і нарахування її за період менш ніж місяць суперечить діючому законодавству України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.03.2013 р. зменшено розмір пені на 50 % та стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 11 820, 28 грн.

Судом апеляційної інстанції в цій частині рішення господарського суду Донецької області від 14.03.2013 р. залишено без змін.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій правомірно стягнули з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 15.12.2011 р. по 24.02.2012 р. у розмірі 4 575, 59 грн. та задовольнили позов в частині стягнення з відповідача інфляційних за період з 15.12.2011 р. по 24.02.2012 р. у розмірі 9536, 02 грн., нарахованих за заборгованість за газ, поставлений у листопаді 2011 р.-січень 2012 р.

Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про зменшення стягуваної суми пені.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою було залишено в силі рішення суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 1117, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду 18.06.2013 р. у справі № 905/41/13-г господарського суду Донецької області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова