Постанова № 33698089, 17.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року Справа № 5015/1195/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В.,розглянув касаційні скарги 1. Прокурора, що брав участь у справі: начальник відділу представництва інтересів громадян та держави в суді прокуратури Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері; 2. Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачногона постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 28.05.2013р. за апеляційною скаргою ТОВ "Торгівельно-роздрібна компанія "Євротек"у справі№5015/1195/12 господарського суду Львівської областіза позовомПершого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі: 1. Міністерства оборони України; 2. Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; 3. Квартирно-експлуатаційного відділу м. ЛьвовадоСкнилівської сільської радиза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Приватного підприємства "Паритет КС"; 2. Державного підприємства "Львівське" 3. Приватного акціонерного товариства "Євротек"провизнання недійсним рішення сільради про надання землі в оренду,

За участю прокурора: Шекшеєва В.С., посв. №015375;

представників:

- позивача1: Романенко Ю.М., дов. №220/968/д від 11.12.2012р.;

- позивача2: не з'явилися;

- позивача3: не з'явилися;

- відповідача: не з'явилися;

- третьої особи1: не з'явилися;

- третьої особи2: не з'явилися;

- третьої особи3: не з'явилися;

- ТОВ "Торгівельно-роздрібна компанія "Євротек": Кравчук О.А., дов. б/н від 22.05.2013р.;

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник військового прокурора Західного регіону України звернувся до господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі його органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах: Міністерства оборони України, Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова з позовом до Скнилівської сільської ради про визнання недійсним рішення Скнилівської сільської ради від 26.07.2005р. №124 щодо передачі в оренду ПП "Паритет КС" терміном на 15 років земельної ділянки площею 10,1771га, вартістю 1394785грн., що знаходиться по вул. Чорновола, 2, у с. Скнилів Пустомитівського району Львівської області.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.02.2013р. у справі №5015/1195/12 (суддя О.Бортник) позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення Скнилівської сільської ради від 26.07.2005р. №124 "Про надання в оренду земельної ділянки" в частині надання Приватному підприємству "Паритет КС" в оренду земельної ділянки площею 9,2936га терміном на 15 років за адресою: с. Скнилів, вул. Чорновола, 2. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2013р. у справі №5015/1195/12 (колегія суддів у складі головуючого судді Д.Новосад, суддів О.Михалюк, Г.Мельник) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-роздрібна компанія "Євротек" задоволено. Рішення господарського суду Львівської області від 12.02.2013р. у справі №5015/1195/12 скасовано. Прийнято нове рішення. В задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, прокурор, що брав участь у справі: начальник відділу представництва інтересів громадян та держави в суді прокуратури Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, та Академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2013р. у справі №5015/1195/12 та залишити в силі рішення господарського суду Львівської області від 12.02.2013р. у справі №5015/1195/12.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-роздрібна компанія "Євротек" подано відзиви на касаційні скарги з проханням оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, касаційні скарги, відзиви на них, заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представників учасників судового процесу, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26.07.2005р. Скнилівською сільською радою було прийнято рішення №124 "Про надання в оренду земельної ділянки", за яким Приватному підприємству "Паритет КС" надано в оренду земельну ділянку площею 10,2га терміном на 15 років за адресою: с. Скнилів, вул. Чорновола, 2. З наявного у матеріалах справи Державного акту на право користування землею №040210 від 1989р., суди попередніх інстанцій встановили, що Львівському вищому військово-політичному училищу надано в безстрокове і безплатне користування 9,5га землі на території радгоспу"Львівський" Пустомитівського району Львівської області Української Радянської Соціалістичної республіки для підсобного господарства.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що за висновком №8001/8002 від 24.12.2012р. судової земельно-технічної експертизи у справі №5015/1195/12 межі земельної ділянки Львівського вищого військово-політичного училища, яка надана йому у користування на підставі Державного акту на право користування землею №040210 на території радгоспу "Львівський" Пустомитівського району Львівської області, частково входять в межі земельної ділянки ПП "Паритет КС" на території Скнилівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, яка надана в оренду ПП "Паритет КС" рішенням Скнилівської сільської ради від 26.07.2005р. №124. До складу землекористування ПП "Паритет КС" не входять дві частини землекористування Львівського вищого військово-політичного училища: на півночі земельна ділянка площею 368мкв., на сході земельна ділянка площею 1696мкв.

За приписами п.3, 10 постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.1992р. №490 "Про реформу системи військової освіти" Львівське вище військово-політичне ордена Червоної Зірки училище було перейменовано в Львівське вище військове училище, а Міністерству освіти, Міністерству у справах молоді і спорту, Міністерству внутрішніх справ доручено створити: відділення військової підготовки у Львівському політехнічному інституті на базі Львівського вищого військового училища та військової кафедри інституту, що ліквідуються, з передачею на його баланс будинків і споруд. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1997р. №1220 відділення військової підготовки у Львівському політехнічному інституті було перетворено у Військовий інститут при державному університеті "Львівська політехніка", який за Указом Президента України від 10.11.2000р. №1221/2000 був перетворений у Львівський військовий ордена Червоної Зірки інститут імені гетьмана Петра Сагайдачного при Національному університеті "Львівська політехніка", реорганізований за постановою Кабінету Міністрів України №321 від 12.03.2003р. у Львівський військовий ордена Червоної Зірки інститут імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету "Львівська політехніка", в послідуючому реорганізований за постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2005р. №381 у Львівський ордена Червоної Зірки інститут Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету "Львівська політехніка". Постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.2009р. №467 останній був реорганізований шляхом перетворення із виведенням зі складу Національного університету "Львівська політехніка" в Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного з утворенням в її складі військового коледжу сержантського складу.

Врахував вищевикладене, положення наказу Міністерства оборони України №322/543 від 19.06.2009р., Положення про Львівський військовий ордена Червоної зірки інститут імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету "Львівська політехніка" та Статуту Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач-2 є правонаступником Львівського вищого військово-політичного училища.

За результатами розгляду заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про передачу в оренду за спірним рішенням частини земельної ділянки, що перебувала в користуванні позивача-2, частково задовольнив заявлені позовні вимоги, з урахуванням Схеми до висновку експертизи №8001/8002.

Натомість суд апеляційної інстанції, переглядаючи прийняте у даній справі рішення суду обґрунтовано не погодився з такими висновками з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції з Державного акту на право користування землею №040210 від 1989р., земельна ділянка надавалася Львівському вищому військово-політичному училищу не для здійснення постійної діяльності, а для здійснення підсобного сільського господарства, тоді як докази здійснення постійної діяльності правонаступниками Львівського вищого військово-політичного училища, в тому числі, позивачем-2 на земельній ділянці, щодо якої прийнято спірне рішення позивачами суду не надано та в матеріалах справи відсутні.

Врахував приписи ст.ст.4, 49, 50 Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1970р. (в ред. на дату видачі Державного акту на право користування землею від 1989р.), надання Львівському вищому військово-політичному училищу земельної ділянки площею 9,5 гектарів на території радгоспу "Львівський" на підставі Державного акту на право користування землею від 1989р. суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за основним цільовим призначенням зазначена земельна ділянка належала до земель сільськогосподарського призначення.

При цьому, апеляційним господарським судом зазначено, що Земельним кодексом УРСР від 08.07.1970р. (в ред. на дату видачі Державного акту на право користування землею від 1989р.) не було передбачено такої категорії земель за цільовим призначенням як землі оборони, у зв'язку з чим дійшов висновку, що надання Львівському вищому військово-політичному училищу за Державним актом на право користування землею від 1989р. земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення підсобного господарства не змінило цільове призначення цієї ділянки на землі оборони. Тоді як така категорія земель за цільовим призначенням як землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення була визначена у ст.3 Земельного кодексу Української РСР від 18.12.1990р. та у ст.2 нової редакції цього Кодексу, прийнятої Законом України від 13.03.1992р. №2196-XII, якою було змінено його назву на Земельний кодекс України.

Крім того, пославшись на положення ст.ст.2, 30 нової редакції Земельного кодексу України від 18.12.1990р., ст.ст.19, 20 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. (в редакції, що діяла станом на дату прийняття спірного рішення), суд апеляційної інстанції вказав, що зміна цільового призначення вказаної земельної ділянки на території радгоспу "Львівський" з земель сільськогосподарського призначення на землі оборони могла бути здійснена виключно за рішенням відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі розробленого і погодженого проекту відведення земельної ділянки. Тоді як зі здійсненого у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України аналізу наявних матеріалів справи, суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність в матеріалах справи проекту відведення земельної ділянки та рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про зміну впродовж 1990 - 2013 років цільового призначення вказаної земельної ділянки на території радгоспу "Львівський", наданої за Державним актом на право користування землею для ведення підсобного сільського господарства, з земель сільськогосподарського призначення на землі оборони.

Здійснив аналіз наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, врахував приписи п. 3 ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. (в редакції, що діяла станом на 1992р., дату ліквідації Львівського вищого військово-політичного училища), п."в" ст.141 Земельного кодексу України (в редакції на дату прийняття спірного рішення №124 від 26.07.2005р.), ст.37 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції на дату ліквідації Львівського вищого військово-політичного училища 1992р.), ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що право постійного користування земельною ділянкою припиняється у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, зокрема, у разі ліквідації чи реорганізації, а приписами земельного законодавства не передбачено автоматичного переходу прав на земельну ділянку в порядку правонаступництва.

З урахуваннями вищевикладених обставин справи, здійсненого аналізу матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведення прокурором та позивачами, в інтересах яких подано позов до суду, порушення їх права та законних інтересів оспорюваним рішенням, внаслідок ненадання суду доказів: відповідного державного акту на право постійного користування земельною ділянкою за встановленою формою у визначеному законодавством порядку та реєстрації такого права, доказів їх звернення до компетентних органів чи вчинення будь-яких дій щодо оформлення прав на земельну ділянку, інших доказів, з одержанням яких закон пов'язує виникнення прав на землю станом на дату прийняття спірного рішення відповідача, зокрема, проект відведення земельної ділянки, рішення про надання земельної ділянки.

Крім того, судом апеляційної інстанції з урахуванням приписів ч.1, 2 ст.149 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. (в редакції на дату прийняття спірного рішення №124 від 26.07.2005р.), додатково зазначено, що вилучення земельних ділянок здійснюється за згодою землекористувача, право користування якого оформлене та зареєстроване у встановленому законодавством порядку.

Врахував вищевикладене, приписи ч.2, 3 ст.152 Земельного кодексу України, ст.ст.1, 91 Господарського процесуального кодексу України, ненадання прокурором та позивачами належних і допустимих доказів порушення їх прав, як користувачів земельної ділянки, щодо якої Скнилівською сільською радою було прийняте оскаржуване рішення від 26.07.2005р. №124 "Про надання в оренду земельної ділянки", за захистом яких вони мають право звернутися, здійснив аналіз наданих скаржником матеріалів в обґрунтування порушення його прав та законних інтересів оскаржуваним судовими актом, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, внаслідок чого обґрунтовано скасував прийняте у даній справі рішення суду першої інстанції, та прийняв нове рішення про відмову в позові.

Згідно зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржників, викладені в касаційних скаргах, не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору Академією Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного покладаються на скаржника. Крім того, за подання касаційної скарги прокурором слід стягнути з Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, визначеного прокурором суб'єктом права користування спірною земельною ділянкою, на користь Державного бюджету України судовий збір на суму 802,9грн.

Керуючись ст.ст.49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги прокурора, що брав участь у справі: начальник відділу представництва інтересів громадян та держави в суді прокуратури Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2013р. у справі №5015/1195/12 - без змін.

Стягнути з Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (79012, м.Львів, вул. Гвардійська, 32, код ЄДРПОУ 08410370) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; рахунок отримувача - 31211254700007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві; код банку - 820019; код класифікації доходів бюджету 22030004, символ звітності 254) судовий збір на суму 802(вісімсот дві)грн.90коп. за подання касаційної скарги прокурором. Доручити господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко