Постанова № 33698085, 24.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Справа № 904/3242/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Плюшка І.А.,суддівКочерової Н.О. (доповідач), Самусенко С.С.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумський фарфоровий завод"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2013р.у справі№ 904/3424/13 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси"до1) публічного акціонерного товариства "Сумський фарфоровий завод", 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон"простягнення 1 240 380, 25 грн.за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача-1: не з'явилися

від відповідача-2: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" звернулося до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Сумський фарфоровий завод" та товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" про стягнення з першого відповідача 1 100 959, 47 грн. основного боргу, 99 876, 73 грн. пені, 39544, 05 грн. трьох відсотків річних та про стягнення солідарно з відповідачів 1 000,00 грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням першим відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару за укладеним між позивачем та відповідачем-1 договором поставки № 2К12 від 27.12.2011р. Вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів 1000,00 грн. ґрунтуються на обставинах укладення позивачем з відповідачем-2 договору поруки, за яким другий відповідач поручився перед позивачем за виконання першим відповідачем зобов'язань за договором поставки у сумі 1000, 00 грн.

13.05.2013р. позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та на все рухоме та нерухоме майно, що належать публічному акціонерному товариству "Сумський фарфоровий завод", а також просив заборонити першому відповідачу вчиняти дії, пов'язані з відчуженням всього рухомого та нерухомого майна на користь третіх осіб.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що у зв'язку зі скрутним та нестабільним фінансовим становищем ПАТ "Сумський фарфоровий завод", нестабільною господарською діяльністю та великими боргами по сплаті заробітної плати і податків підприємства існує велика вірогідність того, що ПАТ "Сумський фарфоровий завод" не зможе сплатити позивачу суму заборгованості, яка утворилась внаслідок невиконання першим відповідачем протягом тривалого часу зобов'язань з оплати товару за договором поставки №2к12 від 27.12.2011р. Крім того, за твердженням позивача, наведені обставини утруднять та зроблять неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області (суддя Єременко А.В.) заяву про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на належні публічному акціонерному товариству "Сумський фарфоровий завод" грошові кошти в межах суми позову - 1 240 380, 25 грн., які знаходяться на всіх його розрахункових рахунках в банківських установах. В задоволенні іншої частині заяви відмовлено.

При цьому, місцевий господарський суд врахувавши значний розмір заявленої до стягнення суми заборгованості, наведені позивачем обставини щодо ухилення відповідача-1 від виконання своїх договірних зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару, наявність рішення загальних зборів другого відповідача, оформленого протоколом №2/2013 від 31.05.2013р., про припинення ПАТ "Сумський фарфоровий завод" в результаті його ліквідації, прийшов до висновку щодо наявності достатніх підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать другому відповідачу та знаходяться на всіх його рахунках у банківських установах, в межах суми позову, оскільки невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відмовляючи у задоволенні вимог позивача щодо накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належать ПАТ "Сумський фарфоровий завод", та заборони першому відповідачу вчиняти дії, пов'язані з відчуженням всього рухомого та нерухомого майна на користь третіх осіб, суд виходив з того, що позивач не довів, що майно, яке належить першому відповідачу, на момент пред'явлення позову може бути відчужене будь-яким способом або передане в користування третім особам в інший спосіб.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2013р. (колегія суддів у складі: Крутовських В.І. - головуючий, Орєшкіна Є.В., Широбокова Л.П.) апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумський фарфоровий завод" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2013р. - без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Сумський фарфоровий завод" просить ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у даній справі. При цьому, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Підставою вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог. Тобто, належне обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про вжиття таких заходів та пов'язаність цих обставин з предметом спору, є підставою вжиття таких заходів.

Питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом окремо в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів до забезпечення позову.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з вимогами у даній справі про стягнення з першого відповідача 1 100 959, 47 грн. заборгованості, 99876, 73 грн. пені та 39544,05 грн. трьох відсотків річних. Позові вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем-1 зобов'язань за договором поставки №2К12 від 27.12.2011р. в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем відповідачу-1 товару.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, перший відповідач припинив розрахунки за поставлений позивачем згідно вказаного договору поставки товар, з 28.12.2012р., тобто тривалий час не виконує свої договірні зобов'язання, у зв'язку з чим, станом на дату подачі позову у даній справі загальна сума заборгованості ПАТ "Сумський фарфоровий завод" перед позивачем склала 1 240 380, 25 грн. Однак, відповідач-1 не надав жодних доказів про реальні дії, направлені ним на виконання своїх договірних грошових зобов'язань перед позивачем.

Звертаючись із завою про забезпечення позову, позивач вказував на скрутне та нестабільне фінансове становище ПАТ "Сумський фарфоровий завод", нестабільну господарську діяльність та наявність значних боргів по сплаті заробітної плати і податків підприємства, у зв'язку з чим, на думку позивача, існує велика вірогідність того, що ПАТ "Сумський фарфоровий завод" не зможе сплатити позивачу суму заборгованості, яка утворилась внаслідок невиконання першим відповідачем протягом тривалого часу зобов'язань з оплати товару за договором поставки №2к12 від 27.12.2011р. Крім того, за твердженням позивача, наведені обставини утруднять та зроблять неможливим виконання рішення суду.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій, врахувавши наявні в матеріалах справи докази, дійшли обґрунтованого висновку, про те, що між позивачем та першим відповідачем виник спір щодо стягнення значної суми заборгованості, яку перший відповідач не погашає тривалий час, та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки фінансове становище і господарська діяльність ПАТ "Сумський фарфоровий завод" є нестабільними та незадовільними, а загальними зборами першого відповідача прийнято рішення, оформлене протоколом №2/2013 від 31.05.2013р., про припинення ПАТ "Сумський фарфоровий завод" в результаті його ліквідації.

При цьому колегія суддів касаційної інстанції вважає, що задовольняючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову господарський суд першої інстанції здійснив оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, зокрема, з'ясував обсяг позовних вимог, вказав на ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, та вжив захід до забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні першому відповідачу грошову кошти в межах суми позову, який відповідає предмету позовних вимог, а також буде спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Апеляційний господарський суд правильно залишив винесену місцевим господарським судом ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову без змін.

Посилання скаржника на порушення при прийнятті постанови норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумський фарфоровий завод" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2013р. у справі № 904/3242/13 - без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

С. Самусенко