Рішення № 33696566, 30.08.2013, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/2059/13-ц

провадження у справі № 2/0285/681/13

30 серпня 2013 року м. Новоград-Волинський

Новоград - Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Романюк Ю.Г., за участю секретаря Медяної І.В. та осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. У позовній заяві просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором № 0203/Н11/95/0060188 від 28.10.2008 року станом на 21.03.2013 року на загальну суму 14852,35 грн., в тому числі: прострочений борг в сумі 3385,77 грн., прострочені проценти в сумі 3332,04 грн., строкові проценти в сумі 48,68 грн., нарахована плата за кредитне обслуговування - 148,52 грн. та прострочена плата за кредитне обслуговування в сумі 1353,71 грн., пеня за несвоєчасне погашення платежів в сумі 6263,63 грн., віндикаційні витрати в сумі 320,00 грн. та судовий збір.

В обґрунтування позову зазначає, що 28.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Плюс», правонаступником якого є ПАТ «Ідея Банк» (далі - позивач/Банк) та гр. ОСОБА_2 (далі - відповідач) було укладенио кредитний договір №0203/Н11/95/0060188 від 28.10.2008 року (далі - Кредитний договір) на поточні потреби строком на 18 місяців. Згідно Кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 4739,80 грн., зі сплатою 0,8216 %, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів. Відповідач систематично ухиляється від виконання зобов'язань по Кредитному договору, у зв'язку з чим станом на 21.03.2013 року у нього перед Банком виникла заборгованість по тілу кредиту, відсоткам, комісії, пені та віндикаційним витратам на загальну суму 14852,35 гривень, яку відповідач у добровільному порядку не погашає, що змусило позивача звернутись із даним позовом до суду.

Позивач участі представника у судовому засіданні не забезпечив.

У поданій до суду заяві представник позивача надав суду письмові пояснення, які водяться до того, що сума загальної заборгованості відповідача перед позивачем розрахована з урахуванням усіх сплат позичальника, загальна суму яких за весь період дії кредитного договору складає 2445,36 грн., що відображено у наданій на вимогу суду розшифровці заборгованості станом на 10.07.2013 року, а віндикаційні витрати - це передбачені Кредитним договором та понесені Банком витрати, пов'язані із поверненням кредитної заборгованості. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив справу розглянути без його присутності на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача на підставі наявних доказів.

Представник відповідача в судовому засіданні подав заперечення та надав суду пояснення які зводяться до того, що позовні вимоги визнає частково, виходячи з наступного. Оскільки тіло кредиту складало 4 739,00 грн., а в наданій розшифровці зазначено коли і скільки було погашено коштів та на погашення чого саме вони пішли, то можливо вирахувати заборгованість по тілу кредиту і, наводячи власний розрахунок, стверджує, що заборгованість по тілу кредиту, з урахуванням усіх сплат відповідача повинна становити 1039,63 грн., яку він і визнає. Не заперечує стосовно заборгованості по відсоткам заявленої банком. Вважає, що заявлена Банком до стягнення з відповідача плата за кредитне обслуговування не передбачена кредитним договором, а тому відсутні правові підстави для її стягнення, оскільки передбачена Кредитним договором щомісячна комісія не є тотожним поняттям. У задоволенні вимоги про стягнення віндикаційних витрати також слід відмовити, оскільки вони не обґрунтовані та відсутні правові підстави для їх стягнення. Із заявленою позивачем сумою пені не погоджується, оскільки вона значно перевищує реальний розмір збитків та значно більша тіла кредиту. Вказує, що відповідач, на протязі всього строку дії договору намагався добросовісно погашати кредитну заборгованість і мав намір погашати її в подальшому, однак в силу тяжких обставин та скрутного матеріального становища, оскільки 26.09.2009 р. втратив роботу, має на утриманні дружину інваліда II групи, двох неповнолітніх дітей та втративши джерело постійного заробітку, існує від випадкових та непостійних заробітків допомагаючи сусідам по господарству, він не має можливості сплачувати пеню, в розмірі зазначеному позивачем. Просить суд, враховуючи вищевикладені обставини, об'єктивно оцінити вказану конкретну ситуацію, зменшити розмір пені до 500,00 грн.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Плюс», правонаступником якого є ПАТ «Ідея Банк» (далі - позивач/Банк) та відповідачем у даній справі - ОСОБА_2 укладено кредитний договір №0203/Н11/95/0060188 від 28.10.2008 року, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 4739,80 грн. (загальна вартість кредиту складається з витрат на підготовку документів та повної кредитної заборгованості) на поточні потреби строком на 18 місяців та зобов'язався повернути кредит, сплачувати відсотки за користування кредитом, комісії, штрафні санкції (за наявності) та пеню у терміни, в розмірах та в порядку, що передбачені розділами 4,5,6 Кредитного договору та згідно з графіком щомісячних платежів (а.с.7, 7 на звороті, 8).

При укладенні Договору відповідач був повідомлений про умови кредитування в Банку та у день укладання Кредитного договору отримав кредитні кошти в повному обсязі (а.с.5).

Однак, в порушення умов Кредитного договору відповідач своїх договірних зобов'язань належним чином не виконував, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед Банком.

Дані обставини не оспорювались сторонами та підтверджуються наданими позивачем до матеріалів справи та дослідженими у судовому засіданні доказами: копією видаткового касового ордеру № 33 від 28.10.2008 року (а.с.5), копією паспорта відповідача по справі (а.с.10), копією кредитного договору № 0203/Н11/95/0060188 від 28.10.2008 року (а.с.7,8), копією генерального договору, змін до статуту та виписки (а.с.9,11,12).

За даними обліку позивача, станом на 21.03.2013 року у відповідача перед Банком виникла заборгованість по Кредитному договору на загальну суму 14852,35 грн., в тому числі: прострочений борг в сумі 3385,77 грн., прострочені проценти в сумі 3332,04 грн., строкові проценти в сумі 48,68 грн., нарахована плата за кредитне обслуговування - 148,52 грн. та прострочена плата за кредитне обслуговування в сумі 1353,71 грн., пеня за несвоєчасне погашення платежів в сумі 6263,63 грн., віндикаційні витрати в сумі 320,00 грн.; що підтверджується складеним позивачем розрахунком заборгованості станом на 21.03.2013 року (а.с.6).

Незважаючи на попередження про виникнення простроченої заборгованості по кредиту та необхідність її погашення, станом на день розгляду справи у суді відповідач суму заборгованості не погасив.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За змістом статей 10, 11, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна (зобов'язана) довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіряючи правильність розрахунків заборгованості, наданих Банком (довідка - розрахунок станом на 21.03.2013 року - а.с. 6 та розшифровка заборгованості станом на 10.07.2013 року - а.с. 64-81), суд вважає дані розрахунки вірними, тому бере їх за основу при прийнятті рішення у даній справі, оскільки у вказаних розрахунках враховані усі сплати, які були здійснені відповідачем за весь час користування грошовими коштами та дії кредитного договору та сплати, які перераховані на

погашення відсотків за користування грошовими коштами, інших передбачених Кредитним договором платежів та на погашення боргу (тіла кредиту).

Представник відповідача у судовому засіданні не зазначив в чому полягає неправильність розрахунку заборгованості по тілу кредиту та не надав суду доказів стосовно невірного розрахунку заборгованості, зробленого Банком, а тому його твердження про те, що з урахуванням усіх сплат відповідача сума заборгованість по тілу кредиту повинна становити 1039,63 грн. - суд вважає помилковим та відкидає при прийнятті рішення у даній справі.

Твердженням представника відповідача про те, що заявлена Банком до стягнення з відповідача плата за кредитне обслуговування не передбачена кредитним договором, а тому відсутні правові підстави для її стягнення - спростовуються наявністю у Кредитному договорі, укладеному між сторонами пункту 4.1., яким передбачена така плата у вигляді щомісячної комісії за обслуговування кредиту та визначено порядок її нарахування.

Факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується кредитним договором (який є чинним) та діями відповідача, який частково погасив кредит.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодеку, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідач, підписавши Кредитний договір, погодився з умовами договору та отримав кредит.

Оскільки сторони досягли домовленості згідно з положеннями ст.ст. 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, у якому передбачені зазначені умови, то вони мають виконуватися.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні, позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит, проти чого останній не заперечує, а відповідач, в свою чергу, не повернув своєчасно кредит та не сплатив відсотки за використання кредитних коштів та комісії і станом на день звернення позивача до суду має наступну заборгованість за Кредитним договором: прострочений борг в сумі 3385,77 грн., прострочені проценти в сумі 3332,04 грн., строкові проценти в сумі 48,68 грн., нарахована плата за кредитне обслуговування - 148,52 грн. та прострочена плата за кредитне обслуговування в сумі 1353,71 грн. На загальну суму 8268,72 грн.

Таким чином, невиконання відповідачами своїх договірних зобов'язань порушило право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані в кредит, а тому суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту, процентів, належних йому за договором та простроченої плати за кредитне обслуговування є законними, обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та підлягають до задоволення.

Разом з цим, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача віндикаційних витрат у сумі 320,00 грн. не підлягає до задоволення, оскільки належним чином не обґрунтована - позивач жодних доказів з приводу нарахування цих витрат суду не надав. Так, п. 8.2., на який посилається представник позивача у своїх письмових поясненнях, передбачено, що повідомлення за договором складаються у письмовій формі та направляються за адресою позичальника, допускається повідомлення шляхом телефонного нагадування, однак позивачем не було подано суду тарифів, згідно яких здійснювалось нарахування вищезазначених витрат, їх обґрунтований розрахунок та доказів, зокрема, копій платіжних документів, на підтвердження понесення таких витрат на суму 320 грн. 00 коп.

Щодо стягнення пені суд дійшов до наступного висновку.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки, під якою розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Судом встановлено, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту станом на 21.03.2013 року становить 8268,72 грн., з яких 3385,77 грн. - прострочений борг, тобто тіло кредиту; а заборгованість по сплаті пені за несвоєчасне виконання зобов'язань лише за період з 21.03.2012 року по 21.03.2013 року (тобто за один календарний рік) - 6263,63 грн., що на думку суду значно перевищує реальний розмір збитків.

Заслуговує на увагу й та обставина, що відповідач не заперечив щодо порушення ним своїх зобов'язань перед Банком, на протязі строку дії договору не припиняв погашати кредитну заборгованість і мав намір погашати її в подальшому, однак у зв'язку із втратою роботи у 2009 році був позбавлений такої можливості. Відповідач довів суду, що в силу таких обставин як скрутне матеріальне становище: оскільки має на утриманні дружину інваліда II групи, двох неповнолітніх дітей та втративши джерело постійного заробітку, існує від випадкових та непостійних заробітків, що підтверджується відповідними документами (а.с. 101-106) - він не має можливості сплачувати пеню, в розмірі зазначеному позивачем.

Слід зазначити, що суттєвих негативних наслідків для позивача через прострочення відповідачем виконання зобов'язання не настало.

Окрім того, суд вважає за можливе застосувати до визначеного позивачем розміру неустойки положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яким встановлено граничний розмір пені, що не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, об'єктивно оцінивши вказану конкретну ситуацію, та приймаючи до уваги майновий стан відповідача, ступінь виконання ним зобов'язання, причини неналежного його виконання, виходячи з інтересів обох сторін, суд, застосовуючи положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про співмірність вимог із розміром заподіяних збитків, зменшує розмір пені, нарахованої у зазначений позивачем період (з 21.03.2012 року по 21.03.2013 року), до 500,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому, на користь позивача підлягає стягненню з відповідачів витрати по сплаті судового збору в сумі 135 грн. 44 коп.

Керуючись статтями 3, 10, 11, 57-60, 88, 174, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 525, 526, 530, 536, 549-552, 610-612, 625, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість по кредитному договору № 0203/Н11/95/0060188 від 28.10.2008 року станом на 21.03.2013 року на загальну суму 8768 (вісім тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень 72 копійки, в тому числі: прострочений борг по тілу кредиту в сумі 3385,77 грн., прострочені проценти в сумі 3332,04 грн., строкові проценти в сумі 48,68 грн., нарахована плата за кредитне обслуговування - 148,52 грн., прострочена плата за кредитне обслуговування в сумі 1353,71 грн., пеня за несвоєчасне погашення платежів в сумі 500,00 грн.; та судовий збір в сумі 135 (сто тридцять п'ять) гривень 44 копійки.; які перерахувати на р/р 29090500033016 у ПАТ «Ідея Банк», МФО 336310, код 19390819.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду складено в повному обсязі та підписано 04 вересня 2013 року.

Суддя Ю.Г. Романюк