Рішення № 33696329, 17.09.2013, Амвросіївський районний суд Донецької області

Справа № 218/856/13-ц

№ провадження 2/218/334/13

РІШЕННЯ

Іменем України

"17" вересня 2013 р.

Амвросіївський районний суд Донецької області

в складі головуючого судді Радченко Е.А.

при секретарях Склярової А.В., Лазебник С.В.

за участю представника позивача Молікової Л.Ф.

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Амвросіївка Донецької області справу за позовом ПП «Амвросіївська житлово-експлуатаційна служба» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

03.04.2013 року ПП «Амвросіївська житлово-експлуатаційна служба» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мешкають в будинку, який обслуговувається позивачем. ПП «Амвросіївська житлово-експлуатаційна служба» утримує житловий фонд, прибудинкові території, підтримує в експлуатаційному стані внутрішнє інженерне забезпечення мереж і обладнання, приймає від населення квартирну плату та плату за утримання житла. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 плату по утриманню будинку та прибудинкової території вносять не в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 01.02.2013 року складає 1452 грн. 01 коп. та яку позивач просить стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно.

У судовому засіданні представник позивача змінила розмір позовних вимог, зменшивши їх. З урахуванням того, що відповідачі частково сплатили заборгованність, представник позивача просить стягнути з відповідачів солідарно залишок заборгованості, який станом на 01.09.2013 року складає 222 грн. 94 коп.

Відповідачі в судовому засіданні позов не визнали. При цьому відповідачі посилалися на те, що до березня 2011 року між позивачем та відповідачами не було договірних відносин. Незважаючи на це, рішенням суду з відповідачів вже було стягнуто заборгованість на користь позивача. Відповідачі також посилалися на те, що з березня 2011 року вони оплачують послуги з утримання будинку в повному обсязі, хочя ці послуги позивачем фактично не надаються. Крім того, відповідачі не погоджуються з розміром оплати, посилаючись на те, що за договором купівлі-продажу загальна площа їх квартири є меншою, ніж та площа, за яку позивач нараховує оплату. Тому відповідачі просили відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши представника позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідач ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 12.06.1992 року є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2, і користуєься житлово-комунальними послугами, а саме: послугами з утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідачка ОСОБА_3 зареєстрована у вищезазначеній квартирі, мешкає в ній і також користуюься житлово-комунальними послугами.

Пунктом 1, 2, 6 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх власників. Власники квартир є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Таким чином, відповідач ОСОБА_2, як власник квартири, є споживачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, і ці послуги здійснюються за рахунок коштів відповідача у вигляді оплати відповідно встановленим тарифам.

Згідно вимог ст. 156 ЖК України відповідачка ОСОБА_3, як повнолітній член сім`ї власника житла, зобов`язана брати участь у витратах по утриманню будинку і прибудинкової території.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів) та на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій (прибирання внутришньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, вивезення побутових відходів). Таким чином, послуги з утримання будинків та прибудинкових територій є одним з видів житлово-комунальних послуг. Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно особовому рахунку послуги з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2, оплачуються нерегулярно і заборгованість, що утворилася станом на 01.02.2013 року, складає 1452 грн. 01 коп.

Згідно наданих відповідачами квитанцій, станом на 01.09.2013 року заборгованість становить 222 грн. 94 коп.

З пояснень представника позивача вбачається, що сума 222 грн. 94 коп. є різницею між оплатою, нарахованою ПП «Амвросіївська ЖЕС» з урахуванням площі балкона та лоджії, та тією оплатою, яку вносять відповідачі, тобто без урахування площі балкона та лоджії.

Представник позивача просить стягнути цю різницю, яка після сплати відповідачами заборгованості, залишилася несплаченою. Відповідачі не погоджуються на оплату цієї суми, посилаючись на те, що балкон та лоджія не входять до загальної площі, тому не можуть бути враховані при нарахуванні оплати за обслуговування будинку. Суд не може погодитись з відповідачами, оскільки їх посилання не грунтується на законі.

В ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що ціни та тарифи на жатлово-комунальні послуги та послуги з утримання будинків та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом. За правилами ст. 31 Закону органи місцевого самоврядування затверджують ціни та тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво. Ціни та тарифи з оплати житлово-комунальних послуг в м. Амвросіївка затверджені рішенням Амвросіївської міської ради № 260 від 19.08.2008 року та погоджені рішенням Амвросіївської міської ради № 377 від 22.09.2011 року.

З особового рахунку вбачається, що позивач нарахував відповідачам ватрість послуг з утриманні будинку та прибудинкової території відповідно з цінами та тарифами, що затверджені рішеннями міської ради, з розрахунку 1 грн. 03 коп. за 1 метр квадратний загальної площі житла відповідачів за період з 01.10.2008 року до 31.12.2011 року, що становить 64 грн. 48 коп. на місяць; та 1 грн. 32 коп. за 1 метр за період з 01.12.2011 року, що становить 82 грн. 63 коп. Нарахування проводилося з того, що загальна площа квартири відповідачів з урахуванням площі балкону та лоджії складає 62,6 метрів квадратних.

Посилання відповідачів на те, що площа балкону та лоджії не повинна враховуватися при нарахуванні оплати, не відповідає відомаг законодавства. Так, згідно договору купівлі-продажу від 12.06.1992 року загальна площа квартири за адресою: АДРЕСА_2 дійсно складає 59,8 метрів квадратних. З наданого відповідачем для огляду суду технічного паспорту, який складено КП «Амвросіївське бюро технічної інвентаризації», вбачається, що до цього розміру загальної площі не включено розміри площі лоджії та балкону. Проте, пунктом 6.2 Інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», затвердженої наказом Держбуду України № 127 від 24.05.2001 року, загальну площу квартир визначають як суму площ усіх приміщень квартири (за винятком вхідних тамбурів в одноквартирних будинках), вбудованих шаф і літніх приміщень, підрахованих із такими знижувальними коефіцієнтами: для балконів і терас - 0,3; для лоджій - 0,5; для засклених балконів - 0,8; для веранд, засклених лоджій і холодних комор - 1,0. За правилами п. 6.3 Інструкції загальну площу багатоквартирного житлового будинку визначають як суму площ приміщень, а також площ балконів і лоджій. Тобто, площа балконів та лоджій повинна включатися до загальної площі квартир.

Відповідач посилається на те, що таке визначення загальної площі квартир стосується лише квартир в будинках побудованих або реконструйованих після 01.01.2006 року. Суд не може погодитись з відповідачем, оскільки зі змісту п. 6.2 Інструкції вбачається, що підрахунок площ квартир у житлових будинках і гуртожитках, побудованих або реконструйованих після 01.01.2006 року, визначається з урахуванням вимог ДБН В.2.2-15-2005 ( n0007509-05 ). Підрахунок загальної площі квартир з урахуванням вищезазначених коефіцієнтів розповсююджується на квартири в інших будинках, тобто побудованих або реконструйованих до 01.01.2006 року.

В судовому засіданні встановлено, що позивач визначає загальну площу житла та нараховує відповідачам оплату за обслуговування будинку саме з урахуванням вимог вищезазначеної Інструкції. Той факт, що в договорі купівлі-продажу та в технічному паспорті в загальну площу не включено площу балкону та лоджії, не впливає на обов`язок позивача визначати загальну площу та нараховувати оплату за обслуговування будинку на підставі вимог законодавства.

Відповідач ОСОБА_2 також посилається на те, що він уклав з позивачем договір про надання комунальних послуг лише після узгодження розбіжностей щодо загальної площі житла, зазначивши в договорі, що загальна площа квартири складає 59,8 метрів квадратних. Тому, на думку відповідача, позивач не має права нараховувати оплату за більшу площу. Суд вважає це посиланням таким, що не заслуговує на увагу. При цьому суд враховує, що в наданому відповідачем для огляду суду договорі, що укладено між позивачем та відповідачем 15.11.2011 року, дійсно рукою дописано речення, що загальна площа житла відповідача складає 59,8 метрів квадратних. Проте, наявність цього речення в договорі не можна вважати узгодженням розбіжностей під час укладання договору. Саме речення міститься в договорі нижче підписів сторін, а підпису керівника ПП «Амвросіївська ЖЄС» під реченням немає. Ця обставина не дає підстав вважати, шо позивач під час укладання договору надав свою згоду нараховувати відповідачу пралу за утримання житла за 59,8 метрів квадратних. Тобто, відповідачем не доведено, що розбіжності щодо загальної площі його квартири було узгоджено під час укладання договору.

Посилання відповідача на фактичну відсутність послуг з утримання будинку та прибудинкової території жодним чином не доведено.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 143 від 19.03.2013 року. Оскільки позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідачів в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 156 ЖК України, ст.ст. 13, 14, 20, 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 6.2, 6.3 Інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ПП «Амвросіївська житлово-експлуатаційна служба» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПП «Амвросіївська житлово-експлуатаційна служба» (р/р 26001300097240 в Ф-ДОУ АТ Ощадбанк м. Донецьк, МФО 335106, код 35966936) заборгованість за обслуговування будинку та прибудинкової території в розмірі 222 (двохсот двадцяти двох) гривень 94 копійок та судовий збір в розмірі 229 (двохсот двадцяти дев`яти) гривень 40 копійок; загалом - 452 (чотириста п`ятдесят дві) гривні 34 копійки.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Амвросіївський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СуддяЕ.А. Радченко