Ухвала суду № 33688223, 20.08.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Приндюк М.В.

суддів Коваль С.М., Єфімової О.І.

з участю секретаря Богач Н.М.

прокурора Чернявського І.В.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 серпня 2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого CВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Вишневського С.А., погоджене прокурором прокуратури Печерського району м. Києва Чернявським І.В., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28 вересня 2013 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, з вищою освітою, громадянина України, не зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого заступником директора ТОВ «БІК «Благобуд», не судимого, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п.п 1, 3, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя врахував обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, наявність ризиків неналежної процесуальної поведінки, дані про особу підозрюваного, тяжкість і обставини вчинення кримінального правопорушення, та дійшов висновку про наявність у даному кримінальному провадженні підстав для застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під вартою.

В апеляційний скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою. Зазначає, що суд належним чином не перевірив обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину та не звернув увагу на відсутність в матеріалах кримінального провадження доказів, які б свідчили про причетність ОСОБА_2 до інкримінованого йому злочину. Також вказує на те, що слідчий суддя зробив неправильний висновок про наявність ризиків неналежної процесуальної поведінки та не врахував при прийнятті рішення даних, які позитивно характеризують особу підозрюваного.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, позицію прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідність залишення її без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Постановляючи ухвалу про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зазначив в ухвалі, що слідчий, звертаючись з клопотанням, а прокурор при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ст. 115 КК України, та зазначені у клопотанні ризики, а саме: знищити, сховати чи спотворити речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується фактом відчуження ОСОБА_2 транспортного засобу «Тойота Кемрі»; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з такими висновками слідчого судді з наступних обставин.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України апеляційний суд оцінює твердження органів досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ст. 115 КК України та вважає, що стан доказів, на які послався орган досудового розслідування, в розумінні практики Європейського суду з прав людини, не можна вважати таким, що переконує суд, що ОСОБА_2 вчинив саме такий злочин.

При цьому колегія суддів враховує, що прокурор Чернявський І.В. не зміг послатися на відповідні матеріали кримінального провадження, які б спростовували зазначені сумніви та зазначив, що на даний час такі матеріали відсутні.

Що стосується наявності ризику знищити, сховати чи спотворити речі, які мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, що підтверджується фактом відчуження транспортного засобу «Тойота Кемрі», то як пояснив при апеляційному розгляді прокурор Чернявський І.В., ризик внесений до клопотання помилково, відповідний транспортний засіб ОСОБА_2 не належить, а дії пов'язані з його відчуженням вчинялися іншим підозрюваним у кримінальному провадженні. За твердженням прокурора, зазначений ризик не відноситься до особи підозрюваного ОСОБА_2

Також прокурор не зміг конкретизувати свої висновки з посиланням на матеріали кримінального провадження про наявність ще двох ризиків: що ОСОБА_2 незаконно впливатиме на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином. При цьому прокурор вказав, що, на його думку, закон дозволяє стверджувати про наявність ризиків, виходячи лише з припущення того, що вони можуть настати в майбутньому. Проте такі твердження прокурора не відповідають вимогам КПК України, а саме п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України, де зазначено, що в клопотанні слідчого повинен міститися виклад обставин, на підставі яких слідчий дійшов висновку про наявність ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, висновок слідчого судді про доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України не підтверджений в повному обсязі, про що обґрунтовано зазначає в апеляційній скарзі захисник.

Крім того, визначаючи термін дії ухвали про тримання ОСОБА_2 під вартою до 28 вересня 2013 року, слідчий суддя не звернув уваги на те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні прокурором продовжено лише до 16 вересня 2013 року. Цим самим слідчий суддя порушив вимоги ст. 197 КПК України, відповідно до якої строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею лише в межах строку досудового розслідування.

Зі змісту ч. 4 ст. 183 КПК України вбачається, що слідчий суддя, застосовуючи відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та розглядаючи можливість не визначати підозрюваному заставу, зобов'язаний, крім іншого, проаналізувати підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України. А враховуючи те, що рішенням суду підозрюваного можуть позбавити гарантованої законом можливості забезпечити впевненість органів державної влади в своїй належній поведінці не шляхом обмеження волі, а шляхом альтернативного, більш гуманного запобіжного заходу, слідчий суддя повинен приділити вирішенню цього питання стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання особи під вартою. Висновки з цього приводу слідчий суддя повинен викласти у своїй ухвалі.

Проте, слідчий суддя належним чином не врахував зазначені положення закону та взагалі не мотивував свого рішення про не визначення ОСОБА_2 застави.

Порушення слідчим суддею зазначених вимог кримінального процесуального закону є істотними порушеннями, які тягнуть за собою скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали апеляційним судом, шляхом часткового задоволення апеляційної скарги захисника.

Не зважаючи на те, що прокурор при апеляційному розгляді не довів в повному обсязі обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, колегія суддів вважає, що клопотання слідчого про тримання ОСОБА_2 під вартою підлягає задоволення, оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, які переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи людини, незважаючи на існування презумпції невинуватості. Зазначене вбачається з матеріалів кримінального провадження про роль ОСОБА_2 у вчиненні протиправних дій, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України; тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному за ці дії; підвищеного інтересу суспільства до самої події кримінального правопорушення.

Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_2 під вартою колегія суддів визначає в межах строку досудового розслідування, а саме до 16 вересня 2013 року.

При вирішенні питання про можливість визначення ОСОБА_2 застави в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України, апеляційний суд бере до уваги вищезазначене.

Також, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів колегія суддів враховує особисті обставини життя підозрюваного ОСОБА_2, які в своїй сукупності свідчать на користь зменшення ризиків неналежної процесуальної поведінки. Такими обставинами є те, що ОСОБА_2 має позитивну репутацію, є громадським діячем, займається благодійністю, проблемами охорони природи, спортом, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, у нього на утриманні перебуває малолітня дитина. Обставин, які б негативно характеризували підозрюваного та свідчили б на користь збільшення ризику неналежної процесуальної поведінки апеляційним судом не встановлено.

Також апеляційний суд зважає на те, що у клопотанні слідчого відсутні дані про наявність майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що ОСОБА_2 одночасно з триманням під вартою слід визначити заставу в порядку ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, встановивши достатнім розміром, у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, грошову суму в розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що становить 344 100, 00 (триста сорок чотири тисячі сто) грн.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 серпня 2013 року скасувати.

Клопотання слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Вишневського С.А., погоджене з прокурором прокуратури Печерського району м. Києва Чернявським І.В., задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді взяття під варту терміном на 48 днів до 16 вересня 2013 року 20 год. 00 хв.

Строк тримання під вартою обраховувати з 31 липня 2013 року 20 год. 00 хв.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що становить 344 100, 00 (триста сорок чотири тисячі сто) грн у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820019, реєстраційний рахунок - 37314015000104).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а саме, АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними, свідками та потерпілими у кримінальному провадженні.

Визначити термін дії зазначених обов'язків до 16 вересня 2013 року з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з - під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, прокурора Печерського району м. Києва, та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з - під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: