Постанова № 33684525, 13.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р.

справа № 13/355/07-АП

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич"

на постанову Господарського суду Запорізької області від 09 лютого 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" до Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької області, про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" звернулось до суду з позовом, відповідно до якого просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0001731503/0 від 18.06.2007 року, №0001741503/0 від 18.06.2007 року, №0001751503/0 від 18.06.2007 року.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25 квітня 2008 року зупинено провадження по справі до одужання представника позивача.

Ухвалою суду від 31.01.2012 року провадження по справі поновлено.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 09 лютого 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, а саме визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також надання правової оцінки обставинам у справі, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11 червня 2007 року державною податковою інспекцією у Веселівському районі Запорізької області було складено акт №262/1503-334/30896126 від 11 червня 2007 року (а.с.13), в якому зазначено, що позивачем у період з 30.10.2003 року по 26.1.2006 року в порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року порушувались терміни сплати узгодженого податкового зобов’язання.

На підставі даного акту були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0001731503/0 від 18.06.2007 року (про нарахування штрафу в розмірі 50% від суми заборгованості у розмірі 17 464 грн. 94 коп.);

- №0001741503/0 від 18.06.2007 року (про нарахування штрафу в розмірі 20% від суми заборгованості у розмірі 1 186 грн. 85 коп.);

- №0001751503/0 від 18.06.2007 року (про нарахування штрафу в розмірі 10% від суми заборгованості у розмірі 910 грн. 29 коп.).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Виходячи зі змісту п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податковий орган наділений правом самостійно визначати суму податкових зобов'язань платника податку у випадках, визначених цим Законом за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання, виключно не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі подання податкової декларації пізніше - за днем її фактичного подання. У разі не визначення протягом зазначеного строку суми податкових зобов'язань законодавець передбачив, що у такому випадку платник податків вважається вільним від податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 17.3. ст. 17 вказаного Закону сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Отже, штрафні санкції, застосовані контролюючим органом до платника податків у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, шляхом прийняття такої форми акту ненормативного характеру, як податкове повідомлення, яке, виходячи із вимог п. 1.9 Закону є повідомленням про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом, належать до податкових зобов'язань - зобов'язань платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Законом.

Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги те, що у 2003 та у 2004 роках відповідно до висновків Торгово-промислової палати України №6274/05-4 від 09.06.2003 року та №5978/05-4 від 20.12.2004 року позивач мав обставини непереборної сили, тобто форс-мажорні обставини (а.с.11-12).

Проаналізувавши зазначені норми матеріального права та вивчивши наявні докази в матеріалах справи, колегія суддів приходить висновку, про неправомірність застосування податковим органом штрафних санкцій з порушенням строку, встановленого п.п. 15.1.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Таким чином, оскаржувана постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" – задовольнити.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 09 лютого 2012 року – скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Державною податковою інспекцією у Веселівському районі Запорізької області №0001731503/0 від 18.06.2007 року, №0001741503/0 від 18.06.2007 року, №0001751503/0 від 18.06.2007 року.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 13 серпня 2013 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов