Ухвала суду № 33682820, 17.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13964/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

17 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБорисюк Л.П., Собківа Я.М.,При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пронто Фільм» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пронто Фільм» пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0007082290 від 04.09.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 24.07.2012 по 30.07.2012 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу № 953/22-90 від 24.07.2012 проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Пронто Фільм» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ВПТК Аверс», ТОВ «ТПК Салтіс», за період з 01.09.2010 по 31.10.2010, з 01.12.2010 по 31.10.2010 та ТОВ «Дніпрорембуд - Сервіс» за період з 01.05.2011 по 31.05.2011.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", підпункту 14.1.181, пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.4, 201.6, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 424 250 грн.

Податковий орган дійшов висновку про те, що операції ТОВ "ВПТК Аверс", ТОВ "ТПК Салтіс", "ПП "Дніпрорембуд - сервіс" та контрагентів - покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причини (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та наслідком їх діяльності є виключно та переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів та на підставі статей 203, 215, 216.236 Цивільного кодексу України визнав правочини здійснені між ТОВ "Пронто Фільм" та контрагентами ТОВ "ВПТК Аверс", ТОВ "ТПК Салтіс", "ПП "Дніпрорембуд - сервіс" нікчемними та як наслідок недійними з моменту їх вчинення.

За результатами перевірки складено акт № 1028/22-90/34794225 від 06.08.2012.

04.09.2012 на підставі акту перевірки № 1028/22-90/34794225 від 06.08.2012 прийнято податкове повідомлення - рішення №0007082290 від 04.09.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 496 980,25 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 72 730,25 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням №0007082290 від 04.09.2012 та вважаючи його таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з контрагентом ТОВ «ВПТК Аверс» за договорами № 19 від 15.09.2010 та № 22 від 29.10.2011, предметом яких є надання послуг по координації робіт монтажно - тонувального періоду: розробка комп'ютерної графіки, комп'ютерного відео монтажу та спецефектів в період створення відеороликів.

Факт виконання робіт за зазначеними договорами підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 3009-02 від 30.09.2010, № 3001-01 від 30.09.2010, № 2710-08 від 27.10.2010, № 3110-11 від 31.10.2010, № 081201 від 08.12.2010, № 091202 від 09.12.2010 та № 301202 від 30.12.2010, копії яких наявні в матеріалах справи.

Взаємовідносини з ТОВ «ТПК Салтіс» позивач мав за договорами № 20 від 15.09.2010 та № 21 від 28.10.2011, предметом яких є надання технічно - організаційних послуг по створенню роликів.

Факт надання послуг за зазначеним договором підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 3610-06 від 26.10.2010, № 2910-03 від 29.10.2010, № 3110-05 від 31.10.2010, № 081201 від 08.12.2010, № 091201 від 09.12.2010, № 301201 від 30.12.2010.

Позивач мав фінансово - господарські відносини з ПП «Дніпрорембуд - сервіс» за договором № 10/05/11 від 10.05.2011, предметом якого є виконання робіт по виробництву аудіовізуальних творів, будівництву декорацій, пошуку і підбору локацій, виготовлення комп'ютерних спецефектів, здійснення адаптації аудіовізуальних творів, запис фонограм та/або відеограм, переклад, озвучення, субтитрування наданих об'єктів авторського права.

Факт надання послуг за зазначеним договором підтверджується актами здачі - приймання виконаних робіт від 12.05.2011 та від 20.08.2011.

Також факт надання послуг та викання робіт за договорами укладеними позивачем з контрагентами ТОВ «ВПТК Аверс», ТОВ «ТПК Салтіс», ТОВ «Дніпрорембуд - Сервіс» та подальше їх використання позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку підтверджується аудіовізуальними матеріалами наданими позивачем суду на оптичному диску.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним документи, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, та доказів того, що контрагенти позивача ТОВ «ВПТК Аверс», ТОВ «ТПК Салтіс» та ТОВ «Дніпрорембуд - Сервіс» не відобразили у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ними не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій.

Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «ВПТК Аверс» згідно договорів № 19 від 15.09.2010 та № 22 від 29.10.2011, ТОВ «ТПК Салтіс» за договорами № 20 від 15.09.2010 та № 21 від 28.10.2011 та ПП «Дніпрорембуд - сервіс» за договором № 10/05/11 від 10.05.2011.

Посилання відповідача на анулювання свідоцтв реєстрації платників на додану вартість ТОВ «ВПТК Аверс» та ТОВ «ТПК Салтіс» не приймаються судом у ваги з огляду на те, що анулювання свідоцтв зазначених підприємств мало місце після завершення правовідносин з позивачем.

Безпідставність посилань відповідача на акт № 76/23-2/34827449 від 15.03.2012 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Дніпрорембуд - сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.03.2009 по 31.12.2011, зумовлюється тим, що при проведенні перевірки за результатами якої було складено зазначений акт не досліджувались фінансово - господарські відносини між позивачем та ПП «Дніпрорембуд - сервіс», та позивач в зазначеному акті фігурує лише в переліку контрагентів покупців ПП «Дніпрорембуд - сервіс».

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту за фінансово - господарськими відносинами з контрагентами ТОВ «ВПТК Аверс», ТОВ «ТПК Салтіс» та ТОВ «Дніпрорембуд - Сервіс» відповідачем суду не надано та не зазначено по причини неможливості їх надання, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські операції між позивачем контрагентами ТОВ «ВПТК Аверс» згідно договорів № 19 від 15.09.2010 та № 22 від 29.10.2011, ТОВ «ТПК Салтіс» за договорами № 20 від 15.09.2010 та № 21 від 28.10.2011 та ПП «Дніпрорембуд - сервіс» за договором № 10/05/11 від 10.05.2011 мали реальний товарний характер.

Крім того, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Аналогічна позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» та Постанові Верховного Суду України від 13 січня 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент здійснення правовідносин, позивач та контрагенти були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб ТОВ «ВПТК Аверс», ТОВ «ТПК Салтіс» та ТОВ «Дніпрорембуд - Сервіс», правовідносини відбувалися на підставі договору, виконання якого та сплата коштів за яким підтверджується відповідними актами здачі-прийому виконаних робіт, довідками щодо наданих послуг та виписками з банку по особових рахунках, згідно до чого контрагентами на адресу позивача були виписані податкові накладні, сума ПДВ за якими була включена позивачем до податкового кредиту за відповідний період.

За таких умов, витрати ТОВ «Пронто Фільм» на підставі договорів з ТОВ «ВПТК Аверс», ТОВ «ТПК Салтіс» та ТОВ «Дніпрорембуд - Сервіс» безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю та підтвердженні належним чином оформленими первинними документами, з урахуванням чого у ДПІ в Шевченківському районі м. Києва ДПС були відсутні належні правові підстави для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, а відтак, і для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Дані електронної Системи автоматизованого співставлення, на яких посилається відповідач, за відсутності відповідних документів (судових рішень, витягів з ЄДР, тощо) не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо позивача, та доказом несплати позивачем податку, при тому, що спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.

Доводи податкового органу щодо нікчемності правочину між позивачем та його контрагентами, є безпідставними, у зв'язку із наступним.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Висновки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про недійсність договорів, укладених між позивачем та ТОВ «ВПТК Аверс», ТОВ «ТПК Салтіс» та ТОВ «Дніпрорембуд - Сервіс», суперечать закріпленій у ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, згідно якій правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Також, слід враховувати і те, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Чинне законодавство України не надає право суб'єктам господарювання з метою дослідження питання дійсності установчих документів юридичних осіб - контрагентів перевіряти їх засновників на предмет природи їх намірів створення таких юридичних осіб, наявності в них мети займатися підприємницькою діяльністю, а також усвідомлення ними дій, пов'язаних зі створенням суб'єктів підприємницької діяльності, та їх наслідків.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що реальність товарності угод укладених між позивачем та контрагентами підтверджуються матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.