Постанова № 33684509, 19.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6660/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвиробничпостачторг» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвиробничпостачторг» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2013 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ТОВ «Укрвиробничпостачторг», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України - суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, співробітниками ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укрвиробничпостачторг» з питань правомірності дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з TOB «Клім-АС» за період з 01 червня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, за результатами якої складено акт № 1541/22.8-17/14279081 від 10 квітня 2013 року.

Перевіркою встановлені порушення вимог п. 138.1, п. 138.5.1 ст. 138, п. п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 412 588, 00 грн. по періодах: за II квартал 2012 року в сумі 80 636, 00 грн.; за III квартал 2012 року в сумі 275 250, 00 грн.; IV квартал 2012 року в сумі 56 702, 00 грн. та п. п. 198.3, п. п. 198.6 ст. 198, п. п. 201.4 ст. 201, п. п. 201.6 ст. 201, п. п. 201.10 ст. 201 ПК України в результаті чого занижено суму ПДВ на загальну суму 392 941, 00 грн., в тому числі по періодах: червень 2012 року - 76 796, 00 грн., липень 2012 року - 75 799, 00 грн., серпень 2012 року - 88 003, 00 грн., вересень 2012 року -98 341, 00 грн., жовтень 2012 року - 54 002, 00 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0003252208 від 25 квітня 2013 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 491 177, 00 грн., з яких 392 941, 00 грн. - основний платіж, 98 236, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0003262208 від 25 квітня 2013 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в сумі 550 736, 00 грн., з яких основний платіж - 412 588, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 103 148, 00 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що сторонами не було належним чином виконано умови договору в повному обсязі, оскільки в матеріалах справи відсутні Додатки до Договору, в яких визначено обсяг робіт та в матеріалах справи відсутні докази докази надсилання інформації у електронному вигляді на вказаний у Договорі e-mall Замовника, або факсом.

Між тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача є надання послуг з організації рекламних компаній в мережі інтернет за допомогою пошукової системи Google. Для виконання окремих технічних завдань позивач залучає в якості субпідрядників інших суб'єктів господарювання, серед яких є TOB «Клім-АС».

В свою чергу колегією суддів встановлено, що TOB «Клім-АС» спеціалізується на виконанні технічних робіт пов'язаних з комп'ютерним програмним забезпеченням, що підтверджується відповідними документами, зокрема рекламно-видавничою діяльністю, програмним та технічним обслуговуванням радіоелектронної, обчислювальної та іншої техніки, розробкою системного та прикладного програмного забезпечення, розробкою та апробацією інформаційних технологій, надання маркетингових послуг.

На підтвердження подальшої реалізації результатів робіт TOB «Клім-АС» кінцевим замовникам позивачем надано копії договорів та акти виконаних робіт з більш ніж десятьма контрагентами позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Замовник), з одного боку, та TOB «Клім-АС» (Виконавець), з іншого боку, було укладено Договір № 5 про надання послуг, розміщення інформації у всесвітній мережі інтернет від 31 травня 2012 року.

Згідно до п. 2.1 - п. 2.3 умов вищезазначеного Договору, Виконавець приймає на себе зобов'язання надати, а Замовник зобов'язується сплатити і прийняти Послуги із розміщення інформації Замовника у всесвітній мережі інтернет (далі - «Послуги»), згідно з умовами Договору і всіх Додаткових угод до нього, кожна з яких з моменту підписання Сторонами є невід'ємною частиною Договору. Найменування і загальна вартість Послуг вказуються в рахунках, що виставляються Виконавцем Замовникові на оплату (далі - "Рахунок"). З моменту оплати Замовником Рахунку, визначені в ньому Послуги та умови надання Послуг вважаються повністю узгодженими Сторонами, а Рахунок є невід'ємною частиною Договору. Детальна інформація щодо послуг, які надаються згідно з цим Договором, міститься у Додаткових угодах до цього Договору, та визначається у завданні Замовника, яке надається ним шляхом', надсилання інформації у електронному вигляді на вказаний у Договорі e-mall Замовника, або факсом.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання сторін за Договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується Актами надання послуг, податковими накладними, банківськими виписками, свідоцтвами ПДВ TOB «Клімат-АС».

Виконання умов вказаного договору також підтверджується висновком Київського експертно-дослідного центру про проведення комп'ютерно-технічної експертизи.

Так, згідно даного експертного дослідження виконання робіт по договору № 5 від 31 травня 2012 року проводилось наступним чином. За отриманою від замовника інформацією, виконавець розробляв завдання на розміщення даних у системі Google AdWords. Оскільки зміст робіт був стереотипним, виконавцю надсилались лише дані, які підлягали розміщенню у рекламній системі. Приклади таких завдань наведено в додатку А до цього висновку, один з прикладів роздрукований в додатку Б. Ці заявки містять такі відомості: найменування групи оголошень, URL ресурсу, на який мають посилатись оголошення групи, набір ключових слів, під час пошуку за якими оголошення має демонструватись користувачу пошукової системи Google.

Крім того, відповідно до даного договору здійснювалася діяльність пов»язана з оптимізацією взаємодії з пошуковими машинами.

Провівши дослідження, експертом було зроблено висновок, що послуги контекстної реклами із запуску, оптимізації, технічної підтримки акаунта на google.com.ua по договору № 5 від 31 травня 2012 року були фактично надані.

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Між тим, як зазначалося вище, реальність спірних господарських операцій підтверджується належним чином оформленими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення угод та в період їх виконання ТОВ «Клімат-АС» не було припинено. Крім того, ТОВ «Клімат-АС» було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ТОВ «Укрвиробничпостачторг» в повному обсязі довів реальність господарських операцій з вищезазначеними контрагентами.

Також податковий орган зазначав про порушення позивачем ст. ст. 202, 203, 215, 216 ЦК України.

В зв»язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Дії, вчинені у межах нікчемного правочину, не можна вважати господарськими операціями, оскільки зазначений правочин не створює інших юридичних наслідків, окрім пов'язаних з його недійсністю.

Як вбачається з матеріалів справи, угоди, які укладені між позивачем та контрагентами, не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неналежним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвиробничпостачторг» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2013 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвиробничпостачторг» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати, винесені Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби, податкове повідомлення-рішення № 0003252208 від 25 квітня 2013 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 491 177, 00 грн., з яких 392 941, 00 грн. - основний платіж, 98 236, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0003262208 від 25 квітня 2013 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в сумі 550 736, 00 грн., з яких основний платіж - 412 588, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 103 148, 00 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.