Постанова № 3367952, 27.02.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.02.09Справа №2а-3998/08/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Лісецькій Г.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Шляхоексплуатаційна ділянка» , м. Ялта

до Державної податкової інспекції у м. Ялта

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

за участю представників:

від позивача Киселевої О.О. пред-к,дов.№ 921 від 11.12.2008 р.

Жиліної Л.В. пред-к, дов. № 922 від 11.12.2008 р.

від відповідача Кузьміна В.В. - пред-к, дов. № 2828/9/10-0 від 18.04.2008 р.

Євсікової О.В. пред-к, дов. № 8080/9/10-0 від 19.11.2007 р.

Кудлай Л.Г. пред-к,дов. № 2086/9/10-0 від 26.02.2009 р.

Сутність спору: Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Шляхоексплуатаційна ділянка» (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом , в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта (далі відповідач) № 0000662301/0 від 04.03.2008 р. Вимоги мотивовані тим, що зазначене повідомлення-рішення прийнято відповідачем без зясування всіх обставин по справі, в наслідок чого ним необґрунтовано зроблений висновок про те, що позивач є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища, йому неправомірно розрахована сума податкового зобовязання по зазначеному платежу.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 11.12.2008 р., надав заперечення на позов (вих. №8456/9/10-0 від 27.11.2008 р.) , в яких зазначив,що відсутні підстави для задоволення позовних вимог. На думку відповідача в наслідок того, що на балансі позивача знаходиться полігон твердих побутових відходів він згідно з вимогами чинного законодавства є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Керуючись ст.49,51 КАС України, відповідач уточнив позовні вимоги, надіславши до суду відповідне клопотання (вих. 26 від 19.01.2009 р.), провив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000662301/0 від 04.03.2008р., № 0000662301/1 від 12.05.2008 р., № 0000662301/2 від 21.07.2008 р. , № 0000662301/3 від 26.09.2008 р.

Під час судових засідань позивач наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладений у позові.

Представники відповідача вважали, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач зареєстрований 21.02.2002 р. як субєкт підприємницької діяльності рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 4055765Ю002021.

Відповідач провів виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 01.07.2005 р. по 30.09.2007 р.

За результатами зазначеної перевірки 19.02.2008 р. був складений акт №442/23-1/26135861/22 , в якому зроблений висновок про порушення позивачем ,зокрема, п.4,п.8 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору № 3030 від 01.03.99 р. та ст.3, п.5.5. ст.5, п.6.3. ст.6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища» від 19.07.99 р. № 162/379 , в наслідок чого занижено збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 9169157,36 грн.

На підставі акту № 442/23-1/26135861/22 відповідачем 04.03.2008 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000662301/0 , відповідно до якого позивачу нараховане податкове зобовязання по збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 18338314,72 грн., з яких 9169157,36 грн. - за основним платежем, 9169157,36 грн. за штрафними (фінансовими санкціями).

Позивач відповідно до пункту 5.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" звернувся до відповідача зі скаргою , в який просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000662301/0 від 04.03.2008 р. Відповідач 25.04.2008 р. прийняв рішення № 11478/10/250 про відмову у задоволенні скарги позивача.

За результатами розгляду скарги, на підставі акту № 442/23-1/26135861/22 відповідачем 12.05.2008 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000662301/1 , відповідно до якого позивачу нараховане податкове зобовязання по збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 18338314,72 грн., з яких 9169157,36 грн. - за основним платежем, 9169157,36 грн. за штрафними (фінансовими санкціями).

Позивач оскаржив рішення відповідача до ДПА в АРК.

ДПА в АРК 09.07.2008 р. прийняла рішення № 1946/10/25-023 про відмову у задоволенні скарги .

Відповідачем 21.07.2008 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000662301/2 , відповідно до якого позивачу нараховане податкове зобовязання по збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 18338314,72 грн., з яких 9169157,36 грн. - за основним платежем, 9169157,36 грн. за штрафними (фінансовими санкціями).

Позивач 18.07.2008 р. надіслав до ДПА України скаргу , в який просив скасувати рішення відповідача та ДПА в АРК.

ДПА в Україні 19.09.2008 р. прийняла рішення № 9039/6/25-0215 , яки залишила без змін податкові повідомлення рішення відповідача, прийняти на підставі акту № 442/23-1/26135861/22 .

Відповідачем 26.09.2008 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000662301/3 , відповідно до якого позивачу нараховане податкове зобовязання по збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 18338314,72 грн., з яких 9169157,36 грн. - за основним платежем, 9169157,36 грн. за штрафними (фінансовими санкціями).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів.

Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України визначені в Законі України «Про відходи».

У ст. 1 вказаного Закону визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Збирання відходів - є діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення, а зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення). Під розміщення відходів розуміється зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про відходи» за розміщення відходів із суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата. Розмір плати встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів, залежно від рівня їх небезпеки та цінності території, на якій вони розміщені. За понадлімітне розміщення відходів плата стягується у підвищеному розмірі. Нормативи плати за розміщення відходів визначає Кабінет Міністрів України. Плата за розміщення відходів на територіях підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і здійснюють статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів та надають послуги у цій сфері, не сплачується.

Постановою КМУ № 303 від 01.03.1999 р. затверджений Порядок встановлення нормативу збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору (далі Порядок № 303), яким визначені єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також його стягнення .

У п.2 Порядку № 303 зазначено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір) справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (далі - скиди); розміщення відходів.

Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та ДПА України 19.07.1999 р. прийнятий Наказ № 162/379, яким затверджена Інструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища (далі Інструкція № 162). Зазначений наказ зареєстрований в міністерстві юстиції України 09.08.1999 р. за № 544/3837.

У п. 2.1 Інструкції № 162 визначено, що платниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Вивчивши зазначені вище положення Закону України «Про відходи», Порядку № 303 та Інструкції № 162, суд приходить до висновку, що збір за забруднення навколишнього природного середовища мають сплачувати субєкти , яки здійснюють розміщення промислових відходів в межах встановлених лімітів.

До матеріалів справи залучена копія Статуту позивача, який затверджений рішенням 44 сесії Ялтинської міської ради 23 скликання № 8 від 30.01.2002 р.

У п. 2.2 Статуту зазначено , що позивач створений з метою утримання та ремонту обєктів зовнішнього благоустрію міста, предметом його діяльності є поточне утримання, ремонт міських вилиць, вивіз твердих побутових відходів за замовленнями населення та підприємств, відлов та утилізація бродячих тварин та птах, аварійне обслуговування житлового фонду, утримання міської служби 0-50, надання послуг по оформленню обхідних листів та видача дозволів на розкопки міської території, розробку технічних умов, які надаються забудовникам на проектування обєктів будівництва (п.2.2).

До матеріалів справи також надана копія рішенням 44 сесії Ялтинської міської ради 23 скликання № 8 від 30.01.2002 р., згідно з яким був утворений позивач та копія рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 26(5) від 08.02.2002 р., яким позивачу був переданий у повне господарське ведення полігон твердих побутових відходів у смт. Гаспра.

Розпорядженням Ялтинського міського голови №222р від 31.05.2005 р. , копія якого залучена до матеріалів справи, на підставі довгострокового контракту, укладеного між фірмою «Альфатер Крим» та виконавчим комітетом Ялтинської міської ради народних депутатів на зібрання, транспортування, обробку, усунення ( складування на полігонах) та переробку твердих побутових відходів від 04.02.1997 р., введенням в експлуатацію полігону твердих побутових відходів у смт.Гапра, з метою його більш ефективного використання , було доручено позивачу, фірмі «Альфатер-Крим» та управлінню міського господарства, укласти договори щодо надання послуг по обслуговуванню тимчасового полігону ТПВ у смт. Гаспра та договорів щодо надання послуг по прийманню та розміщенню твердих побутових відходів на зазначеному полігоні.

Під час розгляду справи була надана копія Договору від 04.04.97 р., укладеного виконавчим комітетом Ялтинської міської ради народних депутатів терміном на 25 років , в якому зазначено, що місто Ялта є відповідним для усунення відходів з його території та доручає контрагенту за договором здійснити сбір , транспортування, усунення (складування на полігонах) та переробку виникших на всій території міста відходів та цінної вторинної сировини.

Крім того, до матеріалів справи були залучені копії договорів , укладених між позивачем та фірмою «Альфатер Крим» на виконання розпорядження Ялтинського міського голови №222р від 31.05.2005 р.

Вивчивши зазначені документи, суд прийшов до висновку, що вони регулюють питання дії позивача щодо організації роботи полігону твердих побутових відходів , який розміщений у смт. Гаспра та знаходиться у нього на балансі.

На думку суду наявність вказаного обєкту на балансі позивача відповідно до Закону України «Про відходи», Порядку № 303 та Інструкції № 162 не є підставою вважати його платником збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Як зазначено вище, згідно зі статутом позивач не був створений з метою проведення діяльності по розміщенню відходів, їх переробці або зберіганню.

Притягнення позивача до відповідальності органами Міністерства охорони навколищного природного середовища за неналежне утримання полігону на думку суду згідно зі ст. 70 КАС України не є належним доказом правомірності визначення його платником збору за забруднення навколишнього природного середовища .

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про відходи» розмір плати за розміщення відходів встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів, залежно від рівня їх небезпеки та цінності території. Однак, матеріали справи свідчать проте, що позивач займався діяльністю по утримання благоустрію міста Ялта, організовував згідно з Розпорядженням Ялтинського міського голови №222р від 31.05.2005 р. виконання договору від 04.04.97 р., укладеного виконавчим комітетом Ялтинської міської ради народних депутатів, шляхом організації функціонування полігону твердих побутових відходів у смт.Гапра, використовував під час своєї діяльності тарифи, затверджених відповідним органом місцевого самоврядування. Остаточне розміщення твердих побутових відходів на полігоні, який знаходиться на балансі позивача, не є підставою для визначення його платником збору за забруднення навколишнього природного середовища.

За таких обставин суд вважає, що висновки, які зроблені відповідачем у акті перевірки №442/23-1/26135861/22 від 19.02.2008 р. , не відповідають дійсним обставинам справи, в силу чого згідно зі ст. 70 КАСУ цій акт не може бути доказом виявлення відповідачем саме вказаного порушення позивачем зазначених вище положень чинного податкового законодавства , в наслідок чого підлягають задоволенню вимоги по визнанню скасуванню податкових повідомлень-рішень, яки прийняти першим за результатами розгляду зазначеного акту перевірки.

Під час судового засідання, яке відбулось 27.02.2009р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 06.03.2009р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити

2.Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Ялта № 0000662301/0 від 04.03.2008р., №0000662301/1 від 12.05.2008 р., № 0000662301/2 від 21.07.2008 р. , №0000662301/3 від 26.09.2008 р.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Шляхоексплуатаційна ділянка» (м.Ялта, вул. Блюхера 30, п/р 26001515420361 КРФ АКБ УСБ м.Сімферополь, МФО 324010, код ЄДРПОУ 26135861) 3,40 судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.