Ухвала суду № 33679494, 20.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2013 р. Справа № 876/10953/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Костіва М.В.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 23.07.2013 року по справі № 464/6112/13-а за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання рішення Сихівського районного суду міста Львова від 29 грудня 2010 року у справі № 2а-1106/2010.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 23.07.2013 року вказана заява ОСОБА_1 задоволена та змінено спосіб виконання зазначеного рішення із зобов'язання Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради провести компенсацію 50% вартості продуктів харчування за нормами, встановленими МОЗ України згідно п.14 ст.20 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з жовтня 2009 року по вересень 2010 року, з врахуванням виплачених сум на стягнення з Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 перерахованих 50% вартості продуктів харчування за нормами, встановленими Міністерством охорони здоров'я України згідно п. 14 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з жовтня 2009 року по вересень 2010 року, з врахуванням виплачених сум, в розмірі 2043,78 грн.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду першої інстанції, Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати, та відмовити в задоволені клопотання про зміну способу виконання судового рішення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив проти апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апелянт будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Апеляційним судом встановлено, що постановою Сихівського районного суду міста Львова від 29 грудня 2010 року у справі № 2а-1106/2010, яка набрало законної сили, зобов'язано Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради здійснити компенсацію ОСОБА_1 за період з жовтня 2009 року по вересень 2010 року недоплаченої суми 50% вартості продуктів харчування за нормами, встановленими Міністерством охорони здоров'я України згідно п. 14 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням виплачених сум.

Відповідно до постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області від 30 липня 2012 року серії ВП №33004206 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-1106/10 виданого 24.05.2012 року Сихівським районним судом м.Львова за рішенням від 29 грудня 2010 року по справі №2а-1106/2010 р., виконано боржником наступним чином: на виконання вимоги державного виконавця боржником здійснено розрахунок заборгованості від 22.06.2012 р. №2605/10-2018, розмір якої становить 2043,78 грн. та скеровано листа начальнику головного управління праці та соціального захисту населення ЛОДА про виділення боржнику коштів в розмірі 2043,78 грн. для подальшої виплати цих коштів стягувачу. Надалі в постанові зазначено, що на виконання вимог ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансферів та інших джерел, не заборонених законодавством, що повинно супроводжуватись передачею необхідних фінансових ресурсів з дотриманням вимог бюджетного законодавства, а тому, державний виконавець прийшов до висновку, що боржником рішення суду не виконано з поважних причин, а саме, відсутність бюджетного фінансування, застосування до останнього заходів, визначених ст..89 ЗУ «Про виконавче провадження» буде безпідставним, а відтак постановлено закінчити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-1106/10 виданого 24.05.2012 р. Сихівським районним судом м.Львова.

Відповідно до вимог ст.2 Закону України від 05.06.2012 року №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган. Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належить до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.

Згідно з ч.1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Вказана норма не містить виключного переліку обставин, які є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим. Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за яким є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

У даній категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат.

Аналізуючи матеріали справи колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для зміни способу виконання постанови Сихівського районного суду м. Львова від 29.12.2010 року, зокрема, шляхом стягнення з Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 2043,78 грн. нарахованої та невиплаченої суми компенсації 50% вартості продуктів харчування за нормами, встановленими Міністерством охорони здоров'я України згідно п. 14 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з жовтня 2009 року по вересень 2010 року.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Крім цього колегія суддів вважає, що оскільки апелянтом при поданні апеляційної скарги не сплачено судовий збір то несплачена сума судового збору підлягає стягненню при винесенні ухвали.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 94, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254, 263 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 23.07.2013 року по справі № 464/6112/13-а - без змін.

Стягнути з Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в дохід Державного бюджету України 57,35 грн. судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

М.В.Костів