Ухвала суду № 33679355, 11.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року Справа № 34242/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м.Хмельницькому в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 12.07.2010 р. №0002211702/0/4977.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що суд першої інстанції не з'ясував повно і всебічно обставини справи, не врахував докази, які наявні в матеріалах справи, а постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що вона, не погоджується з висновками, викладеними в Акті перевірки так як вони не відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам, а є суб'єктивними припущеннями перевіряючого та не підтверджені доказами, а саме, викладеними в пункті 2.2.2 Акту, з приводу визначення витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу.

Так до перевірки були надані первинні документи, які підтверджують витрати пов'язанні з одержанням доходу, а саме: прибуткова накладна № ПН-0206 від 02.06 2005 р., що підтверджує факт придбання трансформатора силового ТМ-630№1412 в кількості 1 штука по ціні 49000 грн. в.т.ч. ПДВ ПП ОСОБА_1 від ТзОВ «Ютар» та Квитанцію до прибуткового касового ордеру №25 від 02.06.05 р.що підтверджує факт оплати придбаного товару; прибуткова накладна № ПН-1107 від 11.07 2005 р., що підтверджу факт придбання трансформатора силового ТМ-630№1516 в кількості 1 штука по ціні 49000 гри. в.т.ч. ПДВ ПП ОСОБА_1 від ТзОВ «Ютар» та квитанцію до прибуткового касового ордеру №35 від 11.07.05 р., що підтверджує факт оплати придбаного товару; прибуткова накладна № ПН-1508 від 15.08 2005 р., що підтверджує факт придбання трансформатора силового ТМ -630 №2121 в кількості 1 штука по ціні 49000 грн. в.т.ч. ПДВ ПП ОСОБА_1 від ТзОВ «Ютар» та квитанцію до прибуткового касового ордеру №46 від 15.08.05 р., що підтверджує факт оплати придбаного товару; прибуткова накладна № ПН-1909 від 19.09 2005 р., що підтверджує факт придбання трансформатора силового ТМ-630 №3237 в кількості 1 штука по ціні 49000 грн. в.т.ч. ПДВ ПП ОСОБА_1 від ТзОВ «Ютар» та квитанцію до прибуткового касового ордеру №54 від 19.09.05 р., що підтверджує факт оплати придбаного товару; прибуткова накладна № ПН-1710 від 17.10 2005 р., що підтверджує факт придбання трансформатора силового ТМ-630 №3536 в кількості 1 штука по ціні 49000 грн. в.т.ч. ПДВ ПП ОСОБА_1 від ТзОВ «Ютар» та квитанцію до прибуткового касового ордеру №62 від 17.10.05 р., що підтверджує факт оплати придбаного товару; прибуткова накладна № ПН-2111 від 21.11 2005 р., що підтверджує факт придбання трансформатора силового ТМ-630 №4001 в кількості 1 штука по ціні 49000 грн. в.т.ч. ПДВ ПП ОСОБА_1 від ТзОВ «Ютар» та квитанцію до прибуткового касового ордеру №77 від 21.11.05 р., що підтверджує факт оплати придбаного товару; прибуткова накладна № ПН-2612 від 26.12 2005 р., що підтверджує факт придбання трансформатора силового ТМ-630 №4253 в кількості 1 штука по ціні 49000 грн. в.т.ч. ПДВ ПП ОСОБА_1 від ТзОВ «Ютар» та квитанцію до прибуткового касового ордеру №84 від 26.12.05 р., що підтверджує факт оплати придбаного товару.

Наведені вище документи не були враховані в складі витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, хоча, як зазначається на сторінці 11 Акту до складу валового доходу включаються кошти що надійшли на поточний рахунок від реалізації товару, придбання якого підтверджується вищенаведеними документами та зазначеного у видатковій накладній № РН-0000001 від 10.01.2006 р., який необхідно було відобразити у декларації про доходи за II квартал 2009 р. Якщо кошти, що надійшли за проданий товар, слід відобразити в складі валового доходу, то у тому ж періоді слід відобразити і витрати понесені приватним підприємцем на придбання товару, що безпосередньо пов'язані з одержанням цього доходу. Всупереч вимогам чинного законодавства, перевіряюча визначає витрати при проведенні остаточного розрахунку за нормами у відсотках до валового доходу в сумі 71771 грн., а не на підставі наданих до перевірки первинних документів в розмірі 285833,33 грн.

Відповідно до ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створені я юридичної особи. Оподаткованим доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця міме валовим доходом (виручка у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковим органом при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з міністерством економіки та Державним комітетом України із сприяння малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, належать витрати, які включається до складу валових витрат виробництва(обігу).

Відповідно до додатку №7 до Інструкції №12 «Про прибутковий додаток з громадян» передбачено, що фізична особа - платник податку формує витрати за переліком ст. 5 «Валові витрати» Закону України «Про оподаткуванню прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.

Положення ст. 5 «Валові витрати» вище вказаного Закону застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум, згідно з операціями, які відповідають ст. 5 Закону, за результатами або участю яких у податковому періоді (звітному кварталі) безпосередньо отриманий дохід.

Отже, основними вимогами до витрат, які передбачені в додатку №7 до Інструкції № 12 є: їх мають підтверджувати первинні документи (накладні на придбання були надані); вони мають бути «безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу»(нею, дохід одержаний від реалізації товару, зазначеного у видатковій накладній № РН- 000001 від 10.01.2006 р., який я придбала відповідно по Прибуткових накладних № ПН-0206 від 02.06 2005 р.; № ПН-1107 від 11.07 2005 р., № ПН-1508 від 15.08 2005 р., № ПН-1909 від 19.09 2005 р., № ПН-1710 від 17.10 2005 р., № ІШ-2111 від 21.11 2005 р., № ПН-2612 від 26.12 2005 р.); вони повинні бути сплачені ( сплата підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру №25 від 02.06.05р., №35 від 11.07.05р. №46 від 15.08.05р. , №54 від 19.09.05р., №62 від 17.10.05р., №77 від 21.11.05р, №84 від 26.12.05р.).

Всі передбачені чинним законодавством вимоги були виконані, витрати на придбання реалізованого товару документально підтверджені і у перевіряючого не було підстав вважати, що витрати не підтверджуються документально, і враховувати, при проведені остаточного розрахунку витрат, норми у відсотках до валового доходу.

Крім того вона використала надане чинним законодавством право надати заперечення до акту перевірки, в якому звернула увагу працівників ДПІ на факт наявності у неї первинних документів, що підтверджують понесені витрати та ще раз, до винесення повідомлення рішення, надала перевіряю чому копії цих документів. Проте, як вбачається з повідомлення-рішення, дані документи до уваги не були прийняті.

Рішення суду обґрунтовується посиланням на пп.. 11.2.1 п. 11.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР яким передбачено включення до складу валових витрат витрати за правилом першої з подій. Дана законодавча норма не стосується приватних підприємців, оскільки ст. 1.29 цього ж Закону визначено, що платником податку на прибуток є підприємства, і цим законом регулюється порядок оподаткування прибутку підприємств. Порядок визначення оподаткованого доходу громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи визначається, як зазначалось вище, в порядку визначеному ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», який в свою чергу має посилання лише на ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР якою визначається лише перелік витрат.

Тому апелянт вважає, що висновки ДПІ у м. Хмельницькому викладені в Акті стосовно донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 32297 грн. документально та нормативно не можуть бути підтвердженні і, відповідно, нарахування податкового зобов'язання, зазначеного в податковому повідомлені рішенні є безпідставними, так як при визначенні зобов'язання були враховані доходи і не враховані витрати понесенні у зв'язку з одержанням цього доходу.

Судом встановлено, що позивач понесла витрати по придбанню трансформаторів протягом червня - грудня 2005 р. в сумі 285833,33 грн., проте в рішенні зазначається, що позивач не скористався правом на відображення валових витрат у строки передбачені ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Посилання суду на дану законодавчу норму є безпідставним, бо витрати на придбання трансформаторів протягом червня - грудня 2005 р. в сумі 285833,33 грн., не є витратами до тих пір до поки не одержаний дохід. Відповідно до абзацу 5 Додатку №7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 р. №12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 09.06.93р. №64, будь які суми витрат фізичної особи СПД до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком згідно ст. 1 Закону України «Про підприємництво». Тобто, виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд видатків, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.

Дохід від продажу трансформаторів одержаний впродовж II кварталу 2009 р. і отже витрати понесені в червні-грудні 2005 р. робляться валовими витратами лише в II кварталі 2009 р.

Відповідно до п.п..4.2.2 «б» п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

На підставі викладеного вище, заниження працівниками ДПІ витрат за перевіряє мий період в сумі 285833,33 грн. і, як наслідок, донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 32297 грн. вважає такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

З огляду на вище наведене просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, на підставі якої 30 червня 2010 року складено акт перевірки №6032/17-1/НОМЕР_1, згідно якого позивач допустив порушення вимог ст. 13, ст. 14 р. IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», із відповідними змінами, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 32297,00 грн. за II квартал 2009 року і на підставі цього акту відповідачем 12 липня 2010 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0002211702/0/4977 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 32297,00 грн., - по основному платежу.

Крім того судом першої інстанції встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 в період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року перебувала на загальній системі оподаткування. За період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року сума валового доходу (без податку на додану вартість) відображена в Декларації про доходи, поданої в ДПІ у м Хмельницькому, по звітних періодах складає 0,00 грн., за даними перевірки сума валового доходу по звітних періодах складає 287083,00 грн.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно врахував, що згідно п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Згідно ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та п.13 Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю», затвердженою наказом ГДПА України від 21.06.93 р. №12 валовим доходом підприємця на загальній системі оподаткування є виручка у грошовій та натуральній формі. Дохід виникає за фактом отримання коштів чи іншої натуральної оплати.

Вирішуючи спір суд першої інстанції встановив, що відповідно до наданої для перевірки видаткової накладної № РН00000001 від 10.01.2006 року, ФОП ОСОБА_1, відвантажено трансформатори силові моделі ТМ-630 у кількості семи штук ПМП «Юнар» згідно договору купівлі-продажу №1 віл 10.01.2006 року на суму 350000,00 грн. По даній операції ПМП «Юнар» видано простий вексель серії АА №1088472 від 01.12.2008 року на суму 350000,00 грн., у зв'язку з чим складено акт приймання-передачі векселя №1 від 01.12.2008 року. Даний вексель було пред'явлено до оплати векселеотримувачем 01.04.2009 року, що підтверджується актом пред'явлення векселя до сплати від 01.04.2009 р. Впродовж II кварталу 2009 року на банківський рахунок ФОП ОСОБА_1 надійшли кошти від ПМП «Юнар» із призначенням платежу відповідно до виписок банку - «погашення заборгованості згідно векселя від 01.12.2008 року» на загальну суму 344500,06 грн. (з ПДВ). Тому у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виник валовий доход від реалізації товару, зазначеного у видатковій накладній № РН-0000001 від 10.01.2006 рою який необхідно було відобразити у декларації про доходи за II квартал 2009 року. При проведенні ДПІ у м. Хмельницькому перевірки встановлено, ще позивачем не було відображено в декларації про доходи валовий доход по факту поступлення коштів, що підтверджується виписками «Райффайзен Банк Аваль» у м. Хмельницькому по поточному рахунку № 260015472 за період з 01.04.2009 року по 24.11.2009 року.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що згідно ст. 13 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян» при оподаткуванні доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідно до додатку №7 до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом ДПА України від 21.04.93 р. №12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції країни 09.06.1993 р. за № 64 фізична особа-платник податку формує витрати за переліком ст. 5 «Валові витрати» і відповідно до ст. 8 «Амортизація» Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Положення ст. 5 «Валові витрати» вище вказаного Закону застосовуються в частин підтвердження первинними документами витрачених сум, згідно з операціями, які відповідають ст. 5 Закону, за результатами або участю яких у податковому періоді(звітному кварталі) безпосередньо отриманий дохід.

З огляду на зазначене суд першої інстанції правильно вважав, що основними вимогами до витрат, які передбачені в додатку №7 до Інструкції №12 є: їх підтвердження первинними документи; вони повинні бути «безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу»; вони повинні бути сплачені.

Крім того суд правильно врахував, що згідно п.п.11.2.1.п. 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

В даній спірній ситуації судом першої інстанції встановлено, що позивач понесла витрати по придбанню трансформаторів силових моделі ТМ-630 у кількості семи штук у ТзОВ «Ютар» протягом червня - грудня 2005 року в сумі 285833,33 грн., які в подальшому були реалізовані ПМП «Юнар» згідно договору купівлі - продажу №1 від 10.01.2006 року за 350 000,00 грн., однак позивач не відобразила їх у деклараціях про доходи у відповідних звітних періодах.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вірно врахував, що згідно п.п. 5.2.8 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться також суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання. У відповідності до п.5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Судом встановлено, що позивач не скористалась своїм правом на відображення валових витрат у податкових деклараціях про доходи, у строки передбачені ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до абзацу 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Згідно ст. 13 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян» та додатку № 6 до Інструкції № 12, якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу (для здійснення торгівельної діяльності 25 відсотків).

З огляду на це суд першої інстанції правильно вважав, що, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 13, ст. 14 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян» занижено оподатковуваний доход за період з 01.04.2009 р. по 31.12.2009 р. на суму 215312,00 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 32297,00 грн. в II кварталі 2009 року, а відтак відповідачем обгрунтовано винесене спірне податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року по справі № 2а-4993/10/2270 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлений 16.09.2013 року