Постанова № 33679321, 13.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2013 року Справа № 9104/34863/10

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Іщук Л.П.,Сеника Р.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Промтехноінструмент» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Промтехноінструмент» до державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ НВП «Промтехноінструмент» звернулося 26.03.2009 року в суд з позовом до державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень від 18.03.2009 року №0000552320/0 по податку на прибуток в розмірі 128647, 56 грн. та №0000542320/0 по податку на додану вартість в розмірі 102918, 04 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач помилково вважає, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат за 2006 - 2007 роки суми нарахованих витрат за товарно-матеріальні цінності придбанні у ТОВ «Профліга», у зв'язку із відсутністю факту одержання таких товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Профліга». Згідно видаткових накладних за період з 2006 року по 04.01.2008 року ТОВ НВП «Промтехноінструмент» було отримано від ТОВ «Профліга» товарно-матеріальні цінності на суму 411672,20 грн. та в подальшому даний товар було обліковано у ТОВ НВП «Промтехноінструмент», з чого вбачається належність та достовірність проведених господарських операцій. Відтак, позивач жодним чином не порушував п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та 7.2.3 п.7.2 п.п.7.3.1. п.7.3, п.п.7.4.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому оспорювані податкові повідомлення-рішення відповідача слід визнати незаконними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог. Суд виходив з того, що фактичні поставки товарів між ТОВ «Профліга» та ТОВ НВП «Промтехноінструмент» як безумовні атрибути господарської діяльності в результаті вчинення яких і виникають податкові наслідки у вигляді формування складу валових витрат та податкового кредиту, не відбувались При цьому, такий висновок був зумовлений тим, що у ТОВ «Профліга» власних виробничих потужностей та трудових ресурсів для виробництва товарів немає, що виключає можливість їх подальшого продажу іншим особам, в тому числі ТОВ НВП «Промтехноінструмент».

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги покликання маються на обставини, подібно викладені як у позовній заяві. Крім того зазначає, що обов'язок розрахунків з бюджетом лежить на продавцеві, відтак чинним законодавством не передбачено обов'язок покупця контролювати дії продавця і перевіряти його податкові зобов'язання. Крім того, всі умови, що передбачає Закон України Про податок на додану вартість», у взаємовідносинах із ТОВ «Профліга» дотримано, а також дотримано вимоги щодо оформлення податкових накладних.

У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вбачає її аргументованою.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку ТОВ НВП «Промтехноінструмент» за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року, по результатах якої складено Акт від 05.03.2009 року №652/23-2/31730174, яким встановлено порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.4.1 п. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі вказаного вище Акту перевірки від 05.03.2009 року №652/23-2/31730174 податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.03.2009 року №0000552320/0, яким визначено суму податковою зобов'язання за платежем по податку на прибуток в розмірі 128647,56 грн. та від 18.03.2009 року №0000542320/0, яким визначено суму податковою зобов'язання за платежем по податку на додану вартість в розмірі 102918,04 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Профліга» та ТОВ НВП «Промтехноінструмент» було укладено угоди №1905/1 від 19.05.2006 року, № б/н в 03.01.2007 року на поставку пресформ та комплектуючих, та №05/06 від 05.06.2006 року на надання послуг з розробки КД. На виконання умов даних угод позивач отримав від ТОВ «Профліга» відповідні податкові накладні.

Разом з тим, ТОВ НВП «Промтехноінструмент» здійснило перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Профліга» згідно платіжних доручень, що наявні в матеріалах справи.

Нормами п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Нормами п.п.2.1 п.2 Положення встановлено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка і брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Крім того, слід зазначити, що згідно п. 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів(робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

У відповідності до п.п.7.2.1. п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту достатньо таких підстав, як здійснення операції з придбання товарів, наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого(нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів(послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Встановлено, що за період з 2006 року по 04.01.2008 року ТОВ НВП «Промтехноінструмент» було отримано від ТОВ «Профліга» товарно-матеріальні цінності на суму 411672,20 грн. як вбачається із видаткових накладних, згідно яких позивач сформував податковий кредит. Позивачем було оплачено надані послуги. Податкові накладні виписані ТОВ «Профліга» відповідають нормам чинного законодавства.

Платники податку, визначені у пп. «а», «в», «г», «д» п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

Жодних доказів, які б підтверджували порушення з боку позивача при укладанні договорів публічного порядку, відповідачем не надано. На час укладання договорів із позивачем, TOB «Профліга» було платником ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мало достатній об'єм правоздатності для укладення спірних угод.

Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та TOB «Профліга» не приймаються до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження протилежного.

Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету зумовлює відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Крім того, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Профліга» мало місце 23.03.2009 року, тобто після вчинення господарських операцій.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, слід наголосити на неправомірності висновків окружного суду, та визнати незаконними податкові повідомлення-рішень від 18.03.2009 року №0000552320/0 по податку на прибуток в розмірі 128647, 56 грн. та 0000542320/0 по податку на додану вартість в розмірі 102918, 04 грн.

Вказана позиція не суперечить судовій практиці та зокрема Європейського Суду з прав людини.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Промтехноінструмент» задоволити, скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року по справі № 2а-2438/09/1370 та прийняти нову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Промтехноінструмент» до державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова від 18.03.2009 року № 0000552320/0 та №0000542320/0.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Л.П. Іщук

Р.П. Сеник