Рішення № 33678484, 17.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13291/13 17.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП УДТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Берліт СК»

про стягнення 35 542,11 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Меленчук Д.О. (представник за довіреністю від 07.07.2011р.);

від відповідача: Березівський С.В. (директор).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СП УДТ» (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Берліт СК» (надалі також - відповідач) заборгованості по оплаті вартості поставленого товару на загальну суму 35 542,11 грн., з яких сума основної заборгованості складає 34 116,18 грн., сума 3% річних складає 1 425,93 грн.

Під час перебування справи в провадженні позивачем неодноразово зменшувалась сума позовних вимог, та останнім уточненням позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму основного боргу в розмірі 9 999,98 грн. та суму 3% річних в розмірі 1 425,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх зобов'язань за усним договором не виконав, повну вартість поставленого товару не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, присутній в судовому засіданні представник позовні вимоги визнав повністю.

Ухвалою від 15.07.2013р. позовна заява була прийнята до розгляду суддею Морозовим С.м. та порушено провадження, справі присвоєно №910/13291/13, розгляд був призначений на 13.08.2013р.

В судове засідання 13.08.2013р. розгляд справи було відкладено до 10.09.2013р.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського міста Києва Бойко Р.В. від 10.09.2013р. матеріали справи були передані на розгляд судді Коткову О.В. у зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці.

Ухвалою від 10.09.2013р. суддею Котковим О.В. матеріали справи №910/13291/13 були прийняті до провадження, засідання призначено на 17.09.2013р.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського міста Києва Бойко Р.В. від 16.09.2013р. матеріали справи №910/13291/13 були передані на розгляд судді Морозову С.М. у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою від 16.09.2013р. суддею Морозовим С.М. матеріали справи №910/13291/13 були прийняті до провадження, засідання призначено на 17.09.2013р.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи з огляду на наявність в матеріалах справи достатніх та допустимих доказів, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 17 вересня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено усний договір згідно якого позивач відпускав, а відповідач приймав товар.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 35 361,27 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними:

- №СП-БР-0000768 від 24.01.2012р. на суму 1 831,94 грн.;

- №СП-БР-0000769 від 24.01.2012р. на суму 1 262,14 грн.;

- №СП-БР-0000770 від 24.01.2012р. на суму 3 139,22 грн.;

- №СП-БР-0000771 від 24.01.2012р. на суму 3 189,78 грн.;

- №СП-БР-0000772 від 24.01.2012р. на суму 4 451,99 грн.;

- №СП-БР-0000773 від 24.01.2012р. на суму 7 749,46 грн.;

- №СП-БР-0000860 від 25.01.2012р. на суму 1 424,64 грн.;

- №СП-БР-0000862 від 25.01.2012р. на суму 10 604,54 грн.;

- №СП-БР-0002678 від 14.03.2012р. на суму 1 707,56 грн.

Товар був прийнятий відповідачем, що засвідчується підписом його уповноваженого згідно довіреностей представника.

Належним чином засвідчені копії довіреностей, згідно яких було уповноважено Березівського М.В. на отримання від позивача товарів, містяться в матеріалах справи, а саме: №3 від 23.01.2012р., №6 від 23.01.2012р., №4 від 23.01.2012р., №5 від 23.01.2012р., №2 від 23.01.2012р., №1 від 23.01.2012р., №50 від 13.03.2012р.

Для проведення відповідачем оплати вартості отриманого товару, позивачем було виставлено на оплату наступні рахунки-фактури:

- №СП-0000614 від 23.01.2012р. на суму 12 436,48 грн.;

- №СП-0000615 від 23.01.2012р. на суму 1 262,14 грн.;

- №СП-0000616 від 23.01.2012р. на суму 4 563,86 грн.;

- №СП-0000617 від 23.01.2012р. на суму 3 189,78 грн.;

- №СП-0000618 від 23.01.2012р. на суму 4 451,99 грн.;

- №СП-0000619 від 23.01.2012р. на суму 7 749,46 грн.;

- №СП-0003372 від 13.03.2012р. на суму 1 707,56 грн.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, станом на день звернення позивача до суду, сума неоплаченого відповідачем товару складала 34 116,18 грн.

В подальшому, відповідачем було проведено частковий розрахунок в сумі 24 116,20 грн. за отриманий від позивача товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвіченими копіями виписок по рахунку позивача:

- 22.07.2013р. проведено оплату в розмірі 2 000,00 грн.;

- 29.07.2013р. проведено оплату в розмірі 1 102,40 грн.;

- 08.08.2013р. проведено оплату в розмірі 5 000,00 грн.;

- 12.08.2013р. проведено оплату в розмірі 1 458,60 грн.;

- 05.09.2012р. проведено оплату в розмірі 1 555,20 грн.;

- 06.09.2013р. проведено оплату в розмірі 3 000,00 грн.;

- 09.09.2013р. проведено оплату в розмірі 10 000,00 грн.

Повного розрахунку відповідачем за отриманий від позивача товар на суму 9 999,98 грн. (сума неоплаченої вартості товару станом на день звернення до суду з позовом в розмірі 34 116,18 грн. - оплата проведена відповідачем на рахунок позивача в розмірі 24 116,20 грн.) здійснено не було.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною другою ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №164 від 11.06.2013р. про сплату суми заборгованості в розмірі 34 116,18 грн., яка була правлена останньому 13.06.2013р. (згідно відмітки штемпеля поштового зв'язку на описі вкладення у цінний лист), позивач вимагав від відповідача припинити порушення майнових прав позивача та сплатити заборгованість за отримані товару на загальну суму 34 116,18 грн.

Відповіді на претензію відповідачем на адресу позивача направлено не було.

Посилання позивача на той факт, що відповідачем визнано суму боргу в розмірі 34 116,18 грн. з 03.04.2012р., оскільки цього дня сторонами було підписано Акт звіряння взаєморозрахунків за період з 01.07.2011р. по 03.04.2012р. за даними бух.р. 361,631 від 03.04.2012р., не можуть бути прийняті судом до уваги, з огляду на положення ст. 530 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений договором, то повинен бути визначений моментом пред'явлення боржнику вимоги, а Акт звіряння взаєморозрахунків, в даному випадку, не може бути розцінений судом як вимога про сплату суми боргу відповідачем.

В матеріалах справи також наявні претензії позивача №72 від 12.03.2012р., №104 від 03.04.2012р., №250 від 30.07.2012р., №274 від 17.08.2012р., доказів на підтвердження направлення яких, позивачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що претензії №72 від 12.03.2012р., №104 від 03.04.2012р., №250 від 30.07.2012р., №274 від 17.08.2012р. направлялись на адресу відповідача.

Таким чином, зважаючи на положення частини другої ст. 530 ЦК України обов'язок відповідача виконати зобов'язання по оплаті вартості поставленого позивачем товару на суму 34 116,18 грн. виник з моменту пред'явлення позивачем вимоги та мав бути виконаний відповідачем протягом семи днів від пред'явлення вимоги та з урахуванням трьох днів поштового обігу по м. Києву, тобто до 23.06.2013р. включно.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару у строк, визначений вимогою позивача, виконав частково, лише на суму 24 116,20 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті вартості поставленого товару складає 9 999,98 грн.

За таких обставин, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в справі №910/13291/13 щодо стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 9 999,98 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму 3% річних в розмірі 1 425,93 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Перевіривши наведений позивачем в позовних матеріалах розрахунок 3% річних, судом визнаного його не обґрунтованим, оскільки розрахунок був здійснений без врахування того, що обов'язок відповідача по оплаті вартості отриманого товару виник з 24.06.2013р., як встановлено вище.

Так, позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 1 425,93 грн. за період з 01.02.2012р. по 23.06.2013р., що не є вірним з огляду на те, що таке нарахуванням здійснено за період в який у відповідача ще не виникло обов'язку щодо оплати вартості отриманого товару, в той час як обов'язок по сплаті коштів у замовника виник з 24.06.2013р.

Таким чином, з урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми 3% річних в розмірі 1 425,93 грн. задоволенню не підлягають.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СП УДТ» в справі №910/13291/13 підлягають частковому задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Берліт СК» суми основної заборгованості в розмірі 9 999,98 грн.

Судовий збір позивача у розмірі 1 505,78 грн. пропорційно сумі задоволених позовних вимог, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Берліт СК» (код ЄДРПОУ 33999074, адреса: 03142, м. Київ, вул. Академіка Вернадського, 42, офіс 346А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП УДТ» (код ЄДРПОУ 24744047, адреса: 01042, м. Київ, бул. Дружби Народів, 9) суму основного боргу в розмірі 9 999,98 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 98 копійок) та судовий збір у сумі 1 505,78 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ять гривень 78 копійок).

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.09.2013р.

Суддя С.М. Морозов