Постанова № 33675263, 02.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 вересня 2013 року 09:58 № 826/10495/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Енран»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Енран» (далі - позивач, підприємство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.06.2013р. № 0000952220, № 0000962220, № 0000972220 та від 26.06.2013р. № 261750.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем незаконно зменшено суму бюджетного відшкодування та визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток та податку з доходів фізичних осіб, у зв'язку із тим, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам і чинному законодавству, а при формуванні таких висновків податковим органом не було досліджено первинних документів. Відповідно спірне рішення, прийняте за наслідками такої перевірки є протиправним та незаконним.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечив, вказуючи, що надані підприємством документи, на підставі яких позивачем були сформовані спірні суми валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, не підтверджують відношення витрат підприємства з його господарською діяльністю, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення від 20.06.2013р. № 0000952220, № 0000962220, № 0000972220 є правомірними.

В порушення п. 177.6 ст. 177, пп. «б» п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України підприємство не оподаткувало дохід, перерахований фізичним особам за товари і послуги, відмінні від обраних ними видів господарської діяльності, що підтверджує правомірність податкового повідомлення-рішення від 26.06.2013р. № 261750.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну планову перевірку Приватного акціонерного товариства «Енран» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт № 100/2220/01198760 від 17.06.2013 року.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем порушено вимоги:

- п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого неправомірно задекларовано суму додаткового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 255289,00 грн., в т.ч. за жовтень 2011р. на суму 29115,00 грн., за листопад 2011р. на суму 19309,00 грн., за грудень 2011р. на суму 19381,00 грн., за січень 2012р. на суму 19526,00 грн., за лютий 2012р. на суму 12330,00 грн., за березень 2012р. на суму 27044,00 грн., за травень 2012р. на суму 12947,00 грн., за червень 2012р. на суму 7002,00 грн., за липень 2012р. на суму 35110,00 грн., за серпень 2012р. на суму 14878,00 грн., за вересень 2012р. на суму 25464,00 грн., за жовтень 2012р. на суму 13245,00 грн., за листопад 2012р. на суму 19262,00 грн., за грудень 2012р. на суму 10676,00 грн.;

- п.138.1, п. 138.2, пп.138.10.3. п. 138.10 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-ХП (із змінами та доповненнями), в результаті чого неправомірно віднесено до складу витрат, відображених в декларації з податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011р. суму 260730,00 грн., за І квартал 2012р. суму 240281,00 грн., за півріччя 2012р. суму 520027,00 грн., за 3 квартали 2012р. суму 700529,00 грн., за 2012р. суму 915713,00 грн.;

- п. 177.6 ст. 177, пп. «б» п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 2844,45грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.06.2013р. № 0000952220, № 0000962220, № 0000972220 та від 26.06.2013р. № 261750.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000962220 від 20.06.13. р. податковим органом збільшено суму грошового зобов'язанняпо податку на додану вартість у розмірі 319 131 грн., у тому числі за основним платежем 255290 гривень, за штрафними фінансовими) санкціями (штрафами) 63823 гривень.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0000972220 від 20.06.13. р. податковим органом збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 300 343 гривні, у тому числі за основним платежем 252268 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 48075 гривень.

У відповідності до податкового повідомлення-рішення № 0000952220 від 20.06.13. р. податковим органом зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 38 907 гривень.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням від 26.06.13р. № 261750 податковим органом збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3555,56 гривні, у тому числі: за основним платежем 2844,45 гривень та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) 711,11 гривень.

Підставою для збільшення грошових зобов'язань ПрАТ "Енран" в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях: № 0000962220 від 20.06.13р. (податок на додану вартість), в податковому повідомленні-рішенні № 0000972220 від 20.06.13р. (податок на прибуток), в податковому повідомленні-рішенні № 0000952220 від 20.06.13р. (від'ємне значення ПДВ) є висновок податкового органу про те, що надані під час перевірки первинні та інші документи не дають можливість поєднати витрати по орендним послугам, комунальним та експлуатаційним послугам, послугам прибирання, отриманим позивачем від контрагентів: ТОВ «Галєна», ТОВ «Литфарба», ТОВ «Віта Верітас», ТОВ «Стрім», з господарською діяльністю підприємства та отриманням доходу. Також, відповідач зазначає, що приміщення, орендовані ПрАТ "Енран", використовувались як виставкові центри, в яких відсутні касові апарати.

Наведеними обставинами відповідач аргументує відсутність реалізації товарів (готової продукції) ПрАТ «Енран» в орендованих приміщеннях, що на думку відповідача, призвело до невірного віднесення вартості орендних та комунальних послуг до витрат, відображених в декларації з податку на прибуток. З тих же причин відповідач вважає безпідставно сформованим податковий кредит в частині сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від вищезазначених контрагентів.

Суд не може погодитись із наведеними висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно Статуту ПрАТ "Енран" основними видами діяльності товариства є виробництво та реалізація житлових, офісних та інших меблів (у тому числі для сидіння), дверей, сходів; виробництво виробів для житлового будівництва та оздоблення; виконання монтажних та конструкторських робіт; організація оптової та роздрібної торгівлі всіма видами промислових товарів; надання торговельних, посередницьких, транспортних та охоронних послуг підприємствам, організаціям та громадянам; інші види діяльності, не заборонені чинним законодавством України.

Відповідно до Витягу з ЄДР (серія АЖ №937115) до складу видів діяльності Товариства входять: оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; ремонт меблів і домашнього начиння; виробництво інших меблів; виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; роздрібна торгівля меблями, освітлюваним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах.

Судом встановлено, що ПрАТ "Енран" є одним із українських виробників офісних та побутових меблів. Для забезпечення реалізації власної продукції ПрАТ "Енран" має власні та орендовані площі для організації торгівельних підрозділів на території України.

Для здійснення торговельної діяльності власною продукцією, ПрАТ "Енран" було укладено, зокрема, договори оренди приміщень з ТОВ "Галєна", ТОВ "Литфарба", ТОВ "Віта Верітас" та ТОВ "Стрім".

Відповідно до умов Договору оренди від 01.12.2009р. за №84-12-09, укладеного між ПрАТ "Енран" та ТОВ "Галєна" (місцезнаходження-08130, Київська обл., Києва-Святошинський р-н, с Петропавлівська-Борщагівка, вул. Петропавловська, 12) позивач орендує торгове приміщення в Торговельному центрі за умовним №А34, загальною площею 148,5 кв.м. Торгівельний центр розташований за адресою: Київська область, Київо-Святошинський район, с Петропавловська Борщагівка, вул. Петропавлівська,6.

Згідно з пунктом 5.1. Договору №84-12-09 від 01.12.09р. Орендар зобов'язаний використовувати приміщення винятково для здійснення діяльності, передбаченої в Торговому профілі та Додатку 4 до Договору. В свою чергу Додаток №4 визначає, що Орендар використовує приміщення для роздрібної торгівлі наступними товарами: м'які та корпусні меблі, офісні меблі. Також, в договорі зазначається, що Орендар не має права використовувати приміщення для інших видів діяльності.

Згідно з умовами Договору суборенди від 01.11.2012р. за № 0111/01 укладеного між ПрАТ "Енран" та ТОВ "Литфарба" (місцезнаходження - 83056, м. Донецьк, бул. Евченко, 42-а) позивач орендує частину приміщення будівлі торгово-офісного центру, площею 223,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 42а. Об'єкт суборенди орендується для використання під торгове приміщення 145,6 кв.м та складське приміщення - 7,7 кв.м. Також, в п.5.1 цього Договору зазначається, що Суборендар зобов'язаний використовувати об'єкт суборенди виключно для здійснення діяльності передбаченої цим договором.

У відповідності до умов Договору оренди нежитлових приміщень від 05.08.2011р. за № 02-02-В-28, укладеного між ПрАТ "Енран" та ТОВ "Віта Верітас" (місцезнаходження - 04205, м.Київ, пр-т Оболонський, 1-Б) позивач орендує частину нежилого приміщення площею 82.1. кв.м. , що знаходиться на 2-му поверсі (секціяВ28) торгівельно-розважального центру "Dream Town". З п. 1.4 цього договору вбачається, що Орендар має право використовувати орендовне приміщення виключно відповідно до цільового використання приміщення, яке визначено в Додатку Б до Договору. В свою чергу в додатку Б закріплено, що Орендар використовує приміщення для організації магазину з продажу корпусних меблів торгової марки "Енран". Здійснення інших видів діяльності забороняється орендарю.

Також, між Позивачем та ТОВ "Віта Верітас" було укладено договір підряду на виконання робіт № ХЧ-Б-В-28 від 31.08.11р., за умовами якого ПрАТ "Енран" отримував послуги з прибирання приміщень, орендованих у ТОВ "Віта Верітас" за Договором №84-12-09 від 01.12.09р.

Згідно з Договором оренди № 42-А від 01.06.2009р., укладеного між ПрАТ "Енран" та ТОВ "Стрім" (місцезнаходження - 83004, м. Донецьк, вул. Артема,138а) щодо оренди частини будівлі офісного центра, площею 37,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 138а. за умовами, викладеними в п. 5.1. цього Договору орендар винаймає приміщення виключно для здійснення в ньому своєї господарської діяльності.

З метою утримання орендованих приміщень сторонами було укладено Договір про надання послуг з прибирання офісних приміщень від 01.06.09р., відповідно до умов якого ПрАТ "Енран" отримував послуги з прибирання приміщень, орендованих за договором оренди № 42-Л від 01.06.2009р.

Як вказує позивач, протягом всього строку оренди вищенаведених приміщень, не надходило претензій з боку контрагентів до ПрАТ "Енран" щодо нецільового використання орендованих приміщень, що підтверджує використання ПрАТ "Енран" орендованих приміщень виключно для провадження господарської діяльності.

Позивач звертав увагу також на те, що в орендованих приміщеннях знаходились магазини ПрАТ "Енран", в яких розташовувались виставкові зразки меблів, за допомогою яких покупці мали змогу обирати та замовляти товар (меблеві вироби). Після обрання продукції покупці робили замовлення меблів та укладали відповідні договори поставки меблевих виробів, безпосередньо в цих орендованих приміщеннях.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки представникам відповідача надавались всі вищезгадані договори, а також надавались пояснення щодо мети використання орендованих приміщень.

Крім того, в матеріалах справи наявні листи контрагентів позивача, які підтверджують вищенаведені обставини, а також зазначають про відсутність відомостей щодо використання орендованих позивачем приміщень в порушення умов договорів.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат.

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп.138.1.1 п.138 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-ХП (із змінами та доповненнями)).

Згідно з пп.138.10.3. п. 138.10 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг:

д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона).

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Враховуючи наведені норми, а також надані позивачем документи (зокрема акти виконаних робіт, видаткові та податкові накладні), суд приходить до висновку про те, що витрати Товариства на оренду згаданих нежитлових приміщень по взаємовідносинам з ТОВ «Галєна», ТОВ «Литфарба», ТОВ «Віта Верітас», ТОВ «Стрім» є витратами, пов'язаними з реалізацією товарів власного виробництва, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Відповідно, висновки податкового органу щодо неправомірного врахування таких витрат при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток суд вважає протиправними.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3. ст.198 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями): «Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Отже, враховуючи вищенаведені Договори оренди та Договори надання послуг, а також наявні в матеріалах справи Акти виконаних робіт, видаткові та податкові накладні, суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманих від ТОВ «Галєна», ТОВ Литфарба», ТОВ «Віта Верітас», ТОВ «Стрім».

Щодо доводів відповідача про відсутність касових апаратів в орендованих приміщеннях (магазинах) позивача, що, на думку податкового органу, свідчить про відсутність торгівлі у цих приміщеннях, які фактично являються виставковими центрами, то суд вважає такі доводи необґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що керівництвом ПрАТ "Енран" було прийняло рішення реалізовувати свою продукцію виключно за безготівкові кошти, перераховані на розрахунковий банківський рахунок ПрАТ «Енран» та відмовитись від використання касових апаратів.

З тією ж метою ПрАТ "Енран" було укладено договори про приймання платежів (Договір про приймання платежів №1 від 23.11.07р. та Договір про приймання платежів № 4647/07/2009 від 28.07.09р.) з банками, відділення яких розташовані у безпосередній близькості до орендованих приміщень - магазинів. В цих банках покупці ПрАТ «Енран» мали змогу перерахувати кошти за замовлену ПрАТ «Енран» продукцію. Комісію цих банків за перерахування коштів на рахунки ПрАТ «Енран» за умовами цих Договорів сплачував ПрАТ «Енран».

Суд звертає увагу на те, що такі діяння позивача не порушують вимог податкового законодавства України, а навпаки відповідають рекомендаціям Ради Національного банку України, яка з метою вдосконалення готівкових розрахунків та стимулювання зменшення частки готівки поза банками Нацбанку рекомендувала вжити заходів щодо встановлення граничної суми готівкових розрахунків між підприємствами, підприємцями, і фізичними особами.

Щодо не оподаткування доходу, перерахованого фізичним особам за послуги та товар, суд зазначає наступне.

Підставою для збільшення грошових зобов'язань у податковому повідомленні- рішенні від 26.06.13р. № 261750 та в Акті перевірки зазначається, що позивачем неоподатковано дохід, перерахований фізичним особам за послуги та товар відмінні від обраних ними видів підприємницької діяльності, а саме ОСОБА_2 (п/д № 5727 від 13.12.2012р. за меблеві комплектуючі), ОСОБА_3.(п\д №2991 від 04.07.2012р. транспортні послуги) та ОСОБА_1 (п/д №4887 від 23.10.2012р. за автозапчастини).

Суд не може погодитись із вказаним висновком податкового органу, послуги та товари, отримані ПрАТ "Енран" від наведених контрагентів відповідають обраним ними видам господарської діяльності та підтверджується наступними документами:

Від СПД ОСОБА_2 отримано меблеві комплектуючі (п/д , згідно № 5727 від 13.12.2012р.), що відповідає виду його діяльності - інші види оптової торгівлі, закріпленому в витягу з ЄДР (серія НОМЕР_3).

Від СПД ОСОБА_3 отримано транспортні послуги (п\д №2991 від 04.07.2012р.), що відповідає виду діяльності - діяльність автомобільного вантажного транспорту та зазначається в Свідоцтві про сплату єдиного податку (серія НОМЕР_2) від 01.01.11р.

Від СПД ОСОБА_1 отримано запчастини (п/д №4887 від 23.10.2012р.), що відповідає виду діяльності - роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям та підтверджується Свідоцтвом про сплату єдиного податку (серія НОМЕР_1) від 08.05.12р.

Отже, з наведених документів вбачається, що види товари та послуги, отримані у суб'єктів підприємницької діяльності відповідають обраним ними видам, під час реєстрації фізичної особи підприємця та підтверджують вірність сплати податку з фізичних осіб ПрАТ «Енран».

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; обов'язковість судових рішень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не виконав покладений на нього обов'язок КАС України, не надав жодних доказів в підтвердження обґрунтованості своїх дій, не навів жодних доводів в підтвердження правомірності спірного рішення.

Позивач надав суду всі докази для спростування висновків викладених у акті перевірки та повністю довів правомірність власної позиції.

За таких обставин, суд, проаналізувавши сукупність зібраних доказів та матеріалів справи, встановив, що висновки відповідача стосовно завищення позивачем сум податкового кредиту з ПДВ та заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку з доходів фізичних осіб, є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи, а податкові повідомлення-рішення від 20.06.2013р. № 0000952220, № 0000962220, № 0000972220 та від 26.06.2013р. № 241750 є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 20.06.2013р. № 0000952220, № 0000962220, № 0000972220 та від 26.06.2013р. № 261750.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 09 вересня 2013 року