Постанова № 33675127, 02.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 вересня 2013 року № 826/10221/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - митний орган або відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 09.01.2013р. № 100270000/2013/310002/2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про неправомірність дій митного органу щодо визначення митної вартості товару за резервним методом, оскільки вважає, що заявлена декларантом митна вартість є достовірною та об'єктивною, яка підтверджується зовнішньоекономічними контрактами, інвойсами та іншими документами.

Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях проти позову заперечив, зазначивши, що при порівнянні рівня заявленої Товариством митної вартості товарів з рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, посадовою особою Київської регіональної митниці було встановлено її заниження.

У зв'язку з неприбуттям представника відповідача в судове засідання 15.08.2013р., судовий розгляд було продовжено в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08.01.2013 р. ТОВ «Фоззі-Фуд» подало вантажну митну декларацію № 100270000/2013/261810 для декларування ввезеного в митному режимі імпорту товару - риба свіжоморожена морська Скумбрія (HAFMACK Mackerel/W/R Scomber Scombrus) ціла, виробник Iceland Pelagic ehf, країна виробник Ісландія, вага нетто 19000 кг., загальна митна вартість товару 31 141,71 дол. США. Митна вартість за одиницю товару була визначена позивачем на рівні 1,6390 дол. США/кг.

На підтвердження зазначених в МД №100270000/2013/261810 даних було надано такі документи:

- облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності №125/2012/0000146 від 25.09.2012;

- накладна CMR від 22.12.2012;

- документ, що підтверджує вартість перевезення №455-1 від 21.12.2012;

- документ, що підтверджує вартість перевезення від 21.12.2012;

- рахунок-фактура (інвойс) SR004925 від 16.12.2012;

- пакувальний лист від 16.12.2012р.;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №455 від 29.11.2012;

- внутрішній договір (контракт) про зберігання товарів №7/8-1 від 01.01.2012;

- ветеринарні свідоцтва форм БРД-00 №930903 від 02.01.2013р.;

- висновок санітарно-епідеміологічної експертизи від 05.03.02-03/85053 від 28.08.2012р.;

- довідка про проведення декларування валютних цінностей 22201041 К-Св ДПІ №959 від 17.10.2012р.;

- сертифікат відповідності UA1.045.X014477-12 від 27.12.2012р.;

- декларація виробника від 16.12.2012р.;

- підтвердження законності вилову №83175 від 02.01.2013р.;

- відомості про дотримання вимог законодавства щодо здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 22.12.2012р.;

- відбиток штампа територіальних органів Державної екологічної інспекції України від 22.12.2012р.;

- сертифікат про походження товару від 16.12.12;

- сертифікат якості від 22.12.12;

- ветеринарне свідоцтво відправника від 18.12.12.

Вважаючи, що наданих позивачем документів не достатньо для підтвердження визначеної Товариством митної вартості ввезеного товару, митним органом було запропоновано декларанту надати додаткові документи.

На додаткову вимогу митного органу, згідно з п. 2 ст. 53 Митного Кодексу України позивачем були надані також наступні документи:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Не зважаючи на всі вищезазначені документи, 09.01.2013 р. рішенням Київської регіональної митниці №100270000/2013/310002/2 митну вартість товару було скориговано до 2,3600 дол. США/кг., у зв'язку з чим загальна сума митного оформлення товару склала 44 840,00 дол. США. Переплата податків та зборів склала 21 898,08 грн.

При цьому в графі 33 рішення про корегування відповідачем зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) через:

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ;

- не виконано перелік вимог митного органу щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 МКУ:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Митна вартість була визначена митним органом за резервним методом та підставі раніше заявлених митним органом митних вартостях (МД №100250000/2013/005027 від 08.01.2013р.). Митним органом вказано факти, які вплинули на коригування:

- інформація з мережі Інтернет щодо ціни на подібні товари;

- використані декларантом або уповноваженою особою відомості не підтверджені документально.

09.01.2013р. ТОВ «Фоззі-Фуд» подало нову митну декларацію №100270000/2013/261816 з врахуванням прийнятого рішення про коригування митної вартості.

11.02.2013 р. вх. №395-03/11 ТОВ «Фоззі-Фуд» отримало лист Київської регіональної митниці №°960/7 від 06.02.2013р., в якому зазначено причини з яких митна вартість не могла бути визнана. Зокрема вказано, що в результаті аналізу наданих до митної декларації від №100270000/2013/261810 від 08.01.2013 р. документів встановлено, що документи, подані до митного оформлення містять розбіжності, а саме дата зовнішньоекономічного контракту №455 від 29.11.2012 не співпадає з датою зазначеною в інвойсі: «contract ( №455 date on 28.11.2012)». Зважаючи на це, декларанту було запропоновано надати додаткові документи.

27.03.2013р. (вх. КРМ від 27.03.2013 р. №9884/7) ТОВ «Фоззі-Фуд» подало в порядку ч. 8 ст.55 МКУ заяву визнання заявленої митної вартості та перегляд рішення про коригування митної вартості №100270000/2013/310002/2 від 09.01,2013р. з врахуванням додатково поданих документів.

До заяви були додані копії таких документів:

- комерційної пропозиції від 16.12.2012р., що надана Iceland Pelagic ehf;

- прайс-листа від 16.12.2012р. від Iceland Pelagic ehf;

- платіжного доручення №045 від 29.01.2013р. на суму 29 070,00 дол. США про перерахування коштів за поставку товару;

- банківської виписки на підтвердження проведення банком оплати за платіжним дорученням №045 від 29.01.2013р.;

- довідки про вартість перевезення від 21.12.2012р., що надана ТОВ «Агротеп» (при першому оформлені в же подавалася);

- виписки з бухгалтерської документації від 12.02.2013р. по контрагенту Iceland Pelagic ehf;|

- копія митної декларації країни відправлення, що подавалася Iceland Pelagic ehf,

05.04.2013р. вх. №1096-03/11 ТОВ «Фоззі-Фуд» отримало відповідь Київської регіональної митниці, якою відмовлено в задоволені заяви підприємства. Причиною відмови КРМ зазначила, що:

- надане платіжне доручення в іноземній валюті неможливо ідентифікувати з оцінюваними товарами, оскільки воно містить лише посилання на контракт від 29.11.2012 №455;

- надана копія виписки із бухгалтерської документації по контрагенту Iceland Pelagic ehf не може слугувати підставою для перевірки врахування декларантом всіх складових ціни;

- довідки про вартість перевезення недостатньо;

- надана копія митної декларації країни відправлення типу «EU US» не є митною декларацією країни відправлення в розумінні вимог ч. 3 ст.53 МКУ, вказаній в ній дані неможливо ідентифікувати;

- надані не в повному обсязі додаткові документи, які вимагалися митницею.

Позивач звернувся із скаргою до Міндоходів України, проте міністерство листом №366/6/99-99-24-J2-04 від 27.05.2013 відмовило в задоволені скарги.

Дослідивши вищевказані доводи та обставини, а також подані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає рішення митного органу про визначення митної вартості ввезеного позивачем Навантажувача Фронтального за резервним методом неправомірним, а доводи в підтвердження законності такого рішення - необґрунтованими, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.2.1. контракту № 455 від 29.11.2012 ціна товару включає в себе вартість товару, тари, термоупаковки, маркування, навантаження, витрат на митне оформлення товару в країні продавця.

Згідно п. 3.1. контракту всі ціни, а також умови поставки виконуються на умовах CIF 7 FCA Клайпеда, Литва відповідно до Інкотермс 2010. Згідно з правилами Інкотермс 2010 термін CIF (Cost, Insurance and Freight) означає, що основну перевозку вантажу страхує продавець. Термін FCA (free carrier, франко-перевізник) означає, що товар доставляється основному перевізнику замовника до вказаного в договорі терміналу відправки, експортні мита сплачує продавець.

Згідно п.8.1. контракту платежі за поставлений товар здійснюються на банківський рахунок продавця в доларах США наступним чином:

- оплата здійснюється через 45 календарних днів з дати Інвойсу, відповідно до п.2.1. контракту при умові надання повного пакету документів, зазначених а розділі 7 контракту.

Враховуючи наведені умови контракту, а також надані позивачем документи, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо неможливості визначення чисельних значень митної вартості товару.

Також судом встановлено, що в інвойсі SR004925 від 16.12.2012 дійсно було допущено помилку в даті зовнішньо економічного контракту «contract (№455 date on 28.11.2012)», коли насправді контракт №455 від 29.11.2012.

Проте, вказана помилка, на думку суду, не впливає на підтвердження складових митної вартості товару, які зазначені вірно. Більше того, митному органу було надано сам контракт, відповідач мав можливість пересвідчитися, що вказані в інвойсі умови оплати (після плата протягом 45 днів), поставки (C1F Клайпеда), валюта операції співпадають.

Допущення технічної помилки, яка не має суттєвого значення для визнання митної вартості товару не може слугувати достатньою та обґрунтованою підставою для відмови у визнання заявленої митної вартості.

Крім того, на вимогу митного органу було надано додаткові документи на підтвердження ціни товару, яких було достатньо для перевірки заявлених в декларації відомостей.

Також, є необґрунтованими твердження відповідача про те, що надана копія митної декларації країни відправлення типу «EU US» не є митною декларацією країни відправлення в розумінні вимог ч. 3 ст.53 МК України, оскільки відповідно до п.7 ч. 3 ст.53 МК України за наявності передбачених в цій статті підстав митний орган може вимагати надання в якості додаткових документів «копію митної декларації країни відправлення». При цьому в нормі ніяким чином не конкретизована, якого типу повинна бути експортна декларація країни відправлення чи які дані в ній повинні бути зазначені.

Крім того, Європейська Комісія в своєму листі до Державної митної служби України (Брюссель, 27 березня 2008, TAXUD.B.5/JZ/sk D(2008) 1704) зазначила, що відповідно до міжнародних митних стандартів, транспортні документи та/або інвойси, але не експортна декларація, мають бути представлені імпортером для підтвердження та перевірки митної декларації. Ці документи містять достатню інформацію, наприклад країна відправлення/призначення, вартість, тощо.

Отже, декларант не може відповідати на достовірність на повноту заповнення митної! декларації відправником товару, оскільки не подає її, а остання не є його власністю. Посилання митного органу на те, що надану копію експортної декларації країни відправлення не можливо ідентифікувати із товарами не може братися до уваги та не може слугувати підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості товару.

Також, є необґрунтованим твердження відповідача про те, що надане платіжне доручення в іноземній валюті неможливо ідентифікувати з оцінюваними товарами, оскільки воно містить лише посилання на контракт від 29.11.2012 №455, оскільки відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. N 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р., реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Відтак, в платіжних дорученнях в реквізиті «Призначення платежу» платник повинен вказувати інформацію про платіж (на які цілі здійснюється перерахування) та найменування документу, на підставі якого здійснюється перерахування коштів.

Додане платіжне доручення №045 від 29.01.2013р. на суму 29 070,00 дол. США повністю відповідає вимогам п. 3.8 Інструкції, оскільки в призначені платежу вказані цілі перерахування коштів, а також найменування документів, на підставі яких воно здійснюється.

Крім того, в платіжному доручені перерахована сума коштів співпадає, із зазначеною в інвойсі, а митному органу також була надана банківська виписка, яка підтверджує проведення банком оплати.

Твердження митного органу про те, що надана копія виписки із бухгалтерської документації по контрагенту Iceland Pelagic ehf не може слугувати підставою для перевірки врахування декларантом всіх складових ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, є також безпідставними, тому що всі складові митної вартості товару були вказані в декларації митної вартості, що подавалася митному органу та складається з вартості товару та витрат на транспортування.

Статтею 49 Митного кодексу України (надалі - МК) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 57 глави 9 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3).

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в ст. 58 МК.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Як визначено в ч. 5 ст. 58 МК ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, ч. 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності -інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, -страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому ч. 5 ст. 53 МК заборонено вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Статтею 54 МК встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом -за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу (ч. 2).

Як визначено у ч. 3 ст. 54 МК за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 ст. 54 МК передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з пере ліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2- 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК. Подані документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК.

В ході розгляду справи представник відповідача не спростував перед судом контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МК та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірності винесення ним спірного рішення.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 09.01.2013р. № 100270000/2013/310002/2 Київської регіональної митниці.

Постанова набирає сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями

Суддя Н.Г. Вєкуа