Рішення № 33672334, 24.09.2013, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2763/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Матвієнка В. М.

при секретарі - Павліченко О.А.,

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - Курбатової Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лубни справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення пені та 3% річних, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»про стягнення пені та 3% річних від суми боргу.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 10 квітня 2008 року вона уклала з відповідачем договір банківського вкладу № 20/02-02/24 на підставі якого передала готівкою відповідачу 26500доларів США терміном на 12 місяців з виплатою банком 25% річних.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду від 25 січня 2012 року, яке набрало законної сили було задоволено її позов до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»- стягнуто на її користь по договору на вклад від 10.04.2008 року 33417,88 доларів США, що скадає 267109грн. Відповідач виконав рішення лише 30 квітня 2013 року, повернувши вклад у вказаному розмірі. В зв'язку з тим, що відповідач виконав свій обов'язок по договору тільки 30 квітня 2013 року, прохає стягнути з відповідача на її користь за не виконання грошового зобов'язання по договору на вклад: пеню у розмірі - 3047,50 доларів США (24358,66грн.), суму 3% річних від суми боргу у розмірі 500,95 доларів США (4004,09грн.) понесені нею судові витрати.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, просила відмовити в його задоволенні в зв'язку з його безпідставністю та неправомірністю. Банк належним чином своєчасно виконав свої зобов'язання, які були покладені на нього рішенням суду від 25.01.2012р., тому підстави для нарахування пені, 3% річних від простроченої суми зобов'язання відсутні.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Встановлено, що 10 квітня 2008 року між позивачкою та акціонерним поштово-пенсійним Банком "Аваль" назва якого згодом змінена на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» був укладений договір № 20/02-02/24 на вклад «Універсальний» на суму 26500 доларів США терміном на 12 місяців.

Зазначені факти були також встановлені рішенням Лубенського міськрайонного суду від 25 січня 2012 року (а.с.6-8), яке набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду Полтавської області, що визнається сторонами.

Вказані обставини не підлягають доказуванню, оскільки згідно ст. 61 ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вищезазначеним рішенням Лубенського міськрайонного суду з відповідача на користь позивачки було повністю стягнуто зазначену суму вкладу, пені і відсотків за період дії договору. Дане рішення відповідач виконав тільки 30 квітня 2013 року (а.с.16-18).

У відповідності з ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Статтею 525 ЦК України встановлено, що

одностороння відмові від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. При цьому наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз цієї норми закону вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання та 3% річних не є санкціями, а являються способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Відповідно до п. 3.2.3. вищезгаданого договору (а.с.19) вкладник має право по закінченню строку договору отримати всі належні йому суми коштів за договором готівкою або шляхом безготівкового перерахування на рахунки вкладника, таке перерахування здійснюється шляхом оформлення вкладником письмової заяви встановленого зразка.

Виходячи з системного аналізу вищенаведеного законодавства, враховуючи обставини встановлені рішенням суду від 25 січня 2012 року, суд, приймаючи до уваги те, що зобов'язання про повернення сум вкладу та відсотків було виконане відповідачем лише 30 квітня 2013 року, вважає, що саме по цю дату відповідач повинен сплатити позивачці по договору на вклад Універсальний

№ 20/02-02/24 від 10.04.2008р. пеню в розмірі, передбаченому п.4.1. цього договору та 3% річних. Отже сума 3% річних в межах заявлених позовних вимог складає:

(3% : 230днів х 26500 доларів США х 3% / 365дні х 100% ) = 500,95 доларів США.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача пені за період з 12.09.2012р. по 29.04.2013р. , дана вимога суд вважає правомірною .

Відповідно до ч.3 ст. 549 пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сума пені за період з 12.09.2012 р. по 29.04.2013р. складає:

(26500 х 0,05% ) = 13,25 доларів США - сума пені за один день прострочення.

Кількість днів прострочення станом на 29.04.2013р. ( з урахуванням стягнутої пені) становить 230днів (з 12.09.2012р. по 29.04.2013р.): 13,25 доларів США х 230 днів = 3047,50 доларів США.

Згідно ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Офіційний курс НБУ становить 7,993 грн. за 1 долар США на чому наполягає позивачка . Виходячи з встановлених судом розмірів, сума пені складає - 3047, 50 доларів США (три тисячі сорок сім доларів 50 центів), за офіційним курсом НБУ - 24358 грн. 66 коп. , 3% за несвоєчасне повернення суми цього вкладу складає 500,95 доларів США ( п"ятсот доларів 95 центів) , за офіційним курсом НБУ - 4004 грн. 09 коп.

Посилання відповідача на відсутність у нього зобов'язань перед позивачкою за спірним договором до набрання чинності рішення суду від 25.01.2012 р, яким штучно встановлено чинність договору та наявність вини позивачки у простроченні виконання зобов'язання, що банк своєчасно виконав рішення суду не заслуговують на увагу, оскільки рішенням суду встановлені фактичні обставини, які не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, рішення суду своєчасно банком не виконувалось включно до 30.04.2013 року.

Враховуючи вищенаведене, інтереси позивачки суд визнає вимоги позивачки правомірними, які підлягають задоволенню.

Обраний позивачкою спосіб захисту своїх інтересів відповідає вимогам ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. 9 Конституції України,

ст.ст. 16, 525, 526, 533, 549, 599, 625, 1060, 1061 ЦК України,

ст.ст. 8, 10, 11, 60, 61, 88, 208, 209, 212, 215, 223, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_4 по договору на вклад Універсальний №20/02-02/24 від 10.04.2008р. суму пені у розмірі 3047, 50 доларів США (три тисячі сорок сім доларів 50 центів), що складає за офіційним курсом НБУ 24358 грн. 66 коп. та 500,95 доларів США ( п"ятсот доларів 95 центів) , що складає за офіційним курсом НБУ 4004 грн. 09 коп. - 3% за несвоєчасне повернення суми цього вкладу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_4 сплачену суму судового збору в розмірі 283 грн. 63 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Лубенський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду Матвієнко В. М.