Ухвала суду № 33670482, 18.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 р.Справа № 821/432/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25.02.2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська кондитерська фабрика" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонська кондитерська фабрика" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011р. Податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта перевірки ДПІ у м. Херсоні від 21.01.2013р. № 581/15.4/00382272. Відповідно до зазначеного акту причинами, за якими зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ були названі ті обставини, що угоди контрагента позивача - ТОВ "Інтерагро 2007", яке було постачальником позивачу цукру у серпні 2011р., є нікчемними у ланцюгу до вигодонабувача (ст. 11 акту). Позивач вважав, що податковий орган перебільшив надані йому законодавством України повноваження, визнавши нікчемним правочин, укладений з вказаним постачальником. Виходячи з фактичних обставин справи таке рішення податкового органу повинно базуватись виключно на рішенні суду про визнання недійсним цього правочину. На думку позивача, відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України), підставою для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є тільки дані належним чином складеної Декларації з ПДВ, підтвердженої відповідними розрахунками та податковими накладними. Законодавством з ПДВ на покупця не покладено контроль за сплатою податків у тому числі і податку на додану вартість ні самим постачальником товарів (робіт, послуг), ні його контрагентами. Позивач підтверджував поставку йому товару (цукру-піску) ТОВ "Інтерагро 2007" належним чином складеними договором купівлі-продажу, видатковою та податковою накладною, актом звірки взаєморозрахунків, накладною про перевезення товару залізничним транспортом.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25.02.2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 29.01.2013р. № 0000101504.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта ДПІ у м. Херсоні від 21.01.2013р. № 581/15.4/00382272. "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Інтерагро 2007" та з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" за період: вересень 2011 року" (далі - акт № 581).

У висновку акту перевірки зазначено, що ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" на порушення ст. 198 ПК України завищено суму податкового кредиту у вересні 2011р. на 94050,0 грн., на порушення п.200.1, 200.2 200.3 200.4 ст. 200 ПК України, завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2011р. на 94050,0 грн.

Такі висновки відповідач зробив у зв'язку з визнанням господарських операцій позивача з ТОВ "Інтерагро 2007", такими, що не створюють реального настання правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. У ході перевірки встановлено, що позивачем здійснено господарські операції з ТОВ "Інтерагро 2007".

На підставі висновків акту перевірки позивача було складено спірне податкове повідомлення - рішення від 29.01.2013р. № 0000101504.

Вирішуючи справу по суті суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська кондитерська фабрика", виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

За п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити.

Крім того, головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" та ТОВ "Інтерагро 2007", виникли на підставі договору купівлі-продажу № 07/07/3 від 07.07.2011р. Договором передбачено, що продавець (ТОВ "Інтерагро 2007") передає у власність покупця (ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика") товар цукор білий кристалічний, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Поставка товару підтверджена видатковою накладною, виписаною ТОВ "Інтерагро 2007", податковою накладною, транспортною накладною по доставці товару, платіжними дорученнями на оплату товару. Поставлений товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності - виготовленню кондитерської продукції, що не заперечував відповідач.

Таким чином, висновки ДПІ ґрунтуються на неспроможності контрагентів ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" здійснювати господарські операції або використовувати товар чи послуги в своїй господарській діяльності. Однак з цією позицією судова колегія погодитися не може, оскільки на покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередніх податкових періодах постачальникам товару (робіт, послуг).

Обов'язки контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладено на податковий орган, а не позивача. Тому немає підстав для позбавлення ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" права на бюджетне відшкодування через можливе порушення податкового законодавства його постачальником товару (послуг). Судова колегія вважає,що якщо контрагент допустив будь-які порушення податкового законодавства, то це тягне відповідальність саме для цієї особи. А тому, правові наслідки для зменшення заявленої ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" суми бюджетного відшкодування з ПДВ відсутні.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25.02.2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Шевчук О.А.

суддя Лук'янчук О.В.