Постанова № 33670212, 19.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року Справа № 32381/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів: Сапіги В.П., Яворського І.О.,

з участю секретаря судового засідання Дяківнич Г.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.07.2010р. по справі № 2а-1755/10/1770 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інсеко Фарм" до державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання рішення недійсним, -

В C Т А Н О В И В:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Інсеко Фарм» - звернулось з позовом до державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправними та скасування рішення відповідача від 15.01.2010 року № 0000102342/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що з огляду на положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», відповідач не уповноважений здійснювати перевірку позивача з питань дотримання платіжної дисципліни (з питань дотримання іншого законодавства, як зазначено в акті перевірки). Крім того, жодним нормативним актом не надано право органам державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції за порушення платіжної дисципліни. Крім того вказав, що позивач не отримував за реалізовану продукцію інкасовану виручку (готівкові кошти), оскільки у товариства відсутня роздрібна мережа торгівлі, а готівка за продану с/г продукцію в касу не надходила.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.07.2010р. позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 15.01.2010 року № 0000102342/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив відповідач, державна податкова інспекція у м.Рівне, яка покликаючись на те, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.07.2010р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обгрунтування апеляційних вимог покликається на те, що в ході перевірки встановлено, що взаєморозрахунки між ТОВ «Інсеко Фарм» та ТОВ «Агролан Крупець», ПП «Білий стік», ПСП «Граніт» проведені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до актів взаємозаліку, проте Указом від 16.03.1995 року № 227/95 не передбачено проведення розрахунків способом, який відмінний від грошового.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що посадовими особами відповідача була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 31.10.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 31.10.2008 року по 30.09.2009 року, про що складено акт від 25.12.2009 року № 1724/23-400/36221909 (а.с.30-57).

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 4 Указу Президента України від 16.03.1995 року № 227/95 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України», а саме не перераховано ТОВ «Агролан Крупець», ПП «Білий стік» та ПСП «Граніт» кошти в сумі 688551 грн.

У зв»язку з виявленими порушеннями та на підставі вказаного вище акта перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.01.2010 року № 0000102342/0, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1371148,93 грн.

Підставою для винесення спірного рішення стали висновки ревізорів, викладені в названому акті перевірки, щодо: не перерахування позивачем підприємствам ТОВ «Агролан Крупець», ПП «Білий стік» та ПСП «Граніт» коштів в сумі 688551 грн. за придбану сільськогосподарську продукцію. В ході перевірки встановлено, що взаєморозрахунки між ТОВ «Інсеко Фарм» та ТОВ «Агролан Крупець», ПП «Білий стік» та ПСП «Граніт» проведені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до протоколів про зарахування однорідних (грошових) вимог.

На підставі зазначеного, відповідач дійшов до висновку, що позивач в порушення п. 4 Указу Президента України від 16.03.95 р. № 227/95, не розрахувався з сільгоспвиробниками в терміни, визначені даним Указом.

Приймаючи постанову у справі, суд першої інстанції дійшов до висновку щодо відсутності у відповідача правових підстав для висновку про порушення позивачем вимог п. 4 Указу Президента України від 16.03.95 р. № 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України", оскільки розрахунки за реалізовану позивачем сільськогосподарську продукцію іншим суб»єктам господарювання проведені шляхом зарахування зустрічних позовних вимог. Готівкових коштів за реалізовану сільськогосподарську продукцію позивач не отримував.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, однак з інших мотивів.

Статтею 4 Указу Президента України № 227\95 встановлено, що підприємства оптової та роздрібної торгівлі незалежно від форм власності: перераховують інкасовану виручку від реалізації сільськогосподарської продукції та продовольства, придбаних у товаровиробників агропромислового комплексу України, за вирахуванням торгової націнки, не пізніше наступного дня після дня зарахування виручки на рахунки постачальників, після чого платежі здійснюються у встановленому порядку. У разі використання цих коштів підприємствами оптової та роздрібної торгівлі для іншої мети чи залишення їх на рахунку або проведення різного роду операцій щодо незарахування коштів на розрахункові рахунки товаровиробників агропромислового комплексу органами державної податкової служби у безспірному порядку стягується до місцевого бюджету штраф у розмірі 50 відсотків від сум, не перерахованих у встановлені строки зазначеним товаровиробникам.

Штраф, який може накладатися на підприємства торгівлі за ст. 4 Указу Президента України № 227\95 є санкцією за порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності, яка застосовується уповноваженими органами державної влади як заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків, що згідно ст. 238 Господарського кодексу України підпадає під поняття адміністративно-господарської санкції.

Частиною 2 статті 238 Господарського кодексу України визначено адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами, а ч. 2 ст. 241 зазначеного кодексу визначено, що адміністративно-господарський штраф це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Виходячи з викладеного, з набранням чинності Господарського кодексу України застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування штрафу за порушення правил здійснення господарської діяльності може визначатися виключно законами України.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Господарського кодексу України передбачено, що положення цього Кодексу щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями Кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються у разі якщо вони пом»якшують відповідальність за вказані порушення.

Отже, положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, вчинені після набрання ним чинності підлягають безумовному застосуванню. За таких обставин, Указ Президента України № 227\95 в частині встановлення відповідальності за використання підприємствами оптової та роздрібної торгівлі виручки від реалізації сільськогосподарської продукції та продовольства, придбаних у товаровиробників агропромислового комплексу України для іншої мети чи залишення їх на рахунку або проведення різного роду операцій щодо не зарахування коштів на розрахункові рахунки товаровиробників агропромислового комплексу є таким, що суперечить положенням статтям 238 та 241 Господарського кодексу України, а тому не підлягає застосуванню.

Враховуючи ту обставину, що судом першої інстанції правильно вирішено спір по суті, але із помилковим застосуванням норм матеріального права, то у відповідності до ст. 201 КАС України, оскаржену постанову слід змінити в частині мотивів задоволення позову.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Рівне задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.07.2010р. по справі № 2а-1755/10/1770 змінити в частині мотивів задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Інсеко Фарм" до державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання рішення недійсним.

В іншій частині постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.07.2010р. - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді В.П. Сапіга

І.О. Яворський