Ухвала суду № 33670224, 19.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 р. Справа № 32464/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Сапіги В.П., Яворського І.О.,

з участю секретаря судового засідання Дяківнич Г.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.08.2010 року у справі за позовом Товарної біржи "Костопільська" до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товарна біржа «Костопільська» звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції № 0095991740/0 від 29.06.2010 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що в результаті проведеної відповідачем перевірки, зроблений висновок про те, що позивачем не утримано і не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 152126,79 грн. Однак, відповідно до ст. 279 Господарського кодексу України, закону України «Про товарну біржу» товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті отримання прибутку, а тому не відповідає критеріям податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку при укладенні біржових угод з продажу рухомого майна.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.08.2010 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції № 0095991740/0 від 29 червня 2010 року.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач в ході проведення перевірки позивача не лише помилково визначив товарну біржу як податкового агента, а й об'єкт оподаткування визначив не з ціни, яка зазначена в біржових угодах, а з джерел інших, ніж звітність або первинні документи.

Не погодившись із вищенаведеною постановою, її оскаржив відповідач - Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція, просить її скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією в період з 09.06.2010 року по 15.06.2010 року проведена позапланова виїзна перевірка Товарної біржі «Костопільська» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 13.03.2008 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складений акт № 18/17-48/35797227 (а.с.8-11).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0095991740/0 від 29.06.2010 року, відповідно до якого органом податкової служби визначено податкове зобов»язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 456380,37 грн., в тому числі за основним платежем 152126,79 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 304253,58 грн. (а.с.7).

Костопільська МДПІ в акті перевірки зазначила про порушення відповідачем п.1.2, абз. «ж» п.1.3, п.1.6, п.1.15 ст.1, п.2.1 ст.2, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.4.2.6 п.4.2, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8, п.12.1, п.12.3, ч.2 п.12.5 ст.12, пп. «а» п.17.2 ст.17, пп. «а» п.19.2 ст.19, пп.20.3.1, 20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 року. При цьому податковий орган виходив з того, що відповідно до пункту 12.3 статті 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» реєстрація біржею угод із продажу фізичними особами свого рухомого майна тягне за собою покладення на біржу функцій податкового агента. Тому, Товарна біржа «Костопільська» зобов»язана згідно з пунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» здійснювати нарахування, утримання та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна таких осіб за біржовими угодами. Крім того, відповідач в акті перевірки зазначив, що позивач здійснює реалізацію на біржі автомобілів за заниженою ціною за договором купівлі-продажу, а тому Костопільська МДПІ визначила базу оподаткування на підставі оціночної вартості автомобілів, дані про яку були надані ВРЕР УДАІ УМВС України в Рівненській, Одеській та Хмельницькій областях, та нарахувала неутриманий податок з доходів фізичних осіб в сумі 152126,79 грн., в тому числі за 2008 рік 95782,82 грн., за 2009 рік 56343,97 грн.

Приймаючи постанову у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки Товарна біржа «Костопільська» доход продавцям рухомого майна не виплачує, тобто податок з доходів фізичних осіб не утримує, та не виконує функції посередника під час укладення біржових угод, то вона не підпадає під визначення податкового агента, наведеного у пункті 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Колегія суддів погоджується з такими твердженнями суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п.1.15 ст.15 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) податковий агент -це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

За приписами п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 названого Закону податковим агентом є особа, яка нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Стаття 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначає порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єкта рухомого майна.

Відповідно до п.12.3 ст.12 названого Закону у разі, якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу. При цьому, пунктом 12.5 ст.12 цього ж Закону визначено, що податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому в статті 12 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами договору.

Відповідно до ч.7 ст.279 ГК України та ч.ч.3, 4 ст.1 Закону України «Про товарну біржу»товарна біржа не займається посередництвом і не має на меті одержання прибутку, а її діяльність здійснюється згідно з цим Законом та чинним законодавством України, статутом біржі, правилами біржової торгівлі та біржового арбітражу.

Таким чином, виходячи з того, що товарна біржа не нараховує (не виплачує) оподаткований дохід на користь платника податку, не здійснює посередницьких функцій при продажу об'єкту рухомого майна, а також не є нотаріусом, який при здійсненні операції з продажу або обміну об'єкта рухомого майна, визначених статтею 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», цим Законом визначений податковим агентом, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що товарна біржа не є податковим агентом при засвідченні договорів купівлі-продажу рухомого майна, так як за змістом статей 1, 4 Закону України «Про товарну біржу» метою діяльності біржі є надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій та забезпечення, зокрема, умов для проведення біржової торгівлі, надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг без права здійснювати біржові операції, оскільки таке право мають лише її члени або брокери, які зобов'язані провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі.

Відповідно, підстави для покладення на товарну біржу, як на податкового агента, відповідальності за порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» відсутні.

З огляду на вищенаведені правові норми та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не є податковим агентом у розумінні положень ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а тому донарахування йому податковим органом податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб з урахуванням штрафних санкцій є безпідставними.

Враховуючи зазначене апеляційний суд приходить до висновку про те, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом першої інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.08.2010 року у справі №2а-3459/10/1770 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді В.П. Сапіга

І.О. Яворський