Рішення № 33668935, 17.09.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2013 р. Справа № 915/1522/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Д'яченко К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Заступника Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, вул. Нікольська, буд. 18 а, м. Миколаїв, 54030

в інтересах держави в особі

Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, вул. Дзержинського, 134, м. Миколаїв, 54055

до відповідача Військової частини А2428, вул. Урицього, 4, м. Миколаїв, 54003

про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в сумі 5 700 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури Кравченко Богдан Іванович, посвідчення № 013227, видане 26.11.2012 року

від позивача Арутюнян Антоніна Олександрівна, довіреність № 02/57 від 04.01.2013 року;

Горбачик Ольга Анатоліївна, довіреність № 02/2293 від 12.08.2013 року;

від відповідача Осипенко Таісія Олександрівна, довіреність № 1038 від 17.09.2013 року

Заступник Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області з позовними вимогами до відповідача Військової частини А2428 про стягнення суми збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в сумі 5 700 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.09.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 17.09.2013 року.

В судовому засіданні 17.09.2013 року представник позивача та представник прокуратури позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили наступне.

Перевіркою, проведеною Миколаївською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, виявлені порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які дають підстави для представництва у господарському суді Миколаївської області інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області у формі звернення до суду з позовом.

Відповідно до Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року № 1045, видалення зелених насаджень здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, на підставі ордера.

Перевіркою встановлено факт знесення зелених насаджень, а саме знищення дерев до ступеня припинення росту, на території Військової частини А2428, що дислокується у м. Миколаєві по вул. Урицького, 4, чим завдано збитків довкіллю.

Відповідних документів, що підтверджують законність знесення вищевказаних зелених насаджень на момент перевірки представлено не було.

Згідно розрахунку розмір шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження дерева породи "Тополя", "Акація" до ступеня припинення росту на прибудинковій території Військової частини А2428 по вулиці Урицького, 4, від 20.08.2013 року виконаного на підставі "Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів України" (додаток № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 року № 559 у редакції до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1789 та № 111 від 01.02.2012 року "Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників") розмір шкоди від знищення зелених насаджень склав: дерево "Тополь" діаметром 40 см. - 1 900, 00 грн.; дерево "Акація" діаметром 39 см. - 1900, 00 грн.; дерево "Акація" діаметром 41 см. - 1 900, 00 грн., а всього загальний розмір шкоди від знищення дерев кількістю 3 шт. складає 5 700, 00 грн.

Із посиланням на вищевикладене та норми ст. 121 Конституції України, ст.ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 10, 37, 40, 50, 51, 58 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", п. 1 ч. 1 ст. 105 Лісового кодексу України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 629 ЦК України, ст. 179, 193 ГК України, прокуратура та позивач просять суд стягнути суму заподіяних навколишньому природному середовищу збитків у розмірі 5 700, 00 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, подав суду письмовий відзив на позов (арк. справи 11-12) та просив суд у задоволенні позову відмовити з наступних підстав.

Посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1789 по факту пошкодження до ступеня припинення росту дерев, позивачем фактично не встановлено, що дерева були живі, а факт того, що вони були завалені внаслідок стихійного лиха підтверджується Актом службового розслідування, призначеного наказом командира Військової частини А2428 від 11 вересня 2013 року № 203.

В Акті службового розслідування від 13.09.2013 року (арк. справи 18-19) зазначено, що з наданих пояснень членів комісії з питань охорони навколишнього природного середовища та працівників госпіталю з'ясовано, що приблизно у 2005-2006 роках внаслідок стихійного лиха впало два дерева: одне дерево - акація, яке росло біля теплотраси та дерево акація, яке росло біля будівлі № 131/1, що внаслідок падіння пошкодило покрівлю цієї будівлі. У травні-червні 2010 року впало дерево тополя поблизу будівлі № 131/45 (водонапірна башта) на квіткову клумбу та частково на проїжджу частину. По факту падіння дерев та їх подальшого спилювання було складено відповідні акти за підписом членів комісії з питань охорони навколишнього природного середовища. Перевірити наявність даних актів не є можливим у зв'язку з їх знищенням у встановлений термін, що підтверджується актами знищення від 19.02.2009 року № 11 (арк. справи 30-33) та від 08.02.2012 року № 16 (арк. справи 34-36).

Крім того, представник відповідача вказав, що Військовою частиною А2428 надсилались листи з метою проведення інвентаризації багаторічних зелених насаджень на території військового містечка 131 за адресою м. Миколаїв, вул. Урицького, 4, а саме: лист начальнику Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв вих. № 1381 від 07.12.2012 року (арк. справи 37); директору КП Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації вих. № 1389 від 11.12.2012 року (арк. справи 39); директору ТзОВ "Миколаївзеленгосп" вих. № 163 від 05.02.2013 року (арк. справи 41).

Керуючись ч. 1.3-1.4 Інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24.12.2001 року № 226 Військова частина А2428 не має ані технічних можливостей, ані відповідних фахівців, які б мали право визнавати види насаджень, породи, вік та інше, обумовлене цією інструкцією.

Фінансування Збройних Сил України і, зокрема, Військової частини А2428, відповідно до ст. 19 Закону України "Про Збройні Сили України" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Кошти на залучення відповідних фахівців, сторонніх організацій для проведення інвентаризації зелених насаджень можливо будуть надані Військовій частині А2428 до закінчення поточного року.

Також адміністрації Військової частини А2428 не були надані висновки експертизи з доказами саме навмисного знищення або пошкодження дерев до ступеня припинення росту.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" вимоги екологічної безпеки, встановлені для розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації об'єктів щодо обмеження негативного впливу на навколишнє природне середовище хімічних, фізичних і біологічних факторів, а також інші вимоги, передбачені цим Законом та іншим законодавством України, повною мірою поширюються на військові та оборонні об'єкти, а також об'єкти органів внутрішніх справ та державної безпеки.

Вимоги екологічної безпеки повинні додержуватись також при дислокації військових частин, проведенні військових навчань, маневрів, переміщенні військ і військової техніки, крім випадків особливих ситуацій, що оголошуються відповідно до законодавства України.

Державний контроль за додержанням вимог екологічної безпеки щодо військових, оборонних об'єктів та військової діяльності на території України здійснюється відповідно до цього Закону та іншого законодавства України.

Відповідно до ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону, утримання і використання зелених насаджень.

Відповідно до п. 1.2-1.4 Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008 року "Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства", затвердженого в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 року за № 18/16034 з останніми змінами та доповненнями від 02.10.2012 року цей Порядок визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.

Цей Порядок поширюється на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції України, державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим, державних екологічних інспекцій в областях, містах Києві та Севастополі, Державної Азовської морської екологічної інспекції, Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (далі - органи Держекоінспекції) та суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 3.1 вищевказаного Наказу планові та позапланові перевірки здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до п. 4.1 Наказу перевірка складається з таких основних частин: підготовка до перевірки; проведення перевірки; оформлення результатів перевірки (складання акта перевірки, оформлення інших матеріалів перевірки); обговорення результатів перевірки, підписання акта перевірки; застосування адміністративних стягнень до порушників законодавства про охорону навколишнього природного середовища (у разі виявлення порушень).

Відповідно до п. 4.9 Наказу державні інспектори проводять перевірки об'єкта в присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб.

Відповідно до п. 4.13 Наказу за результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся.

Відповідно до п. 4.13-4.15 Наказу не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а також інформації, наданої правоохоронними органами.

До акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб'єкта господарювання, що перевіряється.

В акті перевірки також зазначається інформація, пов'язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об'єкті перевірки), та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань.

Відповідно до п. 1.4 Наказу акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 483 від 02.10.2012 року "Про затвердження уніфікованих форм актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містять перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 жовтня 2012 року за № 1690/22002 було затверджено уніфіковані форми актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містять перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), а саме п. 1.5 було затверджено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, утримання зелених насаджень у населених пунктах України.

Відповідно до п. 4.19 - 4.21 Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008 року в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки.

Один примірник акта перевірки (з відповідними додатками) передається керівнику (уповноваженій ним особі) суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці примірників акта перевірки робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка отримала акт перевірки, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта. Другий примірник акта перевірки зберігається в органі Держекоінспекції.

У разі, якщо посадова особа або уповноважений нею представник суб'єкта господарювання відмовляється від отримання акта перевірки особисто, то такий акт передається через канцелярію суб'єкта господарювання (із зазначенням вхідного реєстраційного номера) або відправляється рекомендованим листом.

До примірника акта, який зберігається в органі Держекоінспекції, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення та вручення адресату акта перевірки.

Судом також враховано, що відповідно до п. 1.2 Інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24.12.2001 року № 226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.02.02 року за № 182/6470, інвентаризація об'єктів зеленого господарства здійснюється з метою, зокрема, одержання достовірних даних щодо кількісних і якісних характеристик зелених насаджень на території населеного пункту; посилення відповідальності за збереження зелених насаджень балансоутримувачів, власників чи користувачів земельних ділянок, підприємств, організацій, установ, на території яких розташовані зелені насадження.

Відповідно до п. 1.3. Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" з останніми змінами та доповненнями від 25.03.2009 року розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача. До позовної заяви повинен бути доданий обгрунтований розрахунок суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди.

Відповідно до п. 6.1 Роз'яснення у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної лісопорушеннями, господарським судам слід враховувати, що розмір такої шкоди має обчислюватися згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.96 N 1464 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству". Ці такси застосовуються також для обчислення шкоди, заподіяної знищенням, пошкодженням чи незаконною рубкою окремих дерев, груп дерев, чагарників на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках, що не належать до лісового фонду.

Для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням та іншим об'єктам озеленення загального використання в межах населених пунктів внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників чи газонів і квітників, а також шкоди, заподіяної паркам, скверам, гідропаркам, іншим об'єктам озеленення загального використання в межах населених пунктів чи земельним ділянкам, відведеним для створення цих об'єктів, внаслідок самовільного їх використання, влаштування сміттєзвалищ, випалювання рослинності, випасання худоби та засмічення водоймищ на їх територіях, застосовуються такси, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.99 N 559 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів".

Доказами наявності зелених насаджень до їх знищення можуть бути офіційні документи підприємств та організацій, до компетенції яких віднесено здійснення реєстрації, обліку, догляду зелених насаджень.

У розгляді справ зі спорів про відшкодування шкоди, заподіяної зеленим насадженням, їх незаконною вирубкою, господарським судам слід перевіряти, яким чином (зокрема із застосуванням яких вимірювальних засобів) проводилися заміри пнів та чи відображені ці дані у акті. За відсутності відповідних даних у господарського суду немає підстав для задоволення позову.

Як на підтвердження факту проведення перевірки та заподіяння відповідачем Військовою частиною А 2428 (вул. Урицького, 4, м. Миколаїв) шкоди навколишньому природному середовищу прокуратура та позивач посилаються на:

- Довідку від 20.08.13 року, складену за результатами перевірки Військової частини А 2428 по вул. Косіора, 2, м. Миколаїв щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідно до Вимоги від 22.07.2013 року №8-2/1646 вих - 13 Миколаївської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України (арк. справи 5);

- Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження дерева породи "Тополя", "Акація" до ступеня припинення росту на прибудинковій території Військової частини А 2428 по вул. Косіора, 2, м. Миколаїв (арк. справи 6);

- Фототаблиці до матеріалів перевірки (арк. справи 7-9).

З поданої суду Довідки вбачається, що ст. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції у Миколаївській області Шапоренко Ю. М. та Храмовим С. М. відповідно до Вимоги від 22.07.2013 року Миколаївської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері спільно з помічником прокурора Колесніков А. В. прийнято участь у перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства Військовою частиною А2428.

Як вказано в Довідці перевірка Військової частини А2428 проводилась у присутності начальника продслужби Мед С. М.

Перевіркою встановлено, що «територія підприємства заасфальтована та знаходиться у задовільному стані. При обстеженні території виявлено знешкодження зелених насаджень: біля водонапірної башти об'єкт № 1 дерево тополь знищення до ступеню припинення росту, об'єкт № 2 біля теплотраси дерево акація, об'єкт № 3 біля підсобного приміщення дерево акація»

Довідку підписано ст. державним інспектором з ОНПС Шапоренко Ю. М.

Дослідивши та оцінивши подані суду докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що подана суду Довідка не може бути належним та допустимим доказом факту проведення перевірки та виявлення порушень природоохоронного законодавства, оскільки лише Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, утримання зелених насаджень у населених пунктах України (уніфікованої форми) є належним доказом підтвердження вищевказаних обставин. Судом також враховано, що з поданих суду матеріалів не вбачається факту проведення перевірки саме за участю Військової частини А2428 (відсутні будь-які підписи посадових осіб відповідача). З поданої суду Довідки також не вбачається яким чином та із застосуванням яких засобів встановлено факт пошкодження дерев до ступеню припиненню росту, як і не вказано внаслідок чого (в результаті чого та яких дій знищено зелені насадження). Подані до справи фотоматеріали (фототаблиці) не містять ані підписів осіб, які їх складали, ані зазначень до якої перевірки вони відносяться. Крім того, в порушення вимог вищевказаної Інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України суду не доведено факту наявності зелених насаджень до їх знищення.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є безпідставними та непідтвердженими належними та допустимими доказами у справі, оскільки прокуратурою та позивачем не доведено суду факту завдання шкоди навколишньому природному середовищу.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позовні вимоги є необгрунтованими та безпідставними. В позові слід відмовити.

Щодо судових витрат у даній справі, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 49 ГПК України, судовий збір в сумі 1720, 50 грн. підлягає стягненню з позивача Державної екологічної інспекції у Миколаївській області в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 33, 34, 43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

відмовити в позові Заступника Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області до відповідача Військової частини А2428 про стягнення суми заподіяних навколишньому природному середовищу збитків у розмірі 5 700, 00 грн.

Стягнути з позивача Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, вул. Дзержинського, 134, м. Миколаїв, 54055 (код ЄДРПОУ 37992292) в доход Державного бюджету України: 1 720, 50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судового збору.

Наказ видати місцевому органу державної податкової служби після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.09.2013 року.

Суддя Е.М.Олейняш