Рішення № 33665061, 20.09.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2013 р. Справа № 915/1468/13

за позовом: прокурора Центрального району м. Миколаєва в інтересах держави

до відповідача: виконавчого комітету Миколаївської міської ради 54030, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про: скасування п.п. 14, 14.1 розділу 1 рішення виконкому Миколаївської міської ради №427 від 26.04.2013 р.

Суддя А.П. Алексєєв

Представники сторін:

від позивача - прокурор Ібрагімова А.О., посвід. №009630 від 15.10.12 р.

від відповідача Горобченко О.В. за довіреністю

третя особа приватний підприємець ОСОБА_1

Суть спору: прокурор Центрального району м. Миколаєва звернувся до суду із позовною заявою, у якій просив:

- визнати протиправним та скасувати пункти 14, 14.1 розділу 1 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 427 від 26.04.2013 року;

- зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку загальною площею 40 кв. м по АДРЕСА_2 нормативною грошовою оцінкою 75307, 60 грн., яка надана йому у користування пунктами 14, 14,1 розділу 1 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради 427 від 26.04.2013 року.

Як на підставу свого позову прокурор послався на те, що виконавчим комітетом Миколаївської міської ради були порушені вимоги земельного законодавства щодо цільового використання земель. Так, за даними прокурора спірна земельна ділянка входить у межі парку "Флотський бульвар", територія якого віднесена до земель рекреаційного призначення. Тоді як виконавчим комітетом Миколаївської міської ради було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення особистого строкового сервітуту відносно земельної ділянки комерційного використання в межах вказаного парку. На думку прокурора, виконавчий комітет Миколаївської міської ради, не маючи на те законних повноважень, фактично змінив цільове призначення спірної земельної ділянки.

20.09.2013 року на адресу суду від прокурора Центрального району м.Миколаєва надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, а саме про відмову від вимоги щодо зобов'язання приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку загальною площею 40 кв. м по АДРЕСА_2 нормативною грошовою оцінкою 75307,60 грн, яка надана йому у користування пунктами 14, 14,1 розділу 1 рішення виконкому Миколаївської міської ради 427 від 26.04.2013 року. У зв'язку із цим на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 прокурор просив припинити провадження щодо цієї частини позовних вимог.

Ухвалою суду від 20.09.2013 року провадження у справі щодо частини позовних вимог було припинене на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач - виконавчий комітет Миколаївської міської ради із позовом прокурора не погодився, зазначивши у відзиві на позовну заяву, що виконавчий комітет Миколаївської міської ради діяв у межах своїх повноважень, а господарська діяльність, яка ведеться відповідачем ОСОБА_1 на земельній ділянці не суперечить її цільовому призначенню. Вважає позов прокурора не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Третя особа - приватний підприємець ОСОБА_1 у судовому засіданні усно повідомив, що зайняв земельну ділянку згідно спірних рішень виконавчого комітету Миколаївської міської ради у відповідності до яких він і діяв.

20.09.2013 року судом за результатами розгляду справи було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши справу, суд

ВСТАНОВИВ:

26.04.2013 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради було прийняте рішення № 427 "Про укладення та продовження терміну дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувної тимчасової споруди (групи тимчасових споруд) по м. Миколаєву".

Пунктом 14 розділу 1 вказаного рішення виконавчим комітетом Миколаївської міської ради затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж особистого строкового сервітуту на земельну ділянку загальною площею 40 кв.м, у тому числі 40 кв. м під тимчасовою забудовою, зарахувавши її до земель комерційного використання для розміщення групи тимчасових споруд у кількості 4 шт. (кожна площею 10 кв. м.) по вул. Набережній, у районі ВШСМ в Центральному районі.

Пунктом 14.1. розділу 1 вказаного рішення виконавчим комітетом Миколаївської міської ради надано дозвіл фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на укладання договору про встановлення особистого строкового сервітуту строком до 01.07.2013 року для розміщення групи тимчасових споруд у кількості 4 шт. (кожна площею 10 кв. м.) по вул. Набережній, у районі ВШСМ в Центральному районі.

Вказаним рішенням підприємця ОСОБА_1, зокрема, було зобов'язано протягом 20 робочих днів з дати прийняття цього рішення звернутися до управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради щодо укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту строком на 1 рік.

Статтею 18 Земельного кодексу України встановлено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Категорії земель визначені у статті 19 вказаного Кодексу, зокрема, за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови: в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення: г) землі оздоровчого призначення; г) землі рекреаційного призначення: д) землі історико-культурного призначення: є) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду: ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтями 50, 51 Земельного кодексу України встановлено, що до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Рішенням Миколаївської міської ради № 17/11 від 25.10.2007 року, №27/16 від 04.04.2013 року затверджено перелік об'єктів зеленого господарства, віднесених до територій рекреаційного призначення м. Миколаєва, до яких віднесено і парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва "Флотський бульвар" (вул. Набережна, від Інгульського спуску до площі Леніна).

Згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж особистого строкового сервітуту підприємцю ОСОБА_1, яка розроблена приватним підприємством "Снейл", спірна земельна ділянка віднесена за цільовим використанням до земель громадської забудови (код 03.03.14).

За приписами статей 38, 39 Земельного кодексу України, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Частиною 5 статті 20 Земельного кодексу України встановлено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення (частини 1, 2 статті 20 Земельного кодексу України).

Згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему України від 23.07.2010 року № 548, землі рекреаційного призначення, відносяться до категорії - 07; а цільове призначення спірної ділянки (як це вбачається з технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж особистого сервітуту) - землі громадської забудови - код 03.

Статтею 21 Земельного кодексу України встановлено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи спірні рішення виконавчий комітет Миколаївської міської ради фактично змінив категорію цільового використання земельної ділянки, що суперечить рішенню Миколаївської міської ради №27/16 від 04.04.2013 року, яким затверджено перелік об'єктів зеленого господарства, віднесених до територій рекреаційного призначення м. Миколаєва та вимогам ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України.

Виходячи з вищевикладеного позовні вимоги прокурора є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Центрального району м. Миколаєва в інтересах держави - задовольнити.

Визнати недійсним пункти 14, 14.1 розділу 1 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.04.2013 року № 427 "Про укладення та продовження терміну дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувної тимчасової споруди (групи тимчасових споруд) по м. Миколаєву".

Стягнути з виконавчого комітету Миколаївської міської ради судовий збір у розмірі 1147 грн. до держаного бюджету.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Повне рішення складене та підписане 24.09.2013 року.

Суддя А.П. Алексєєв