Ухвала суду № 33662884, 18.09.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 110/3090/13-а

18.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Яковенко С.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим на постанову Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим (суддя Шевченко О.В.) від 07.08.2013 у справі №110/3090/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим (пл. Героїв Перекопа 1 а, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про зобов'язання вчинити певні дії, визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 07.08.2013 адміністративний позов задоволено.

Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим щодо розрахунку переплати пенсії у розмірі 1929,81 грн. - неправомірними.

Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Красноперекопському районі АР Крим зменшити розмір переплати пенсії ОСОБА_2 з 1929,81грн. до 1701,81 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 114,70 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач є добросовісним набувачем переплачених коштів у сумі 228,00грн., а тому сума у розмірі 228,00грн. (за період з травня по грудень 2012 року) не підлягає поверненню, нарахування переплаченої суми у розмірі 1701,81грн. є правомірним, що не заперечується позивачем.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки 11.12.2003 позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим з заявою про призначення пенсії за віком; 10.03.2004 отримала пам'ятку пенсіонера про права та обов'язки; у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 2004 року по 2005 рік відповідач викликав пенсіонерів для перерахунку пенсії; у грудні 2005 року позивач отримала пам'ятку про права та обов'язки пенсіонера, згідно якою зазначено про обов'язок пенсіонера повідомляти у тому числі про працевлаштування; позивачу була призначена пенсія по інвалідності у розмірі пенсії за віком; 21.05.2012 позивач звернулась з заявою про перерахунок пенсії із зазначенням, що вона працевлаштована; 01.06.2012 позивачу надано відповідь та зазначено про необхідність з'явитись до відповідача для з'ясування питання перерахунку із обов'язковим наданням паспорта та трудової книжки, але позивач до відповідача не з'явилась, а звернулась зі скаргами; тільки 28.11.2012 відповідач отримав копію трудової книжки позивача, з якої стало відомо, що вона за період з 01.03.2007 по 07.05.2007, з 11.01.2008 по 08.03.2010, 09.03.2010 по 31.12.2012 працювала за межами України; розпорядженням комісії Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим від 26.01.2013 позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2004, з урахуванням періодів її працевлаштування, встановлена переплата у розмірі 1929,81грн. і вирішено утримувати 20% пенсійної виплати щомісячно до повного погашення боргу; відповідач вважає, що в результаті неповідомлення про працевлаштування позивачем незаконно було отримано кошти, які відповідно до розпорядження комісії стягуються з неї правомірно.

В судове засідання, призначене на 18.09.2013 позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно, відповідач про причини неявки суд не повідомив, від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в якій просить в її задоволенні відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін, розглянути справу у його відсутність.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Позивач отримувала пенсію за віком.

У травні 2012 року позивач звернулась до відповідача на прийомі з заявою про перерахунок призначеної їй пенсії.

16.05.2012 позивач направила скаргу на дії посадової особи відповідача (арк.с.7, 8).

01.06.2012 позивач отримала відповідь, що вона не має права на перерахунок пенсії, оскільки є особою, яка працює за межами України, і їй запропоновано з'явитись до відповідача, надавши паспорт та оригінал трудової книжки (арк.с.9).

12.06.2012 не погодившись з цією відповіддю позивач звернулась зі скаргою до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим (арк.с.10-12), на як 27.06.2012 вих.№1693/Б-11 надано відповідь, що не вбачається підстав для перерахунку пенсії за віком і дії спеціаліста Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим, яка повернула їй документи про перерахунок пенсії, визнані неправомірними (арк.с.13).

10.07.2012 позивач подала скаргу до Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим (арк.с.14-16).

15.08.2012 вих.№16028/Б-11 відповідач повідомив позивача, що проведення перерахунку пенсії Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.031992 не передбачено.

28.11.2012 позивач вдруге звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим з заявою про перерахунок пенсії.

31.01.2013 вих.№704/07-9 відповідач повідомив позивача про наявність переплати пенсії за віком у розмірі 1929,81грн., яку вона отримувала, у зв'язку з чим з її пенсії буде утримуватись 20%, починаючи з лютого 2013 року (арк.с.19).

15.02.2013 №21/Б-1 позивач за своїм зверненням від 08.02.2013 отримала розрахунок переплати із зазначенням періоду переплати (арк.с.20, 21-22).

Позивач погоджується з сумою переплати у розмірі 1701,81грн., але не погоджується із сумою у розмірі 228,00грн. яка виникла за період травень-грудень 2012 року, оскільки вона у травні 2012 року особисто звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим про перерахунок пенсії і саме через неправомірні дії спеціаліста Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим виникла ця заборгованість з травня 2012 року.

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим про зобов'язання вчинити певні дії, визнання дій неправомірними.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списані сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 (далі - Порядок №6-4).

Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фондуй судовому порядку.

Перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Відповідно до пункту 5 Порядку №22-1, днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Згідно з підпунктом 1 пункту 37 цього Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, відстрочку часу її призначення, перерахунок та відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 4).

Порядком встановлений механізм прийняття, оформлення і розгляду поданих документів, а саме, передбачено, що у разі, якщо до заяви про призначення, відновлення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за пенсією вважається день приймання заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо документи, які необхідно подати додатково, протягом трьох місяців не подані, пенсія за згодою особи призначається, відновлюється за наявними документами. У подальшому при надходженні додаткових документів пенсія перераховується зі строків, передбачених пунктом четвертим статті 45 Закону.

Таким чином, звернення за перерахунком пенсії може здійснюватися в будь-який після виникнення права на перерахунок час шляхом подання до пенсійного органу заяви та необхідних документів. Вимоги щодо виду, форми заяви та інше, реалізуються на етапі прийняття та оформлення документів і не впливають на момент з якого перераховується пенсія.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорювалось відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції, що позивач на особистому прийомі 07.05.2012 подала заяву про перерахунок пенсії, паспорт та трудову книжку, спеціаліст Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим ознайомившись з документами усно відмовила у їх прийнятті, пославшись на те, що з трудової книжки позивача вбачається, що вона працевлаштована, а тому позбавляється права на перерахунок пенсії.

В подальшому з червня 2012 року по грудень 2012 року позивач подавала скарги до вищестоящого органу та отримувала відповіді.

Листом від 31.01.2013 позивачу було повідомлено, що в неї є переплата по нарахованій та виплаченій пенсії у розмірі 1929,81 грн., і що зазначена переплата буде утримуватися з її пенсії в розмірі 20 % до повного відшкодування (арк.с.19).

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач у травні 2012 року через спеціаліста Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим звернувшись до Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії, і подавши документи (трудову книжку, паспорт) повідомила відповідача про працевлаштування.

Положеннями частини першої статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни) складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Згідно пункту 3 Порядку №6-4 повернення коштів проводиться відповідно до статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї тощо.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини першої статті 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дії відповідача зазначеним вимогам не відповідають.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо розрахунку переплати пенсії позивачу за період з травня 2012 року відповідачем не надано.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем у встановленому законом порядку не доведено факт зловживань з боку позивача, його вини чи недобросовісності щодо надання недостовірних даних та отримання переплати пенсії у розмірі 228,00грн. за період з травня по грудень 2012 року.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим на постанову Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 07.08.2013 у справі № 110/3090/13-а залишити без задоволення.

2.Постанову Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 07.08.2013 у справі № 110/3090/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна