Ухвала суду № 33662878, 18.09.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/6574/13-а

18.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

від позивача: Воронов Олександр Вікторович, довіреність № 701-Д від 26.12.2012,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В.) від 11.07.2013 у справі № 801/6574/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" (вул. Київська, 74/6, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим (вул. Київська, 125-б, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.07.2013 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим №1935 від 03.04.2013 в частині накладення штрафу в розмірі 3910,00 грн.

Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" судовий збір у розмірі 109,92 грн. з Державного бюджету України (шляхом їх безспірного списання з рахунку Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим).

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим №1935 від 03.04.2013 в частині накладення штрафу в розмірі 3910,00 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки позивач не заперечує допущення порушення в частині не подачі звітності за вказаний період, позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 170,00 грн., так як має місце тривале правопорушення.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі.

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив в її задоволенні відмовити, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

В судове засідання, призначене на 18.09.2013, відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Позивач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя в АР Крим у якості платника внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

13.04.2013 на підставі Акту № 342п від 01.04.2013 рішенням Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим №1935 в порядку пункту 4 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" застосовано штрафні санкції в розмірі 4080,00грн. за період з січня 2011 року по грудень 2012 року .

Не погодившись з зазначеним рішенням відповідача позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Сімферополя в АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення №1935 від 03.04.2013.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).

Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом 2 пункту 1 статті 14 Закону №1058 (в редакції, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 23.12.2010 №2856-VI) страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не заперечує факт ненадання відповідної звітності за вказаний період, однак вважає, що відповідачем неправильно визначена сума штрафу, оскільки відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" розмір штрафу за таке правопорушення становить десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 170,00 грн.

Позивач вважає, що сума штрафу застосовується у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 170,00 грн., який поширюється і на тривале правопорушення.

Відповідач вважає, що санкції у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян застосовується за кожний місяць несвоєчасного подання звітності, а так як в рішенні їх вказано 24 місяця, тоді розмір заборгованості на думку відповідача повинен складати 4080,00грн. (24 х 170,00=4080,00 грн.).

Суд першої інстанції вірно встановив, що в даному випадку має місце триваюче правопорушення і штрафні санкції необхідно застосовувати у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 170,00 грн., як передбачено пунктом 4 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", при цьому законодавчою нормою не передбачена сплата штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожен місяць не подачі звітності, а за правопорушення в цілому.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 30.04.2013 по справі К/9991/60647/12.

При викладених обставинах, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим №1935 від 03.04.2013 в частині накладення штрафу в розмірі 3910,00 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки позивач не заперечує допущення порушення в частині не подачі звітності за вказаний період, позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 170,00 грн., так як має місце тривале правопорушення.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.07.2013 у справі № 801/6574/13-а залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.07.2013 у справі № 801/6574/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 вересня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна