Постанова № 33660815, 12.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 вересня 2013 року 11:51 № 826/10631/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Самаренко Х.С, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Союзінтертрейд»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПСпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.06.2013 р. № 0003332250, № 0003342250, № 0003352250,

за участю представників сторін:

від позивача: Мельник А.М., діє на підставі протоколу загальних зборів учасників.

від відповідача: Гомольська Я.П., яка діє на підставі довіреності від 02.01.2013 р. № 1/10-021.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 вересня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзінтертрейд» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.06.2013 р. № 0003332250, № 0003342250, № 0003352250.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва ДПС на підставі хибних висновків акту перевірки від 06.06.2013 р. № 378/22-509/24248868 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.06.2013 р. № 0003342250, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 14 935,50 грн., податкове повідомлення-рішення від 21.06.2013 р. № 0003352250, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 6 703,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 21.06.2013 р. № 0003332250, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 26 239,50 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі. Так, представник позивача вважає, що відповідачем не досліджено документацію позивача, а тому безпідставно зроблено висновок про безтоварність господарських операцій. Відповідачем протиправно використано інформацію з акту перевірки щодо підтвердження господарських взаємовідносин позивача з іншими контрагентами. При цьому позивачем повністю виконано зобов'язання за укладеними договорами, відсутні будь-які узгоджені грошові зобов'язання.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог. Згідно наданих письмових заперечень зазначив, що у контрагента позивача ТОВ «Ангстрем Континенталь», у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, відсутні об'єкти оподаткування по податку на додану вартість та по операціях з продажу товарів підприємствам-покупцям у 2011-2012 рр. Оскільки встановлено, що діяльність ТОВ «Ангстрем Континенталь» здійснюється поза межами правового поля, то відносини ТОВ «Союзінтертрейд» з постачальником ТОВ «Ангстрем Континенталь» не мають реального характеру та вчинені без мети настання правових наслідків, а з метою штучного формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзінтертрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь» за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 р.

Перевіркою ТОВ «Союзінтертрейд» по взаємовідносинах з ТОВ «Ангстрем Континенталь» за перевіряємий період встановлено наступні правопорушення:

1. пп.14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.1, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 -ХIV, пп. 2.5 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 17 493,00 грн., в тому числі по періодах: за І квартал 2012 р. у сумі 7 014,00 грн., за півріччя 2012 р. у сумі 17 493,00 грн.

2. п.44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2 п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 р. № 1379, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1333/20071, пунктів 1,2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні», пп.2.5 п.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 9 957,00 грн. в тому числі за квітень 2012 р. у сумі 9 957,00 грн. та зменшено рядок 23.2 декларації з ПДВ «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів» за квітень 2013 р. в сумі 6 703,00 грн.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва ДПС складено акт від 06.06.2013 р. № 378/22-509/24248868 та винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 21.06.2013 р. № 0003342250, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 14 935,50 грн., в тому числі за основним платежем 9 957,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 978,50 грн.;

- від 21.06.2013 р. № 0003352250, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 6 703,00 грн.;

- від 21.06.2013 р. № 0003332250, яким позивачу визначено грошове зобов'язання на загальну суму 26 239,50 грн., в тому числі за основним платежем 17 493,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8 746,50 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.228. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

В силу ж п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пп. 139.1.1 п. 139. 1 ст. 139 Податкового кодексу України витратами, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку є витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на:

організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 5 «Порядку заповнення податкової накладної» затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 N 1379, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС від 06.06.2013 р. № 378/22-509/24248868 висновки податкового органу щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені з огляду на те, що відносини з ТОВ «Ангстрем Континенталь» не мають товарного характеру, вчинені без мети настання правових наслідків, а з метою штучного формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011-2012 році.

Таким чином висновок податкового орану зроблений з огляду на те, що ТОВ «Ангстрем Континенталь» здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований Святошинською районною державною адміністрацією у м. Києві. Перебуває на обліку у ДПІ Святошинського району м. Києва та має статус платника податку на додану вартість. Основними видами діяльності є оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням промислового призначення (компресорним устаткуванням) їх ремонт і технічне обслуговування.

Предметом оскаржуваної перевірки є господарські відносини ТОВ «Ангстрем Континенталь» та позивача по договору поставки № АК-1203 від 12.03.2012 р. Згідно умов договору ТОВ «Ангстрем Континенталь» передав, а позивач прийняв у власність витратні матеріали та запасні частини до компресорного обладнання за кількістю та вартістю, визначеними специфікаціями.

- специфікація №1 від 12.03.12р. Товар загальною вартістю 40 080,00грн., в т.ч. пдв 6 680,00грн., поставлений Позивачу на умовах DDP м.Київ (склад Покупця) 19.03.12р., що підтверджується належним чином оформленою Видатковою накладною №248 від 19.03.12р. ТОВ «Ангстрем Континенталь» на підставі поставки Товару надало Позивачеві належним чином оформлену та зареєстровану в ЄРПН Податкову накладну №71 від 19.03.12р. Позивач 20.03.12р. вчасно та в повному обсязі сплатив ТОВ «Ангстрем Континенталь» грошові кошти в розмірі 40 080,00грн., в т.ч. пдв 6 680,00грн., що підтверджується банківською випискою від 20.03.12р.

- специфікація №2 від 20.04.12р. Товар загальною вартістю 59 880,00грн., в т.ч. пдв 9 980,00грн., поставлений Позивачу на умовах DDP м.Київ (склад Покупця) 24.04.12р., що підтверджується належним чином оформленою Видатковою накладною №564 від 24.04.12р. ТОВ «Ангстрем Континенталь» на підставі поставки Товару надало Позивачеві належним чином оформлену та зареєстровану в ЄРПН Податкову накладну №78 від 24.04.12р. Позивач 31.05.12 р. вчасно та в повному обсязі сплатив ТОВ «Ангстрем Континенталь» грошові кошти в розмірі 59 880,00грн., в т.ч. пдв 9 980,00грн., що підтверджується банківською випискою від 31.05.12 р.

При вирішенні даної справи, судом враховується Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2013 р. у справі № 804/1260/13-а, згідно якої визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо проведення перевірки, складання акту № 7208/224/33906229 від 21.12.2012 р. і висновків та щодо коригування податковими органами показників податкової звітності ТОВ «Ангстрем Континенталь», а також зобов'язано податкові органи відновити показники податкової звітності ТОВ «Ангстрем Континенталь». 04.06. 2013 р. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд виніс Ухвалу по справі № 804/1260/13-а, якою залишив без змін зазначене рішення.

Однак, як вбачається з матеріалів справи висновки податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій зроблені з огляду на акт перевірки № 7208/224/33906229 від 21.12.2012 р., що є неправомірним.

Матеріалами справи встановлено, що відносини позивача з ТОВ «Ангстрем Континенталь» декларувалися у встановленому чинним законодавством порядку.

Крім того, судом встановлено, що реалізація товарів, придбаних у ТОВ «Ангстрем Континенталь» здійснювалась на підставі укладених договорів з наступними контрагентами:

- ЗАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» (договір № 027-11 від 15.04.2011 р.), виконання договорів здійснювалось на підставі замовлень на поставку, розрахунки - на підставі рахунків - фактур №СФ-0000230 від 22.03.2012 р., № СФ- 00004477 від 06.06.2012 р., № СФ №0000120 від 14.02.2012 р. ; видаткові операції - на підставі видаткових накладних № РН -0000136 від 27.03.2012 р., № РН-0000263 від 11.06.2012 р., № РН-0000153 від 03.04.2012 р.; отримання (передачу) матеріальних цінностей - на підставі довіреностей ААВ№723655 від 22.03.2012 р., ААВ 723830 від 06.06.2012 р., № 340 від 02.04.2012 р.; податкові зобов'язання відображені в податкових накладних від 27.03.2012 р. № 58, № 11.06.2012 р. № 20, від 21.02.2012 р. № 56; рух коштів підтверджується банківськими виписками.

- ВАТ «Пантелеймоновский огнеупорный завод» (договір №06/11/490 від 18.05.2011 р.), розрахунки між сторонами здійснювались на підставі: рахунків-фактур № СФ -0000273 від 02.04.2012 р., № СФ-0000299 від 05.04.2012 р.; попередньої калькуляції вартості продукції № КА-0000010 від 25.04.2012 р.; рух коштів підтверджується банківськими виписками; зобов'язання відображались у податкових накладних від 04.04.2012 р. № 15, від 20.04.2012 р. № 69; видаткові операції відображались у видаткових накладних № РН-0000194 від 25.04.2012 р., № РН -0000208 від 04.05.2012 р.; отримання (передача) матеріальних цінностей - на підставі довіреностей № 118/247 від 24.04.2012 р., № 1237 від 25.04.2012 р.

- ДП «Харьківський машинобудівний завод «Фед» (договір поставки № 004-11 від 30.06.2010 р.), відповідно до специфікації товару від 30.06.2010 р., якою визначено тип, ціна, кількість, вартість товару.

- ПАТ «Вімм-Білль-Данн Україна» (договір № 014-12 від 01.02.2012 р.), оплата здійснювалась на підставі рахунка-фактури № СФ-0000303 від 09.04.2012 р., видаткові операції здійснювались на підставі видаткової накладної № РН-0000199 від 27.04.2012 р., передача матеріальних цінностей - на підставі довіреності № 575 від 26.04.2012 р., в податковій накладній від 27.04.2012 р. відображено податкові зобов'язання по зазначеним взаємовідносинам, рух коштів підтверджується банківською випискою, розрахунки здійснювались на підставі платіжних доручень: № 655 від 31.05.2012 р., № 348 від 20.03.2012 р., рух коштів підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача.

Отже, проаналізувавши первинну документацію позивача, суд дійшов висновку, що вона складена у відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Ангстрем Континенталь» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Суд також враховує вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Ангстрем Континенталь» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем не було досліджено та враховано первинні документи позивача.

Висновки про сумнівність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ангстрем Континенталь» податковим органом були зроблені не у зв'язку з непідтвердженням товарності цих операцій, відсутністю чи неправильним складанням первинних документів або неналежним їх відображенням у бухгалтерському чи податковому обліку, а лише на підставі акту перевірки від 21.12.2012 р. № 7208/224/33906299, здійсненої ДПІ у Бабушкінському районі Дніпропетровської області ДПС, якою встановлено, що ТОВ «Ангстрем Континенталь» мало безтоварні операції з іншими контрагентами.

Суд враховує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2013р. по справі № 804/1260/13-а, що набрало чинності, визнано дії податкового органу протиправними щодо складання акту від 21.12.2012 р. № 7208/224/33906299.

При цьому, в акті перевірки від 06.06.2013 р. № 378/22-509/24248868 відповідачем не наведено жодного доказу того, що укладені між позивачем і ТОВ ««Ангстрем Континенталь» угоди суперечать актам цивільного законодавства чи свідчать про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання цих угод або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету тощо.

Викладене свідчить, що позивач придбані у ТОВ «Ангстрем Континенталь» послуги та товари, використав у подальших оподатковуваних операціях в межах своєї основної господарської діяльності.

Судом встановлено, що податковий кредит був сформований позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Ангстрем Континенталь», що не заперечується податковим органом, сторони під час підписання податкових накладних мали статус платників податку на додану вартість.

Отже, враховуючи вищенаведене та перевіривши всі фактичні обставини справи, суд не знаходить порушень чинного законодавства щодо оформлення первинних документів у фінансово - господарських взаємовідносинах між позивачем та ТОВ «Ангстрем Континенталь», а тому вважає, що формування ТОВ «Союзінтертрейд» податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат є правомірним, а дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС щодо нарахування позивачу сум з податку на додану вартість, податку на прибуток та зменшення суми бюджетного відшкодування - протиправними.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України визначено, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу сплачує штрафні санкції.

Оскільки, суд визнав неправомірним нарахування позивачу сум з податку на додану вартіст та валових витрат, то нарахування штрафних санкцій є також неправомірним.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 21.06.2013 р. № 0003332250, № 0003342250, № 0003352250 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзінтертрейд» про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень 21.06.2013 р. № 0003332250, № 0003342250, № 0003352250 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзінтертрейд» задовольнити повністю.2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС від 21.06.2013 р. № 0003332250, № 0003342250, № 0003352250.

3. Судові витрати в розмірі 512,30 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзінтертрейд». Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Святошинському районі міста Києва ДПС (03115, м. Київ-115, вул. Верховинна, 9, код ЄДРПОУ 26088854).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук

Повний текст постанови виготовлено 17.09.2013 р.