Постанова № 336548, 21.12.2006, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.06

Справа №12/543-06.

За позовом Роменської міжрайонної державної податкової інспекції

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Мічуріна»,

Роменський район, с. Голінка

про стягнення 13 590 грн. 58 коп. за рахунок активів

Суддя КОСТЕНКО Л. А.

Представники сторін:

Від позивача Васильченко Н.В. довір. № 9022/10/10-011 від 05.12.20006р.

Від відповідача не прибув

За участю секретаря судового засідання Бардакова О.М.

Суть спору: Позивач просив стягнути з відповідача за рахунок активів в доход держави 13 590 грн. 58 коп. податкової заборгованості, в тому числі: орендна плата – 8315 грн. 31 коп.; фіксований сільгоспподаток - 5087 грн. 17 коп., збір за забруднення – 188 грн. 10 коп., відповідно до ст. ст. 9,11, 14 Закону України “Про систему оподаткування” № 1251-ІХ від 25.06.1991р., Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями.

Представник позивача подав суду клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, тому відповідно до Розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.

Представнику позивача розяснено його права та обовязки, відповідно до ст.ст. 49, 51, 60, 61 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи і враховуючи що:

З 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду, справи, підвідомчі господарським судам відповідно до господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509-ХІІ від 04.12.1990 року із змінами та доповненнями, органи державної податкової служби діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій і, відповідно, як суб’єкти владних повноважень. Згідно до п. 4 ч. 1 ст.17 КАС України, спори за зверненнями суб’єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства і належать до компетенції адміністративних судів.

Враховуючи викладене, дана справа підлягає розгляду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Мічуріна» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності Роменською районною державною адміністрацією від 13.03.2000р. Боржник є юридичною особою, діє на підставі статуту та знаходиться на обліку як платник податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

У судовому засіданні встановлено, що в результаті фінансово-господарської діяльності, станом на 18.10.2006р. податковий борг відповідача складає 13 590 грн. 58 коп.

З матеріалів справи вбачається, що податковий борг виник у відповідача внаслідок неповної та несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобовязань, які були визначені самостійно платником податків, що підтверджується наявними в справі матеріалами: податковими деклараціями, відповідним повідомленнями-рішенням № 0006411800/0 від 07.12.2005р., № 0003321800/0 від 31.10.2005р, № 0003311800/0 від 31.10.2005р, № 0003201800/0 від 26.10.2005р., № 0003211800/0 від 26.10.2005р., № 0003301800/0 від 31.10.2005р.

Судом встановлено, що позивачем здійснювались відповідні заходи щодо погашення заборгованості відповідачем: вручено першу та другу податкові вимоги № 1/277 від 22.12.2005р. на суму податкового боргу 519 грн. 45 коп., № 2/311 від 25.12.2001р. на суму податкового боргу 26 109 грн. 98 коп.

Відповідно до ст.ст. 11, 14 Закону України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про систему оподаткування”, відповідач повинен був самостійно нараховувати та перераховувати кошти до бюджету та відповідних цільових фондів.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.

До суду надійшла заява позивача № 8756/10/10-011 від 29.11.2006р. про збільшення позовних вимог на суму 149 578 грн. 52 коп. що становить заборгованість по податку з доходів фізичних осіб, в тому числі за земельний пай 70 758 грн. 68 коп. та з заробітної плати 78 819 грн. 84 коп. (довідка № 361 від 27.11.2006р. знаходитися в матеріалах справи). Таким чином на момент розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача становить 163 169 коп. 10 коп.

Відповідач доказів остаточної сплати боргу не подав, тому вимоги позивача, щодо стягнення суми боргу за рахунок активів, є обґрунтованими, правомірними і підлягають задоволенню в повному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВОВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Мічуріна» (42073, Сумська область, Роменський район, с. Голінка, вул. Леніна, б. 1, код 30902333) за рахунок активів 163 169 грн. 10 коп. заборгованості в доход держави в особі Роменської міжрайонної державної податкової інспекції (42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Пролетарської солідарності, б. 37 б; код 21103069).

3. Видати виконавчи листи після вступу даної постанови в законну силу.

Порядок і строки апеляційного оскарження встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.