Постанова № 33650199, 12.09.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1325/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Шаповалова Т.М.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача: ОСОБА_6

представника відповідача: Баранюка Ігоря Георгійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Тріум-Вірат" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Фермерське господарство "Тріум-Вірат" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою 23 квітня 2013 року даний позов задовольнив.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтуванні апеляційної скарги відповідач посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи доказами, надавши їм юридичну оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ФГ «Тріум-Вірат» зареєстроване виконавчим комітетом Літинської районної державної адміністрації 04.08.2008р. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №602992 від 04.08.2008р..

10.02.2009 року Літинським відділенням Хмільницької ОДПІ ФГ «Тріум-Вірат» зареєстровано як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Видами діяльності позивача за КВЕД є вирощування зернових та технічних культур, вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв та прянощів, розведення великої рогатої худоби, змішане сільськогосподарське виробництво, роздрібна торгівля з лотків на ринках.

На підставі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.08.2012 року № 281, виданого державною податковою службою у Вінницькій області, Янчевським Ігорем Володимировичем - головним державним податковим ревізором-інспектором податкової служби у Вінницькій області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФГ «Тріум-Вірат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки складено акт №33/16-02/35840895 від 31.08.2012 року.

Висновками вказаного акту зафіксовано наступні порушення:

1)ст.1 та ст.2 Закону України від 17.12.1998 року «Про фіксований сільськогосподарський податок", п.8-1,1, п.8-1.2, п.8-1.6 ст.8-1 Закону України від 03.04.1997р. «Про податок на додану вартість» за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року; п.209.1, п.209.2 та п.209.6 ст.209, ст.301, п.307.1 ст.307 та ст.308 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, в результаті чого неправомірно здійснювало свою фінансово-господарську діяльність на умовах застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства (на умовах сплати в бюджет фіксованого сільськогосподарського податку);

2)п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3. п.п.7.4.1 п.7.4. п.7.5 та п.п.7.7.1 ст.7 п.8-1.1, п.8-1.2, п.8-1.6 ст.8-1 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість» за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року; п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п.188 ст.188, ст.198, п.200.1 ст.200, п.209.1, п.209.2, п.209.6, п.209.7, п.209.10 та п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість (по загальній декларації - розрахунки з бюджетом) в періоді, що перевірявся, на загальну суму - 1624115грн; завищено податок на додану вартість (по скороченій декларації - кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника) в періоді, що перевірявся, на загальну суму - 1625115 грн..

3)п. 1.3, п. 1.15 ст. 1, ст.4, ст. 17 та п.п.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України від 22.05.2003 «Про податок з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року; ст.18. п.164.1 ст.164, п.п.168.1.1 п. 168.1 ст.168 та п.п.171.2 ст. 171 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності нарахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1335586,09 грн., у тому числі: 2009 рік в сумі - 132139,50 грн.; 2010 рік в сумі - 594300,00 грн.; 2011 рік в сумі -609146,59 грн.

На підставі акту перевірки № 33/16-02/35840895 від 31 серпня 2012 року Хмільницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби з урахуванням змін за результатами адміністративного оскарження, прийнято податкові повідомлення-рішення №0000361600, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 544 грн. за основним платежем та на 136 грн. за штрафною санкцією; № 0000371600 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 1600834 грн. та за штрафними санкціями на 396351 грн.; № 0000381600 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями на 1462791 грн.

Суд першої інстанції, визначаючись щодо неправомірності висновків податкового органу виходив з того, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано того, що ФГ "Тріум - Вірат" правомірно здійснювало свою діяльність, на умовах застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи із наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17 грудня 1998 року, чинного до 1 січня 2011 року, це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі (далі ФСП).

Згідно із ч.1 ст.2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

З огляду на приписи ч.4 ст.2 зазначеного Закону для отримання реєстрації як платника ФСП особа має подати відповідному податковому органу документи за переліком, який встановлюється за процедурою, визначеною законом для подання податкової звітності.

Пунктом 301.1 ст.301 ПК України визначено, що платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до п.302.1 ст.302 ПК України, об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Згідно із п.14.1.262 ст. 14 ПК України, часткою сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу є питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку.

З аналізу зазначених законодавчих приписів випливає, що основним критерієм підтримання статусу сільськогосподарського товаровиробника (платника фіксованого с/г податку) є здійснення власного виробництва та переробки сільськогосподарської продукції.

В акті перевірки податковим органом встановлено факт подачння ФГ «Тріум-Вірат» до Хмільницької ОДПІ розрахунків питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва загального масою 6592,79 тис. кг., що становить 100% (а.с.39, т.1).

Разом з тим, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність трудових ресурсів та сільськогосподарської техніки, за допомогою яких позивач міг виростити сільськогосподарську продукцію у 2009-2012 роках, останнім суду не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З огляду на викладене, знайшов своє підтвердження висновок податкового органу про те, що позивачем у 2009-2012 роках не здійснювалось вирощування сільськогосподарської продукції на земельних ділянках в с. Іванівці Літинського району (площею-20,7га) та в с.Шевченкове Літинського району (площею- 21,5га)

Враховуючи зазначене, позивач мав би добровільно перейти на загальну систему оподаткування.

Відповідно до п.8-1.1 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі -сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно п. 8-1.6 ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до п.8-1.2 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Аналогічні норми містить стаття 209 ПК України, положення якої застосовуються починаючи з 01.01.2011 року.

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі -сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із п.209.6 ст. 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до п.209.2 ст. 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Аналізуючи викладені норми законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що спеціальний режим оподаткування застосовується лише до осіб, які в розумінні п 209.6 ст. 209 ПК України є сільськогосподарським підприемством. Тому, враховуючи те, що ФГ "Тріум - Вірат" без належних на те підстав перебувало на умовах застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення про донарахування податку на додану вартість є правомірними, а відтак не підлягають скасуванню.

Також перевіркою було встановлено, що підприємство перерахувало на карткові рахунки НОМЕР_1 та НОМЕР_2, відкриті у ПАТ „КБ „Приватбанк" фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 - керівнику господарства кошти в загальній сумі - 8439430 грн. (липень - грудень 2009 року - 880930 грн.; 2010 рік - 3962000 грн. та січень - жовтень 2011 року - 3596500 грн.), які в повному обсязі одержані ОСОБА_5 з карткового рахунка. Останнім з невідомих причин під час проведення перевірки підприємства та до скарг (які подані в адміністративному порядку) не надано пояснень та документального підтвердження того, що зазначені кошти перераховувалися на потреби, пов'язані з веденням господарської діяльності господарства, не надані здані звіти про використання коштів.

Окрім того, позивачем не надано суду доказів того, що довідки ПАТ „КБ „Приватбанк", по відкриття поточного рахунку та видачу корпоративних карт НОМЕР_1 та НОМЕР_2, надавалися при проведенні перевірки та під час адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень. Також колегія суддів зазначає, що у вказаних довідках відсутні реквізити такі як: дата та номер, що не дає змоги встановити період їх видачі.

У зв'язку із чим, колегія суддів не може прийняти дані довідки як допустимі докази.

Відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" (діяв до 01 січня 2011 року), податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктом 2.1 статті 2 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Відповідно до підпункту 3.1.3 статті 3 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті (пункт 7.1. статті 7 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб").

Підпунктом 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування резидента є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до пункту "б" підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті Податкового кодексу України, дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманний резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності н території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземним роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні у тому числі, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.

Пунктом "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

З огляду на викладене, податковим органом цілком на законних підставах зазначено, що ФГ „Тріум - Вірат" при виплаті коштів ОСОБА_5 не виконало функції податкового агента, а саме, не нарахувало і не утримало податок з доходів фізичних осіб, а саме: з доходу, одержаного ОСОБА_5 в сумі - 8439430 грн.

Окрім того, колегія судів вважає за доцільне звернути увагу на таке.

Відповідно до п.60.1.3. ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення рішення.

Відповідно до п.3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 985, та Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПС України від 28.11.2012 року № 1236 якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість збільшується, то крім раніше надісланого податкового повідомлення-рішення направляється окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Оскільки, за результатами розгляду первинної скарги рішенням ДПС у Вінницькій області:

- грошове зобов'язання на податкове повідомлення-рішення №0000021502 від 20.09.2012 р. збільшено, то, крім зазначеного податкового рішення складено ще №0000361600 від 06.12.2012 р. на суму збільшення;

- грошове зобов'язання з зменшено на повідомлення-рішення №0000011502 від 20.09.2012 р., відповідно до вимог ст. 60 ПК України дане податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, а замість нього винесено нове податкове повідомлення-рішення №0000371600 від 06.12.2012р. на меншу суму.

Судом не було взято до уваги той факт, що податкове повідомлення-рішення №0000011502 від 20.09.2012 р. є відкликаним, а замість нього складено нове №0000371600 від 06.12.2012р на меншу суму. Проте суд незважаючи на це, скасував вже неіснуюче податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Тріум-Вірат" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати .

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову Фермерського господарства "Тріум-Вірат" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "19" вересня 2013 р. .

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна

Залімський Ігор Геннадійович