Вирок № 33643518, 19.07.2013, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа№ 308/10289/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2013 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді - Фазикош О.В., при секретарі Рабош А.О., за участю прокурора Геревич М.М., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 розглянувши у у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстр судових розслідувань за № 12012070170000007 від 21.11.2012 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з неповною вищою освітою, не одруженого, не працюючого, українця, громадянина України, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, приблизно на початку жовтня 2012 року, перебуваючи на території лісового масиву «Під скалкою», що на околиці с. Забрідь, Великоберезнянського району, знайшов одну дикоростучу рослину конопель, з якої того ж дня зірвав верхівки та приніс до себе додому в АДРЕСА_1, де в подальшому, усвідомлюючи, що дана речовина є наркотичною, незаконно, умисно для подальшого власного вживання, просушивши її, виготовив наркотичний засіб «марихуану», яку помістив у поліетиленовий пакунок та зберігав на горищі будинку за місцем свого проживання.

14.11.2012 року біля 17 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, був затриманий працівниками СБНОН та СВ Ужгородського РВ УМВС України в Закарпатській області спільно з ВБНОН УМВС та спецпідрозділу РМОП «Беркут» УМВС України в Закарпатській області, в с. Кам'яниця, по вул. Ужанська 38А, Ужгородського району, неподалік кафе-бару «Левада», під час проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу «марихуани», після того як умисно, незаконно за 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень збув біля 150 грам зеленої речовини рослинного походження подібної до наркотичного засобу «марихуана» в одному поліетиленовому пакунку громадянину ОСОБА_3 1987 р.н., мешканцю АДРЕСА_2, достовірно знаючи що дана речовина є наркотичним засобом, обіг якого заборонено.

Згідно висновку спеціаліста №18/212 від 16.11.2012 року, надана на дослідження речовина, рослинного походження, зеленого кольору, яка вилучена 14.11.2012 року під час проведення оперативної закупівлі в с. Кам'яниця, вул. Ужанська 38 А, неподалік кафе-бару «Левада», має анатомо-морфологічні ознаки рослини коноплі, містить тетрагідроканабінол і є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений. Маса наданого на експертизу канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 67,45 г.

Таким чином, умисні дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, тобто збут особливо небезпечного наркотичного засобу «марихуана».

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та пояснив, що проживає разом зі своєю мамою ОСОБА_4 1959 р.н. На даний момент офіційно ніде не працює, на прожиття заробляє тим, що деколи працює на будівництвах в сусідніх селах та проводить ремонтні роботи у себе вдома. На початку жовтня 2012 року, коли збирав гриби в лісовому масиві «Під скалкою», що біля с. Забрідь, то знайшов там один дикоростучий кущ коноплі заввишки близько 1-го метру та завширшки також близько 1-го метру. Одразу впізнав, що це саме кущ коноплі, так як неодноразово бачив як вона виглядає по телебаченню. Тоді вирішив позривати з неї верхівки та забрати собі, щоб потім їх спробувати покурити. Коли позривав всі верхівки, то їх вийшло один невеликий поліетиленовий пакунок. Тоді приніс їх до себе додому та розклав на горищі, щоб вони трохи просохли. Про те, що мав вдома верхівки коноплі, яку ще називають марихуаною, нікому не розповідав, так як знав, що це карається законом і тримав їх на горищі так, щоб випадково не знайшла мама. Декілька разів вживав висушену марихуану шляхом куріння через сигарету, коли залишався сам вдома і весь час зберігав її на горищі, та лише для власного вживання.

Будучи на дискотеці в клубі «Екіпаж», що розташований неподалік стадіону «Авангард», що в м. Ужгород, де відпочивав, познайомився з хлопцем приблизно свого віку, випили разом пива та обмінялись номерами своїх телефонів, щоб потім ще десь посидіти та випити пива.

Через пару тижнів вказаний хлопець зателефонував йому та спитав, чи не може він знайти для нього марихуану. Він відповів що не знає де можна знайти, так як не хотів продавати свою, але пообіцяв йому зателефонувати, якщо йому стане щось відомо.

13.11.2012 року у будинку, в якому він проживає, майстри міняли вікна. За їхню роботу потрібно було з ними розрахуватись, але на той час він взагалі не мав грошей, так як не працював і прийшлося попросити гроші у мами. Йому стало соромно, перед мамою, за те, що просив у неї гроші, так як старається заробляти сам. Тоді згадав про те, що ОСОБА_3 питав про марихуану і вирішив продати йому свою, так як дуже потрібні були гроші.

Тоді, наступного дня, 14.11.2012 року близько 10:00 години зателефонував йому та сказав, що знайшов для нього досить непогану кількість марихуани і вона буде коштувати 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень. На це він відповів, що спитає своїх знайомих, чи потрібно комусь з них таку кількість, а потім зустрінеться з ним.

Близько 16:00 години цього ж дня він приїхав до нього в село, вони зустрілись і він сказав, що є клієнти на марихуану, але щоб її продати, то треба її привезти в с. Кам'яниця, так як ці клієнти зараз знаходяться там. Він погодився на це, взяв з дому марихуану і вони поїхали в с. Кам'яниця. Під'їхавши до кафе-бару «Левада», що в с. Кам'яниця, біля стадіону, близько 16:50-17:00 години, дав хлопцеві пакунок з марихуаною і він зайшов в середину вказаного бару. Через декілька хвилин він повернувся і дав грошові кошти в сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень банкнотами номіналом по 200 гривень. ОСОБА_1 поклав їх у ліву бокову кишеню своїх штанів, в які був одягнений. Буквально через дві хвилини під'їхав автомобіль, з якого вийшли працівники міліції разом з працівниками спецпідрозділу «Беркут», які були у формі та затримали їх обох там на місці. Додав, що вперше продав наркотики і лише тому, що у нього була скрута з грошима. Окрім цього разу він ніколи не збував та не купував наркотики так як знає, що це карається законом.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує, як збут особливо небезпечного наркотичного засобу, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відповідно до статті 66 КК України відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику з місця проживання, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих обставин.

Обтяжуючі покарання обставини, згідно статті 67 КК України, суд не вбачає.

Згідно статті 50 КК України встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», а згідно статті 65 КК України встановлено, що «особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів», а тому вирішуючи питання про міру покарання, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, розмір збутого наркотичного засобу, відсутність шкідливих наслідків та шкоди), поведінку ОСОБА_1 під час та після вчинення злочинних дій; особу винного - його молодий вік, матеріальний та сімейний стан, те, що він не тільки бажає стати на шлях виправлення, а й ще здатний стати на шлях виправлення; наявність постійного місця проживання та позитивної характеристики за таким; те, що він раніше не судимий; наявність декількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину: щире каяття та визнання вини, допомога у встановленні істини по справі, те, що внаслідок винних дій ОСОБА_1 нікому не було завдано будь-якої шкоди та тяжких наслідків від злочину, оскільки збут особливо небезпечних наркотичних засобів проводився під контролем держави, виключно особі, яка приймала участь в оперативно-контрольованих закупках, а не громадянам, схиляючи тих до вживання наркотиків, а також, те, що він до адміністративної відповідальності не притягувався, за відсутності обставин, які обтяжують покарання, вважає за можливе при призначенні покарання за ч.2 ст.307 КК України застосувати до ОСОБА_1 ст. 69 КК України та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті за вчинений злочин.

Крім того, Європейський суд з прав людини у справі „Тейксейра де Кастро проти Португалії" (рішення від 09.06.1998 року), що стосується категорії злочинів, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, зазначив, що суспільним інтересом не можна виправдати використання доказів, здобутих шляхом підбурювання (спонукання) з боку поліції, а якщо злочин вчинено значною мірою в результаті дій працівників міліції, які певним чином спровокували кримінальну діяльність і вона за інших обставин могла і не відбутися, така ситуація однозначно впливає на об'єктивність розгляду справи в суді.

А тому, з врахуванням вищезазначених обставин, індивідуальних особливостей злочинного діяння, того, що призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України не виключає можливості звільнення особи від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливо досягти без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставіст.75 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

У зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов'язки, передбаченіст.76 КК України.

За змістом ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання призначені у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Перелік додаткових покарань, які можуть бути призначені у разі звільнення особи від відбування покарання є вичерпний і не містить в собі додаткового покарання у виді конфіскації майна.

З урахуванням призначеного покарання, особи обвинуваченого, суд, до набрання вироком законної сили, вважає необхідним змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання, яке буде достатнім для забезпечення кримінального провадження, і згідно ст. 194 КПК України покласти на нього обов'язки: з'являтись на всі виклики суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції залежно від стадії кримінального провадження.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири (4) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком три роки з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_1 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем його проживання.

Запобіжний захід до набуття вироком законної сили змінити з тримання під вартою на особисте зобов'язання. Звільнити ОСОБА_1 з під варти в залі суду. Зобов'язати ОСОБА_1 до набрання чинності вироку з'являтись на всі виклики суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції залежно від стадії кримінального провадження.

Стягнути на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144 Банк - УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31256272210434 з ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 529 гривні 20 коп. за проведення експертизи.

Речові докази по справі: - наркотичний засіб «марихуана» - знищити; - грошові кошти в сумі 5000 грн., які здані на зберігання до бухгалтерії УМВС України в Закарпатській області - повернути за належністю.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош