Постанова № 33643161, 19.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року Справа № 909/6/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМогила С.К.,суддіВовка І.В.,суддіКондратової І.Д. (доповідач),за участю представників сторін від позивачаПалюх А.В.,від відповідачаМаксимилик Р.Б.,від третьої особи 1не з'явився;від третьої особи 2Максимилик Р.Б.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції"на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 рокуу справі№ 909/6/13-г Господарського суду Івано-Франківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції"до Приватного акціонерного товариства "Оргхім"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Кредобанк"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра"простягнення заборгованості за кредитним договором № 09/2008 від 20.02.2008 року в сумі 12147665,22 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (надалі - ТОВ "ФК "Приватні інвестиції", позивач) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Оргхім" (надалі - ПрАТ "Оргхім", відповідач), у якому посилаючись на неналежне виконання основним боржником своїх договірних зобов'язань за кредитним договором № 09/2008 від 20.02.2008 року щодо своєчасного повернення суми кредиту і сплати процентів за користування кредитними коштами, і своє право вимоги, надане йому за договором факторингу від 29.11.2011 року та договором про відступлення прав за договором іпотеки від 16.12.2011 року, просило суд стягнути заборгованість за кредитним договором № 09/2008 від 20.02.2008 року в сумі 12147665,22 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: адміністративні приміщення площею 1829,4 кв.м. (підвал 269 кв.м., 1-й поверх 227 кв.м., 2-й поверх 418,3 кв.м., 3-й поверх 303,9 кв.м., 4-й поверх 303,1 кв.м, 5-й поверх 308,1 кв.м.), за адресою: вул. Галицька, 67, м. Івано - Франківськ.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що вимоги позивача не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, відповідач зазначив, що Господарським судом Івано-Франківської області розглядалась справа № 5010/1159/2011-3/45 за позовом ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" до ПАТ "Оргхім" та ТОВ "ФК "Декра" про стягнення 10311546,56 грн заборгованості за кредитним договором № 09/2008 від 20.02.2008 року шляхом звернення стягнення на майно. За результатами розгляду зазначеної справи, 21.02.2012 року Господарським судом Івано-Франківської області було винесено рішення, яким в позові ТзОВ "ФК "Приватні інвестиції" відмовлено, а тому провадження у справі слід припинити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2013 року у справі № 909/6/13-г (суддя Деделюк Б.В.), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 року (колегія суддів у складі : головуючого судді Скрипчук О.С., суддів Желіка М.Б. та Марка Р.І.), в позові відмовлено повністю.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі № 909/6/13-г залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.02.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк", правонаступником якого є ПАТ "Кредобанк", та ТОВ "ФК "Декра" було укладено кредитний договір № 09/2008. Майновим поручителем за даним договором виступає ПрАТ "Оргхім", який уклав з банком договір іпотеки від 17.07.2009 року. Предмет іпотеки за договорам - адміністративні приміщення загальною площею 1829,4 кв.м. (підвал 269 кв.м., 1-й поверх 227 кв.м., 2-й поверх 418,3 кв.м., 3-й поверх 303,9 кв.м., 4-й поверх 303,1 кв.м, 5-й поверх 308,1 кв.м.), що знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, будинок 67.

Також судами встановлено, що 29.11.2011 року між ТОВ "ФК "Приватні інвестиції"та ПАТ "Кредобанк" було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого останній продав та відступив ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" права вимоги за кредитними договорами та за усіма забезпеченнями відповідно до забезпечуваних документів, вказаних в додатку № 1.

В подальшому, 16.12.2011 року між ПАТ "Кредобанк" (первісний іпотекодержатель) та ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" (новий іпотекодежатель) було укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки. Згідно умов договору, у зв'язку з укладенням між сторонами договору факторингу шляхом купівлі-продажу права грошової вимоги б/н від 29.11.2011 року, первісний іпотекодержатель відступив, а новий іпотекодержатель набув права первісного іпотекодержателя, належні первісному іпотекодержателю за іпотечними договорами, перелік яких наведений в додатку № 1 до даного договору.

Предметом позовних вимог у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором № 09/2008 від 20.02.2008 року шляхом звернення на предмет іпотеки шляхом надання іпотекодержателю право на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що позовні вимоги не доведені належними документами, оскільки позивач не надав суду докази сплати ціни відступлення по договору факторингу та докази видачі банком кредитних коштів ТОВ "ФК "Декра", не підтвердив наявність у нього ліцензії на право здійснення факторингу, а також не надав докази того, що в "портфель заборгованості" включено заборгованість ТОВ "ФК"Декра", тобто, не надав докази про відступлення права вимоги саме до цієї особи.

Львівський апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову з огляду на відсутність в матеріалах справи належних доказів відступлення прав вимоги по кредитному договору від 20.02.2008 року від ПАТ "Кредобанк" до ТОВ "ФК "Приватні інвестиції", та те, що позивач не повідомив боржника про відступлення прав за іпотечним договором. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що Господарським судом Івано-Франківської області розглядалась справа № 5010/1159/2011-3/45 за позовом ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" до ПрАТ "Оргхім" та ТОВ "ФК "Декра" про стягнення 10 31146,56 грн заборгованості за кредитним договором № 09/2008 від 20.02.2008 року шляхом звернення стягнення на майно. За результатами розгляду зазначеної справи 21.02.2012 року Господарський суд Івано-Франківської області прийняв рішення, яким в позові відмовив.

Вищий господарський суд України вважає, що висновки судів обох інстанцій є помилковими, враховуючи наступне.

Так, місцевий господарський суд, зазначивши в рішенні суду про те, що позивач не надав докази сплати ціни відступлення по договору факторингу, доказів видачі банком кредитних коштів ТОВ "ФК "Декра" та ліцензії на право здійснення факторингу, в порушення вимог ст. 84 ГПК України в мотивувальній частині рішення не зазначив мотиви, за якими господарський суд відхилив надані позивачем докази, зокрема : копію платіжного доручення № 4 від 13.12.2011 року (а.с. 99 т. 1), копію свідоцтва про реєстрацію Фінансоваї установи (а.с. 55-56 т. 1), а також не вказав мотиви відхилення доводів позивача, які викладені у додаткових поясненнях від 13.02.2013 року (а.с. 112 -116 т. 1) про те, що відповідно до чинного законодавства право здійснювати факторингові операції має банк або інша фінансова установа і діяльність з надання послуг факторингу не підлягає ліцензуванню. Висновок суду про обов'язковість наявності ліцензії на право надання послуг факторингу зроблено без посилання на законодавство. Відхиливши подані позивачем меморіальні ордера та виписка по особовим рахункам за період з 20.02.2008 року по 15.11.2010 року та зазначивши про відсутність в матеріалах справи належних доказів видачі банком кредитних коштів, суд не надав оцінку умовам кредитного договору (зокрема п.п. 2.6, 2.7), якими визначено порядок обліку виданих кредитних коштів, а також не надав оцінку доказам, які надані позивачем, зокрема, заявам ТОВ "ФК "Декра" про переказ коштів з позичкового рахунку (а.с. 131-132 т. 1), що свідчить про однобічність у вирішенні спору. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Враховуючи те, що договір факторингу та договір про відступлення прав за договорами іпотеки, укладені між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" щодо кількох контрагентів ПАТ "Кредобанк", і інформація щодо клієнтів банку згідно ст. 36 Закону України "Про банки і банківську діяльність" становить банківську таємницю, позивач відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 ГПК України подав суду лише витяг з додатку № 1 до договору (а.с. 50-51 т. 1), в якому, зокрема, міститься інформація щодо заборгованості за кредитним договором та договору іпотеки, який укладений з ПрАТ "Оргхім". Господарські суди не обґрунтували, чому обставини справи мають бути засвідчені тільки оригіналами поданих документів (в т.ч. не обґрунтували, чому відсутність оригіналу додатку № 1 до договору перешкоджає розгляду справи), що свідчить про порушення вимог ст. 36 ГПК України.

Крім того, судами не була надана належна оцінкам тим обставинам, що в матеріалах справи міститься засвідчена копія додатку № 1 до договору про відступлення прав за договорами іпотеки від 16.12.2011 року (а.с. 124-126 т. 1), відповідно до якого договір іпотеки від 17.07.2009 року включений до переліку договорів, за якими відступлені права вимоги позивачу. Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України "Про іпотеку", якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Отже, за наявності достовірних доказів відступлення прав за іпотечним договором, відповідно ст. 33 ГПК України тягар доказування відсутності обставин передачі права вимоги за основним зобов'язанням покладається саме на особу, яка заперечує ці обставини. Суди не навели докази, які б доводили відсутність факту відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції вважає, що висновки судів про відмову в позові з підставі відсутності належних доказів відступлення прав вимоги по кредитному договору від 20.02.2008 року від ПАТ "Кредобанк" до ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" є передчасними.

Вищий господарський суд України не може також погодитись із висновками суду апеляційної інстанції про те, що підставою для відмови в позові про звернення стягнення на іпотечне майно є відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення основного боржника про відступлення прав за іпотечним договором від 17.07.2009 року протягом п'яти днів з моменту укладення про відступлення прав, оскільки суд не надав оцінки повідомленню № 1235 (а.с. 58 т. 1), копія якого міститься в матеріалах справи. Крім того, суд касаційної інстанції зауважує, що в будь-якому випадку законні вимоги іпотекодержателя не можуть бути відхилені через недотримання первісним кредитором вимог чинного законодавства щодо повідомлення основного боржника про відступлення прав за іпотечним договором, оскільки вимоги Закону України "Про іпотеку" не містять такі наслідки, а згідно ч. 2 ст. 516 ЦК України та ч. 2 ст. 24 Закону України "Про іпотеку" наслідком не вчинення відповідних дій є лише ризик для нового кредитора у виді виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові.

Посилання суду апеляційної інстанції на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.2012 року у справі № 5010/1159/2011-3/45 без відповідного мотивування, яке правове значення має це рішення при вирішенні спору у цій справі, також не можна визнати законним та обґрунтованим.

Вищевикладене у постанові свідчить про неповне з'ясування судами фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і про порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Допущені судами порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені ст. 1117 ГПК України, судові рішення у даній справі належить скасувати, а справу - направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.

Керуючись статями 49, 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" задовольнити частково.

Скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 року та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2013 року у справі № 909/6/13-г.

Справу № 909/6/13-г передати на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя Могил С.К.Суддя Вовк І.В.СуддяКондратова І.Д.