Ухвала суду № 33641730, 17.09.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2976/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Свентух В.М.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Ватаманюка Р.В.

секретарі судового засідання: Лукашик М.О.

за участі:

представників позивача: Путіліна Є.В., Чугу А.М.

представника відповідача: Пенської О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької митниці державної митної служби України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватне підприємство "Капітан" до Вінницька митниця державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2013 року приватне підприємство "Капітан" (далі - ПП "Капітан", позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Вінницької митниці Державної митної служби України (далі - Вінницька митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представники позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 06.06.2013 р. приватним підприємством "Капітан", через брокера - приватне підприємство "Брокгруп", з метою митного оформлення товарів (дисків штампованих зі сталі (без шин) для вантажних автомобілів) придбаних позивачем відповідно до договору (контракту) № 17UA від 08.04.2013р., укладеного з компанією SELMAK, spol.s.r.o., Чехія, позивач подав до Вінницької митниці вантажно-митну декларацію № 401090000/2013/011011 у якій товар було задекларовано за митною вартістю 312925,95 доларів США, визначеною за ціною контракту.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів позивач до ВМД № 401090000/2013/011011 додав: зовнішньоекономічний контракт № 17UA від 08.04.2013р. із додатками, рахунок-фактуру (інвойс) 2013ЯІЩ309-3 від 10.04.2013 р., специфікацію №07 від 12.03.2013 р., пакувальний лист б/н, сертифікат проходження товару загальної форми від 10.04.2013 р., рішення органу сертифікації №632/13 від 24.05.2013 р., платіжне доручення з банківською печаткою про сплату продавцю коштів згідно контракту.

06 червня 2013 року відповідач видав ПП "Капітан" картку відмови у митному оформленні товарів № 401090000/2013/00038. Відмова у митному оформленні (випуску) товарів мотивована неподанням до митного оформлення документів, які підтверджують складові митної вартості у відповідності до вимог Митного кодексу України.

Позивач на вимогу митного органу додатково подав наступні документи: контракт №2013250309-3 від 09.03.2013р.; комерційний інвойс № 2013250309-3 від 10.04.2013р. між Китайською та Чеською фірмами; проформа інвойс № 2013250309 від 09.03.2013р.; виписка банку б/н від 07.06.2013р.; копія митної декларації країни відправлення від 09.04.2013р.; звіт про експертну оцінку № 0-67 від 07.06.2013р.; інформація з сайту steelhome.cn про динаміку цін на китайську сталь, в період з 07.06.2012р. по 07.06.2013р., статтю з журналу Bussiness Day від 10.05.2013р. про ціну на китайську сталь; платіжне доручення № 2 від 30.04.2013р.; договір про страхування вантажоперевезень № PYIE201327021205001948 від 10.04.2013р.; прайс лист б/н від 01.03.2013р., калькуляція виробника б/н від 10.04.2013р., пакувальний лист б/н від 10.04.2013р. від Китайської фірми.

07 червня 2013 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 401000003/2013/000067/1.

Відмова у визначення митної вартості за ціною контракту мотивована відсутністю у поданих документах відомостей щодо числових значень складових митної вартості товару.

Задовольняючи позовні вимоги ПП "Капітан", суд першої інстанції виходив з того, що висновки митного органу щодо неможливості визначення митної вартості товарі за ціною контракту є необґрунтованими, що свідчить про протиправність вчинених на їх підставі дій та прийнятих рішень.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із вказаними висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Пунктом 12 статті 1 МК України передбачено, що митна декларація - це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч.1 ст.51 МК України). В силу ч. 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Визначаючи митну вартість товару, задекларованого в ВМД №401090000/2013/011011, в розмірі його фактично сплаченої вартості, позивач відповідно до ст.58 МК України застосував перший метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до ч. 1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч.4 ст.58 МК України).

В силу ч. 21 ст.58 МК України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі- продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7)копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем надано достані документи для підтвердження митної вартості товарів. Твердження митниці про відсутність інформації про ціну транспортування товару до митного кордону не відповідає дійсності, оскільки встановлено, що відповідно до умов договору всі транспортні витрати покладаються на продавця.

Згідно із ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як свідчать обставини, обмеження у застосуванні першого методу визначення митної вартості товару щодо ПП "Капітан" у відповідача були відсутні, а визначений законодавцем перелік обмежень застосування першого (основного) методу визначення митної вартості є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Такого обмеження у використанні першого (основного) методу визначення митної вартості товару, як неподання додаткових документів, у Митний кодекс України не містить.

З огляду на викладене, відповідач неправомірно визначив митну вартість вказаних товарів за допомогою методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, а тому рішення про коригування митної вартості товарів від № 401000003/2013/000067/1 від 07.06.2013 р. і картка відмови у митному оформленні товарів № 401090000/2013/00038 від 06.06.2013 р.є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької митниці державної митної служби України, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 24 вересня 2013 року .

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Ватаманюк Р.В.