Ухвала суду № 33638070, 14.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2013 р. справа № 2а/0470/14714/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПАК" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

В грудні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення - рішення форми "Р" від 24.10.2012 року №0001302301 та № 0001272301, якими було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 308 615 грн. 00 коп. та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 588 538 грн. 25 коп.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року позовні вимоги задоволенні. Визнано неправомірними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 24 жовтня 2012 року форми "Р" № 0001302301, та № 0001272301, винесені Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області державної податкової служби.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що працівниками податкового органу з 10.08.2012 року по 07.09.2012 року була проведена виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт № 1353/22-2-17/30927646 від 14.09.2012 року.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 24 жовтня 2012 року №0001302301 та № 0001272301, якими було збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість на 588 538 грн. 25 коп. та збільшено суму грошового зобов'язання податку на прибуток на 1 308 615 грн. 00 коп. відповідно.

За висновками акту перевірки податковим органом встановлені наступні порушення: пункту 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201. ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 517 239 грн.; підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПКУ. 139.1.1, 139,1.9 пункту 139.1 статті 139 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 1 308 615 грн.; порушення п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171, абз. "а" п. 176.2 ст. 176 та з урахуванням вимог абз. "е" п.п 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ ТОВ "ЄВРОПАК", як податковий агент, не урахувало, не утримало та не сплатило до бюджету ПДФО з доходів виплачених фізичній особі у 2011 році у вигляді додаткового блага у розмірі 444,71 грн.(2520х1,176471х15%) - Податок з доходів фізичних осіб занижений у розмірі 444,71 грн. у 1 кв. 2011 року; порушення вимог розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011р. за № 46/18784 зі змінами і доповненнями, в частині не відображення у розрахунках за формою № 1-ДФ доходів, виплачених фізичним особам-підприємцям та віднесення недостовірних відомостей.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи, копії яких містяться в справі, спростовують зазначені в акті порушення чинного законодавства позивачем, а зазначені в акті перевірки порушення не мають документального підтвердження.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем та ТОВ "Інтер Плюс" був укладений договір поставки від 01.04.2011 року № 01/04/11, а в наступному додаткова угода №1 від 06.05.2011 року, в якій вказано на зміну реквізитів ТОВ "Інтер Плюс" - р/р 26000105951002 в КБ Приватбанк МФО 305299 на р/р 26003528000300 в ДФ ПАТ "ЄКБ" МФО 307349, а також договір поставки № 01/05/11 від 25 травня 2011 року, предметами яких було поставка продукції за номенклатурою, кількістю та цінами, вказаними в видаткових накладних.

Тому, доводи податкового органу щодо невідповідності розрахункового рахунку в договорі часу його відкриття, є безпідставними.

Також, між позивачем та ТОВ "ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ ЛТД" був укладений договір поставки від 01.06.2011 року № 01/06/11, предметом яких було поставка продукції за номенклатурою, кількістю та цінами, вказаними в видаткових накладних.

Між позивачем та ТОВ "Ініціатива" був укладений договір поставки від 01.08.2011 року № 01/08/11, предметом яких було поставка продукції за номенклатурою, кількістю та цінами, вказаними в видаткових накладних.

На підтвердження виконання зазначених договорів надавалися видаткові та податкові накладні, товаро-транспортні накладні. Щодо розрахунків позивача з вказаними контрагентами податковий орган в акті перевірки зазначив про наявність таких розрахунків у безготівковій формі.

Посилання податкового органу на належність номерних знаків автомобіля, зазначеного в товаро-транспортних накладних при поставках по договорам між позивачем та ТОВ "ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ ЛТД" і ТОВ "Ініціатива", іншому автомобілю, спростовуються довідкою Державтоінспекції.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що витрати позивача за Договорами з ТОВ "Інтер Плюс", ТОВ "ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ ЛТД", ТОВ "Ініціатива", підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.

Щодо податкових накладних ТОВ "Інтер Плюс", ТОВ "ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ ЛТД", ТОВ "Ініціатива", то надані до матеріалів справи податкові накладні містять всі необхідні реквізити, що свідчить про їх відповідність чинному законодавству.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, 206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 10.09.2013 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко