Ухвала суду № 33638064, 12.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2013 р. справа № 804/6449/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.

за участю:

представника відповідача: Жаворонкова С.М.

представника позивача: Мірошник В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року у справі №804/6449/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Триплекс» до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

08.05.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення за формою «Р» №0002601504 від 29.12.2012р., та за формою «В4» №0002611504 від 29.12.2012р., видані ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська; визнати неправомірними дії відповідача по включенню до акту від 12.12.2012р. №3967/221/20244069 позапланової виїзної перевірки ТОВ «Триплекс» з питання здійснення експорту товарів не власного виробництва за період з 01.05.2012р. по 31.07.2012р., відомостей про спрямованість наміру платника податку на збагачення за рахунок бюджетних коштів, про відсутність економічної доцільності угод, про несумлінність платника податків; про вчинення суб'єктом господарювання незаконної господарської діяльності з метою мінімізації податкових зобов'язань та без економічної обґрунтованості укладених угод.

В обґрунтування своїх вимог посилалося на безпідставність висновків перевіряючих осіб про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту на суму ПДВ по придбанню товарів за економічно недоцільними угодами, які реалізовано на експорт. Позивачем був отриманий прибуток від реалізації яєць, що вказує на наявність економічної вигоди за проведеними операціями по придбанню яєць у резидентів та їх подальшої реалізації нерезидентам, а отже ці операції проведені в межах господарської діяльності. Більш того, первинні документи, які були надані до перевірки, відповідачем не оспорюються, що свідчить про правильність та обґрунтованість визначення позивачем податкових зобов'язань, зокрема, за операціями на експорт із застосування ставки податку на додану вартість у розмірі 0% та на формування податкового кредиту за операціями по придбанню яєць у резидентів з правом віднесення сум податку на додану вартість у розмірі 20% до податкового кредиту.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №0002601504 від 29.12.2012 р. та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №0002611504 від 29.12.2012 р. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що діяльність з реалізації купованої продукції (яйця) є нетиповою для даного підприємства, основним видом діяльності якого є оптова та роздрібна торгівля ветеринарними вакцинами та препаратами, кормами, кормовими добавками, зерном та іншими товарами. Тому, операції з реалізації на експорт нетипової для підприємства продукції були для позивача завідомо збитковими. Купівля продукції та її подальша реалізація на експорт із заявленням на бюджетне відшкодування, не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності перевіряємого підприємства, оскільки не мала на меті отримання доходу від цих операцій, а отже не пов'язана з його господарською діяльністю. Наявність цих ознак може свідчити про спрямованість наміру платника податків на збагачення за рахунок бюджетних коштів, а відсутність економічної доцільності угоди - на несумлінність платників податків та є доказом вчинення суб'єктом господарювання незаконної господарської діяльності з метою мінімізації податкових зобов'язань та без економічної обґрунтованості укладених угод.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалам справи підтверджено, що у період з 29.11.2012р. по 05.12.2012р. повноважними особами ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ фірми «Триплекс» з питання здійснення експорту товарів не власного виробництва за період з 01.05.2012р. по 31.07.2012р., за результатами якої складено Акт №3967/221/20244069 від 12.12.2012р. (далі по тексту - Акт перевірки) (а.с.26-39)

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп.14.1.179, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, з урахуванням норм пп.14.1.36 п.14.1, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на додану вартість всього у сумі 307 110,00грн., у т. ч. за травень 2012р. на суму 307 110,00грн. та завищення р.24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23)) за липень 2012 р. на суму 978 567,00грн.

Не погодившись з Актом перевірки, ТОВ фірми «Триплекс» подало на нього заперечення, які Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська залишені без задоволення.

Проте, під час розгляду заперечень були враховані надані підприємством відомості та у зв'язку зі збоєм комп'ютерної техніки податковою під час роздруківки Акту позапланової виїзної перевірки ТОВ фірми «Триплекс» №3967/221/20244069 від 12.12.2012р. відбулося викривлення деяких даних, у зв'язку з чим окремі частини акта необхідно читати у наступній редакції, а саме:

перевіркою встановлені порушення ТОВ фірмою «Триплекс» пп.14.1.179, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, з урахуванням норм пп.14.1.36, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на додану вартість всього у сумі 289 055,00грн., у т. ч. за травень 2012 р. на суму 289 055,00грн. та завищення р.24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23)) за липень 2012 р. на суму 1 011 089,00грн.

На підставі висновків Акта перевірки №3967/221/20244069 від 12.12.2012р. ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0002601504 від 29.12.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у

розмірі 433 582,50грн., з яких за основним платежем - 289 055,00грн. та штрафні (фінансові) санкції - 144 527,50грн. (а.с.24)

№0002611504 від 29.12.2012р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 011 089,00грн. (а.с.25)

Рішенням Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 11.03.2013р. №1087/10/10-25 та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 16.04.2013 р. №792/6/99-99-10-01-15 податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №0002601504 від 29.12.2012р. та №0002611504 від 29.12.2012р. залишені без змін, а скарги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Триплекс» на зазначені податкові повідомлення-рішення - без задоволення (а.с.54-78).

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, позивачем до перевірки надані всі необхідні первинні документи, які свідчать про правомірність формування підприємством податкового кредиту, що вплинуло на виникнення від'ємного значення.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

В Акті перевірки податковий орган зазначив, що сума придбання Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Триплекс» яєць за період з травня по липень 2012 р. склала 7 237 626,00грн., а сума реалізації останнім на експорт склала 6 317 271,00грн. При порівнянні фактурної вартості реалізованої продукції (яйце) по ВМД із сукупною сумою ціни (з ПДВ), сплаченої за дану продукцію на території України фінансовий результат від проведених операцій на експорт - це збиток у загальній сумі 920 355,00грн. А тому, віднесення сум ПДВ по придбанню товарів за економічно недоцільними угодами, які реалізовано на експорт, є неправомірним, що свідчить про заниження позивачем податку на додану вартість та завищення залишку від'ємного значення.

Позиція позивача полягає у тому, що вартість продажу яйця нерезидентам (6 944 624,50грн.) є вище вартості, за яку ТОВ фірма «Триплекс» придбав яйце у резидентів (6 744 325,67грн., ПДВ 1 348 865,13грн.), що підтверджується первинними документами. Прибуток валовий - виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за вирахуванням ПДВ, акцизного збору, інших вирахувань та собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Вартість реалізації яйця на експорт відрізняється від первісної (собівартості) вартості (ціни) придбання товару у резидента на 200 298,83грн. у бік збільшення, що свідчить про отримання прибутку. Таким чином, ТОВ фірмою «Триплекс» здійснено розрахунок ПДВ відповідно до п.200.1 ПК України, що підтверджується у деклараціях з ПДВ за травень-липень 2012 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що фактично, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу того, чи виникає у платника податку право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по операціям з придбання товарів за ставкою ПДВ 20%, у разі його експорту за ставкою ПДВ 0%, та право на бюджетне відшкодування.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Матеріали справи свідчать про те, що у травні 2012 р. позивачем придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Куйбишевська птахофабрика» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика «Зарічна» яйця, які в подальшому реалізовані на експорт Hamit Abdo Ahmet (Iraq Urubiye) та Abdulbaset Abdulsamad Bahar (Rabia Iraq);

- у червні 2012р. позивачем придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Куйбишевська птахофабрика», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дніпропетровська», ТДВ «Птахофабрика Росія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Марганецька птахофабрика» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика «Зарічна» яйця, які в подальшому реалізовані на експорт Hamit Abdo Ahmet (Iraq Urubiye) та Abdulbaset Abdulsamad Bahar (Rabia Iraq);

- у липні 2012 р. позивачем придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Куйбишевська птахофабрика» яйця, які в подальшому реалізовані на експорт Hamit Abdo Ahmet (Iraq Urubiye) та Mahmud Khalaf Abbas (Iraq Mosul-Rabia).

Первинними документами (договорами поставок, податковими накладними, видатковими накладними, копіями банківських виписок, контрактами на поставку, вантажно-митними деклараціями), підтверджується придбання Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Триплекс» у Товариства з обмеженою відповідальністю «Куйбишевська птахофабрика», Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика «Зарічна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дніпропетровська», ТДВ «Птахофабрика Росія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Марганецька птахофабрика» яєць на загальну суму 8 093 190,73грн. з ПДВ, яка складається з 6 744 325,61грн. - собівартість без ПДВ та 1 348 865,12грн. - ПДВ. Реалізовано Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Триплекс» яйця на експорт за нульовою ставкою ПДВ на загальну суму 6 944 667,61грн.

Будь-яких зауважень щодо правильності складення первинних документів, податковою службою висловлено не було.

Більш того, на думку відповідача, підприємством безпідставно сформовано податковий кредит по неприбутковим операціям, які мали місце у перевіряємому періоді, а саме фінансовий результат від проведених операцій на експорт - це збиток у загальній сумі 920 355,00грн. На думку ДПІ, неприбуткові операції не відповідають меті господарської діяльності, яка полягає у одержані прибутку, що виключає право платника на віднесення сум ПДВ, які сплачені у вартості товару, який було в подальшому реалізовано на експорт, до складу податкового кредиту

Як вбачається з Акту перевірки, ДПІ не заперечувалась реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем сформовано податковий кредит, не заперечувався факт сплати ПДВ у вартості товару, який було в подальшому реалізовано на експорт. Факт сплати ПДВ підтверджено належним чином оформленими податковими накладними.

Натомість, позиція ДПІ полягає у тому, що реалізація продукції без отримання прибутку не узгоджується з поняттям «господарської діяльності», метою якої є одержання прибутку, що виключає можливість віднесення сум ПДВ, сплачених у вартості товару, який було в подальшому реалізовано на експорт, до складу податкового кредиту.

Під господарською діяльністю, згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, розуміється - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що приписи Податкового кодексу України, не ставляють в залежність право платника податків на формування валових витрат та податкового кредиту підприємства від наявності чи відсутності прибутку по окремим господарським операціям, оскільки вказане не може свідчити про відсутність можливості отримання доходу з усієї господарської діяльності. Отже, збитковість господарської операції не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Таким чином, Податковий кодекс не встановлює жодних інших вимог, крім вказаних вище, щодо формування податкового кредиту. При цьому, порядок формування податкового кредиту не має зв'язку з фінансовим результатом звітного періоду.

Відповідачем, на якого в силу ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення, не надано доказів того, що здійснення збиткових операцій є наслідком умисних дій позивача, а не наслідком економічних умов, які виникли на час реалізації продукції.

Отже, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та резидентами при придбанні товару, а також реальність господарських операцій між позивачем та нерезидентами при експорті даного товару, іншого податковою службою не доведено, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача правових підстав для віднесення сплачених сум ПДВ у вартості поставленого товару до складу податкового кредиту.

За правилами п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200).

Враховуючи викладені норми права, платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (робіт, послуг) у попередніх податкових періодах. При цьому, Податковий кодекс України не обмежує термін «у попередніх податкових періодах» лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду. А тому, будь-який період, який передує звітному, є попереднім по відношенню до звітного періоду.

Підпункт 200.6 ст. 200 ПК України передбачає, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Пунктом 200.7 ст. 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на бюджетне відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З огляду на викладене, прийняття рішення про повернення (виплату) суми бюджетного відшкодування або про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів є правом платника податків, наданим йому положеннями ст. 200 ПК України.

Вищевказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач посилається лише на висновки, які викладені в акті перевірки та які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, натомість, вказаним доводам відповідача, як зазначено вище, судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року у справі №804/6449/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 13.09.2013р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.А. Уханенко