ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" серпня 2013 р. справа № 2а-2679/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
У вересні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії відповідача щодо нарахування та виплати допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» у меншому ніж встановлено цим законом розмірі - протиправними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», з урахуванням сплачених сум, за період 1991 - 1995 років, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, законодавчо встановленій на території України в період здійснення такої виплати, - 3 мінімальних заробітних плат; а в період з 1996 по 2011 рік, - 5 мінімальних заробітних плат, та в подальшому здійснюючі такі виплати відповідно до чинного законодавства.
Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 жовтня 2011 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» у меншому розмірі, протиправними. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», з урахуванням сплачених сум, з 1991 - 1995 р.р., виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, законодавчо встановленій на території України в період здійснення такої виплати, - 3 мінімальних заробітних плат; з 1997 - 2005 р.р. та з 2009 - 2011 р.р., 5 мінімальних заробітних плат, здійснюючі такі виплати відповідно до законодавства. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області провести індексацію несплачених сум допомоги ОСОБА_1 на оздоровлення, передбаченої ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи». В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог та адміністративний позов залишити без задоволення.
Сторони в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи позовні вимоги за 1991-2010 роки, суд першої інстанції не вірно застосував норми процесуального права.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Виходячи з матеріалів справи вбачається, що позивач не навів поважних причин пропуску строку.
Враховуючи, що про своє порушене право позивач мав відомості під час щорічного отримання допомоги на оздоровлення, то поважні причини пропуску звернення до суду за висновком суду апеляційної інстанції відсутні, тому суд першої інстанції безпідставно поновив позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Посилання позивача на положення ст. 76 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" є безпідставними, оскільки відповідно ст. 73 зазначеного Закону відповідальність за шкоду, спричинену Чорнобильською катастрофою, встановлюється відповідним законодавством України, тобто Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Застосування судом першої інстанції, при поновленні строку звернення до суду, положень статті 268 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що строки позовної давності на спори про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю не поширюються (пункт 3 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України) - є безпідставним.
Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин відповідно до частини другої статті 21 КАС України розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Позовна давність визначена нормами пункту 3 частини 1 статті 268 ЦК України поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, що виникає у цивільних правовідносинах, та не може бути застосована в адміністративному судочинстві, оскільки предметом спору є спонукання суб'єкта владних повноважень сплатити щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Тому, у зв`язку зі зверненням позивача до суду у вересні 2011 року суд апеляційної інстанції вважає за необхідне позовні вимоги позивача за 1991-2010 роки залишити без розгляду.
Отже розгляду підлягають позовні вимоги за 2011 рік.
Судом встановлено та відповідачем не заперечувалось, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1 від 15.11.1992 року.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 48 Закону №796 учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, яка виплачується в таких розмірах: інвалідам I і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії - три мінімальні заробітні плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідачем щорічна допомога на оздоровлення за 2011 рік була виплачена позивачу 01.06.2011 року у розмірі 100,00 грн. При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У 2011 році Кабінет Міністрів України не мав права щодо встановлення розміру щорічної допомоги на оздоровлення передбаченої ст.48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 при нарахуванні одноразової допомоги на оздоровлення суперечить положенням Закону № 796.
Враховуючи викладене, відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у 2011 році в розмірі встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Тому, задоволенню підлягають вимоги за 2011 рік.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області - задовольнити частково.
Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 жовтня 2011 року - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області щодо нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у неповному обсязі - неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік, у відповідності до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, за відрахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги за 1991-2010 роки - залишити без розгляду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Судове рішення № 33637782, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.08.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 9101/178602/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: