Ухвала суду № 33637678, 27.08.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р.

справа № 2а/0470/10142/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 р. по справі № 2а/0470/10142/12 за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда", Відкритого акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод" про стягнення в доход держави коштів , -

в с т а н о в и в:

В серпні 2012 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася з позовом до суду, в якому просила стягнути в доход держави кошти, які одержані за правочином, вчиненим з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, з ТОВ “Восток-Руда” грошовий еквівалент комплексу для виготовлення нестандартного обладнання – 17 040 000,00 грн. Стягнути з ТОВ “Восток-Руда” на користь ВАТ “Стахановський вагонобудівний завод” 17 040 000, 00 грн. належні на відшкодування одержаного обладнання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що договір поставки від 25.10.2010 року №797/1-ВР - є правочином, вчиненим з метою отримання податкової вигоди, тобто з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, податковий орган звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтвердженно матеріалами справи, що відповідно до постанови старшого слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області від 22.12.2001 року СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю “Восток-Руда” з питання дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з відкритим акціонерним товариством “Стахановський вагонобудівний завод” по договору поставки №797/1-ВР від 25.10.2010 року, за результатами якої складено акт від 29.02.2012 року №32/08-06-332/19354901.

В ході перевірки податковим органом були встановлені наступні порушення: пп. 7.4.1, 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на суму 2 840 000 грн.

Матеріали справи свідчать, що між ВАТ “СВЗ” (продавець) та ТОВ “Восток-Руда” (покупець) 25.10.2010 року укладено договір поставки №797/1-ВР, предметом якого є передача за плату продавецем у власність покупцю належного продавцю обладнання зазначене у специфікації №1 до договору.

На підтвердження виконання договору надано: акт прийому-передачі обладнання від 29.10.2010 року, видаткова накладна №ВЗ – 0002136 від 29.10.2010 року, рахунк-фактура №797/1 від 29.10.2010 року, приходний ордер №1245, податкова накладна від 29.10.10 року №0000223, товарно-транспортні накладні №2152/1 від 29.10.2010 року, №2168/1 від 01.11.2010 року, №2202 від 04.11.2010 року.

З огляду на зазначені в акті перевірки порушення та встановлені під час перевірки обставини укладання та виконання вказаного договору податковий орган дійшов висновку про його нікчемність.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи справу не може погодитися з доводами податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Податковим органом у відповідності до положень ст. 71 КАС України не надано доказів вини керівного складу ТОВ “Восток-Руда” щодо укладання з ВАТ “Стахановський вагонобудівний завод” договору, який порушує публічний порядок.

Одночасно з цим, податковий орган в позовній заяві не зазначає про наявність у керівного складу ВАТ “Стахановський вагонобудівний завод” умислу, а відповідно і вини на укладання договору, який порушує публічний порядок, незважаючи на те, що продавцем (ініціатором договору) виступало саме дане підприємство.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність ознак, за яких укладений між ВАТ “СВЗ” та ТОВ “Восток-Руда”, 25.10.2010 року, правочин можна було кваліфікувати як нікчемний.

Що стосується наслідків вчинення правочину, що порушує публічний порядок, то вони визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що договір, який суперечить публічному порядку, є нікчемним, а отже, не породжує передбачених ним правових наслідків з моменту укладання.

Тому наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, повинні визначатися на момент його укладання.

Положення ст. ст. 216, 228 ЦК України, на момент укладання договору, який податковий орган вважає нікчемним не містять таких публічно-правових наслідків (публічно-правової санкції) укладення недійсної (нікчемної) угоди, як стягнення в дохід держави, одержаного однією чи обома сторонами за угодою, суперечною інтересам держави та суспільства.

За змістом частини 2 статті 5 ЦК України кодекс має зворотну дію в часі у випадках, коли він пом'якшує або скасовує відповідальність особи, тому зміни внесені до положень ст. 228 ЦК України, що встановлюють публічно-правові наслідки укладення недійсної угоди не можуть бути застосовані до сторін договору, укладеного до внесення вказаних змін.

Таким чином, застосування публічно-правових санкцій, заявлених позивачем неможливо з огляду на їх відсутність у Цивільному кодексі на момент укладення угоди.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови відсутні.

Керуючись п. 1 ст. 198 ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 р. – залишити без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 05.09.2013 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко