Ухвала суду № 33634863, 18.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2013 р. м. Київ К-42705/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії газопромислового управління «Полтавагазвидобування»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року

у справі № 2а-13477/10/2670

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії газопромислового управління «Полтавагазвидобування»

до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії газопромислового управління «Полтавагазвидобування» (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000251801/0 від 09 квітня 2010 року, № 0000251801/1 від 30 квітня 2010 року, № 0000251801/2 від 14 липня 2010 року, № 0000251801/3 від 01 вересня 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» в особі філії ГПУ «Полтавагазвидобування», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У запереченні на касаційну скаргу Гадяцька МДПІ Полтавської області, посилаючись на те, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Гадяцька МДПІ Полтавської області провела невиїзну документальну (камеральну) перевірку Філії ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по платі за користування надрами за 9 місяців 2008 року, за результатами якої був складений акт № 62/15/00153100 від 31 березня 2010 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пункту 17 постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин», які полягали у порушенні термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у періоді, який перевірявся, на загальну суму 2791371,61 грн., а саме - із затримкою на 75 днів.

09 квітня 2010 року Гадяцька МДПІ Полтавської області на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000251801/0, яким згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 75 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем: плата за користування надрами загальнодержавного значення в розмірі 2791371,61 грн. застосувала до позивача штраф у розмірі 20% у сумі 558274,34 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000251801/1 від 30 квітня 2010 року, № 0000251801/2 від 14 липня 2010 року, № 0000251801/3 від 01 вересня 2010 року на аналогічні суми штрафних санкцій.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що плата за користування надрами загальнодержавного значення є за своєю правовою природою податковим зобов'язанням, а тому порушення установлених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами на державними цільовими фондами» строків їх сплати тягне за собою застосування до підприємства штрафу в порядку підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки, причиною виникнення спору у даній справі стало питання стосовно юридичної природи плати за користування надрами загальнодержавного значення, та порядку сплати цього платежу.

Згідно абзацу 1 преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами на державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до положень статті 28 Кодексу України про надра (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді: платежів за користування надрами; відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; збору за видачу спеціальних дозволів; акцизного збору. Плата за користування надрами не звільняє користувачів від сплати інших обов'язкових платежів, передбачених законодавчими актами України.

Пунктом 1 статті 31 Кодексу України про надра (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платежі за користування надрами за видобування корисних копалин загальнодержавного значення спрямовуються у державний бюджет 100 відсотків.

Відповідно до розділу 4 Методичних вказівок щодо складання рахунку розподілу первинного доходу, затверджених наказом Державного комітету статистики від 08 листопада 2004 року № 609 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), рента за надра включає такі платежі юридичних осіб - суб'єктів господарювання до бюджету, зокрема, платежі за користування надрами

Положеннями пункту 9 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рентні платежі віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) був затверджений Порядок справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, який встановлює єдині правила справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення на території України у межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони (далі - платежі).

Відповідно до пункту 15 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник до закінчення визначеного Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за встановленою ДПА формою податкові розрахунки з платежів органу державної податкової служби.

Пунктом 17 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період виконує зобов'язання щодо внесення платежів у сумі, визначеній в розрахунку з платежів, поданому ним органу державної податкової служби.

За приписами пункту 18 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник несе відповідальність за правильність обчислення суми платежів, повноту і своєчасність їх внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами на державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

За приписами статті 2 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Системний аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що плата за користування надрами загальнодержавного значення належить до загальнодержавних податків і зборів та сплачується у порядку, встановленому Законом.

За змістом підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами на державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах, зокрема, при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши факт сплати позивачем самостійно узгодженого податкового зобов'язання з плати за користування надрами загальнодержавного значення із затримкою на 75 календарних днів, дійшли вірного висновку про законність застосування до ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» в особі філії ГПУ «Полтавагазвидобування» штрафних санкцій згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями та правомірно відмовили у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» в особі філії ГПУ «Полтавагазвидобування» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна