Ухвала суду № 33633565, 10.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року Справа № 35055/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Ливак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2010 року у справі за позовом Заготівельно-виробничого підприємства «Таврида» Сарненської райспоживспілки до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Заготівельно-виробниче підприємство «Таврида» Сарненської райспоживспілки звернулось до суду з позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області, яким просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19 лютого 2010 року № 0000252343 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 28762,10 грн. за порушення вимог п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2010 року позов задоволено повністю. Постанова мотивована тим, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону. Відповідно до п. 19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», одним з видів діяльності, при якому розрахункові операції можуть проводитися без застосування реєстраторів розрахункових операцій, належить приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту). Тому суд дійшов висновку, що позивач не вчиняв названих відповідачем порушень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відтак, відповідачем неправомірно винесено спірне рішення. А всупереч ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не довів правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним рішенням.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що суд порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що за період, який перевірявся, позивач здійснював операції з прийому вторинної сировини (макулатури) без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідних розрахункових документів встановленої форми на загальну суму 5752,42 грн. Посилання позивача, з яким погодився суд першої інстанції, на п. 19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 року № 1336, згідно з яким одним з видів діяльності, при якому розрахункові операції можуть проводитися без застосування реєстраторів розрахункових операцій, належить приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту), є безпідставним, оскільки дана норма звільняє суб'єктів підприємницької діяльності від обов'язку застосування реєстраторів розрахункових операцій лише за умови використання розрахункових книжок. Однак, приймаючи макулатуру від населення, позивач не застосував ні реєстраторів розрахункових операцій, на розрахункових книжок.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в період з 31.12.2009 року до 03.02.2010 року працівниками Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області було проведено планову виїзну перевірку Заготівельно-виробничого підприємства «Таврида» Сарненської райспоживспілки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складено акт від 10.02.2010 року № 42/23/30460836.

В акті перевірки зазначається про виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства, зокрема, п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме відповідно до закупівельних відомостей за переліком, відображеним в розділі 6 акту перевірки, в періоді, охопленому перевіркою, позивач здійснював збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини (макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, у тому числі зношених шин, матеріалів текстильних вторинних) із придбанням Ліцензії АВ 298786, виданої Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 01.06.2007 року, дійсної з 01.06.2007 року до 01.06.2012 року, на збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини (макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, у тому числі зношених шин, матеріалів текстильних вторинних). Позивачем було проведено розрахункові операції (прийом вторинної сировини (макулатури)) без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідних розрахункових документів встановленої форми на загальну суму 5752,42 грн..

На підставі акту перевірки Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області прийняла рішення від 19 лютого 2010 року № 0000252343 про застосування до Заготівельно-виробничого підприємства «Таврида» Сарненської райспоживспілки штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 28762,10 грн. за вказане вище порушення

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення відповідача з таких підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів(наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно з ст. 3 цього Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, а також застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 9 цього Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 10 даного Закону перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.

Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до п. 19 цього Переліку одним з видів діяльності, при якому розрахункові операції можуть проводитися без застосування реєстраторів розрахункових операцій, належить приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту).

Як встановлено під час судового розгляду справи, заготівля сировини здійснювалася заготівельником ОСОБА_1, яка здійснював заготівлю (приймання) вторинної сировини (макулатури) за переліком наведених заготівельних відомостей не в приймальному пункті с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області, а шляхом заготівлі такої сировини безпосередньо за місцем проживання населення.

ОСОБА_1 була допитана судом першої інстанції як свідок і пояснила, що працює у позивача та здійснює заготівлю (прийом) вторинної сировини (макулатури). Заготівля названої сировини за переліком закупівельних відомостей, відображених в розділі 6 зазначеного вище акту перевірки, здійснювалася нею не в приймальному пункті с. Карпилівка, а шляхом заготівлі такої сировини безпосередньо за місцем фактичного проживання населення. Вона здійснювала об'їзд мешканців населеного пункту на підводі, де за місцем їх проживання приймала макулатуру, сплачувала громадянам кошти, які попередньо були отримані нею у позивача, про що складала перелічені в акті закупівельні відомості. Після чого таку макулатуру передавала на склад позивача комірникові.

При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до п. 9.6 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за № 106/5297, на кожному місці проведення розрахунків повинна використовуватися окрема розрахункова книжка з книгою обліку розрахункових операцій, на яку вона зареєстрована.

Згідно з п. 2.2 цього Порядку книга обліку розрахункових операцій реєструється на кожний реєстратор розрахункових операцій (РРО) або, якщо згідно з чинним законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, на окрему господарську одиницю, а п. 7.4 Порядку передбачено, що використання КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає наявність КОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків.

А відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо сплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Виходячи із змісту наведених норм, колегія суддів дійшла висновку, що розрахункова книжка повинна зберігатись та використовуватись в господарській одиниці чи на місці проведення розрахунків.

А вданому випадку, як зазначено вище, заготівельник ОСОБА_1 здійснював заготівлю (приймання) вторинної сировини (макулатури) за переліком наведених заготівельних відомостей шляхом заготівлі такої сировини безпосередньо за місцем проживання населення с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. При цьому ОСОБА_1 сплачувала громадянам кошти, які попередньо отримувала у позивача, про що складала закупівельні відомості, після чого таку макулатуру передавала на склад позивача комірникові, в порядку, передбаченому законодавством.

Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями звітів про рух товарно-матеріальних цінностей, звітів по кореспонденції рахунків, накладних про передачу товарно-матеріальних цінностей на склад, закупівельних відомостей, листів касової книги, витягів з касової книги, видаткових касових ордерів.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що Заготівельно-виробниче підприємство «Таврида» Сарненської райспоживспілки не вчиняло порушень п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області неправомірно винесено оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2010 року у справі № 2а-3831/10/1770 за позовом Заготівельно-виробничого підприємства «Таврида» Сарненської райспоживспілки до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Святецький

Ухвала складена в повному обсязі 13.09.2013 року