Постанова № 33627839, 11.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6276/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.

Горяйнова А.М.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Енергетичний холдинг» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Енергетичний холдинг» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Енергетичний холдинг» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 23 січня 2013 року № 0000832202.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2013 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва проведена позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Енергетичний холдинг», (код за ЄДРПОУ 30489263) з питань правомірності формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок ТОВ «Центр будівництва та архітектури» за період з 01.12.2011 року по 31.01.2012 року, за результатами якої складено акт від 27.12.2012 року №1251/222/30489263.

У висновках акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст. 185, п.198.3 ст. 198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ у перевіряємий період на суму 166 666,67 грн.

Такий висновок податкового органу зводиться до фіктивності господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Центр будівництва та архітектури», який, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі висновків акту перевірки 19.10.2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення №0000832202 від 23.01.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 166 666,67 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 41 667,00 грн.

Між ТОВ «Центр Будівництва та Архітектури» (в особі директора Василенка KB.) та ПрАТ «Енергетичний холдинг» (в особі голови правління Солода Сергія Веніаміновича), укладено договір від 23.12.2011 року №Р23/12-11, у відповідності до якого ТОВ «Центр Будівництва та Архітектури» зобов'язується виконати роботи з розробки програмного модулю для організації інформаційного обміну даними (документами) ЄДРСР та інформаційно-правовою електронною БД («ЛІГА: ЗАКОН»).

На виконання умов вказаного договору ПрАТ «Енергетичний холдинг» отримано від ТОВ «Центр Будівництва та Архітектури» податкову накладну.

В підтвердження виконання умов договору представником позивача було надано до суду додатки до договору, календарний план виконання робіт, технічні вимоги, платіжне доручення, виписка з банку, акт здачі-приймання послуг.

Також, представник позивача звертав увагу на те, що підприємство-контрагент було належним чином зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало свідоцтво платника ПДВ

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що господарські операції з виконання робіт між позивачем та ТОВ «Центр Будівництва та Архітектури» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Колегія суддів, враховуючи доводи апеляційної скарги не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ "Лаватан" правочинів.

Відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента

Відповідачем також не обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом -є тільки припущенням.

Крім того, посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1,2 статті 215, статтю 228 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Відповідно до ст. 20 ПК України органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язки з придбанням, або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 11 ст. 1 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження реальності господарських операцій між ПрАТ «Енергетичний холдинг» та ТОВ «Центр Будівництва та Архітектури» суперечать матеріалам справи.

Як зазначено вище, судом першої інстанції встановлено, що позивачем до суду було надано: договір з додатками (№1 - календарний план, №2 - технічні вимоги, 3 - протокол узгодження договірної ціни, податкова накладна, акт здачі-приймання послуг, які підтверджують факт надання послуг ТОВ «Центр Будівництва та Архітектури» на користь позивача, платіжне доручення та виписка з банку, які підтверджують факт оплати позивачем отриманих послуг.

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити відповідно до законодавства України.

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про неправомірність прийняття ДПІ у Печерському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2013 року № 0000832202.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2013 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі, якою необхідно позов ПрАТ «Енергетичний холдинг» задовольнити.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Енергетичний холдинг» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2013 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2013 року - скасувати

Прийняти нову постанову, якою позов Приватного акціонерного товариства «Енергетичний холдинг» задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 23 січня 2013 року № 0000832202.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Енергетичний холдинг» судовий збір в сумі 3125 (три тисячі сто двадцять п'ять) грн. 03 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Горяйнов А.М.