КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8048/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
У Х В А Л А
Іменем України
11 вересня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Безименної Н.В.
Горяйнова А.М.
при секретарі: Корінець Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельного-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправною дію,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ПрАТ «Україна-Реставрація» з позовом до ДПІ у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби, правонаступником якої є ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у місті Києві про визнання протиправною дію по складанню листа від 29 квітня 2013 року №7081/10/15-416 та незаконною вимогу щодо зобов'язання подати уточнюючу декларацію по орендній платі за землю на 2013 рік.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2013 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі міста Києва, щодо складання та направлення листа від 29 квітня 2013 року № 7081/10/15-416.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Дарницькому районі міста Києва подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 02 серпня 2005 року між Акціонерним товариством закритого типу «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація» (в подальшому зареєстрованому за формою права власності як ПрАТ)(Орендарем) та Київською міською радою (Орендодавцем) був укладений нотаріально посвідчений договір оренди землі терміном на 15 років (реєстраційний запис за № 551; зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09 серпня 2005 року за № 63-6-00278 в Книзі записів державної реєстрації договорів). Відповідно до цього Договору позивачу передавалась у строкове платне користування земельна ділянка загальною площею 15692 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, - для експлуатації та обслуговування виробничої бази.
Відповідно до п 2.2 цього Договору грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації № Ю-32738/2005 (вих. № 263 від 24.03.2005р.), виданої Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради, становить 2 648 481, 00 грн.
Визначена цим Договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який Орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 2 відсотків від її нормативної грошової оцінки. Розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього Договору (п. 4.1 - 4.3 цього Договору).
При цьому п. 4.5 зазначеного договору визначено, що орендна плата вноситься Орендарем за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно рівними частинами протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на певний розрахунковий рахунок. Питання сплати податку на додану вартість та інших податковий платежів, що пов'язані, вирішуються Орендарем в установленому законодавством України порядку.
Пунктом 4 Договору також передбачено, що контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює районний податковий орган за місцем розташування земельної ділянки.
05 лютого 2013 року ПрАТ «Україна-Реставрація» (ідентифікаційний код 21616277) надіслало ДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік (далі - Податкова декларація), в електронному вигляді, про що отримано підтвердження у вигляді квитанцій № 1 і № 2, з відомостями про доставку податкової звітності до центрального та відповідного районного податкового органу цього ж дня. В своїй Податковій декларації позивач задекларував суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, що підлягає сплаті, у розмірі 131 487, 58 грн. за рік (в т.ч. 10 957, 30 грн. - щомісячно).
20 травня 2013 року (вх. № 26 від 20.05.2013р.) ПрАТ «Україна-Реставрація» отримала лист ДПІ від 29.04.2013р. № 7081/10/15-416 «Про орендну плату за землю» наступного змісту: «…з метою приведення у відповідність до законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі», статей 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України, Київською міською радою 28.02.2013р. прийнято рішення № 89/9146, яким внесене зміни до 1341 договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком, встановивши річну орендну плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Пунктом 4 прийнятого рішення Київради передбачено органам державної податкової служби контролювати дотримання орендарями земельних ділянок, зазначених у додатку до цього рішення, вимог цього рішення при подачі суб'єктами господарювання податкових декларацій і обчислення ними суми орендної плати, а при адмініструванні орендної плати за ці земельної ділянки застосовувати розмір орендної плати, на рівні трьох відсотків, з моменту офіційного оприлюднення рішення Київради.
Вищезгадане рішення Київради офіційно оприлюднено 02.04.2013р. у газеті Київської міської ради «Хрещатик» та офіційному веб-сайті Київської міської ради (www.kmr.gov.ua).
Враховуючи вищезазначене та наявність договору (договорів) оренди по АТ ЗТ «СНРПБВАТ Україна-РЕСТАВРАЦІЯ» в додатку до рішення № 89/9146 від 28.02.2013р. Вам необхідно не пізніше 20.05.2013р. подати до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва уточнюючу декларацію по орендній платі за землю на 2013 рік розрахувавши суму орендної плати на рівні трьох відсотків.».
Протягом всього часу з моменту укладення згаданого Договору оренди земельної ділянки, позивачем сплачувались до державного бюджету суми орендної плати за вказану земельну ділянку у розмірах, передбачених цим Договорами.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково виходив з того, що Відповідно до п. 54.1 ст. 54 цього Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У розумінні норм абз. 1 п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу).
Зокрема, п. 48.1 і 48.3 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.
Пунктами 49.3 і 49.4 зазначеного Кодексу встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
При цьому платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Порядок подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису встановлюється Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 «Про подання електронної податкової звітності»
Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 зазначеного Кодексу).
Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 20 ПК України у податкового органу відсутні повноваження на складання та направлення на адресу платника податків письмових листів з вимогами подати нову податкову звітність за звітний (податковий) період з певного податку замість попередньо поданої та прийнятої звітності з цього ж податку або уточнюючий розрахунок до раніше поданої та прийнятої декларації з іншими конкретними показниками.
За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності дій відповідача щодо складання та направлення листа від 29 квітня 2013 року № 7081/10/15-416
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2013 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Безименна Н.В.
Горяйнов А.М.
Судове рішення № 33627776, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/8048/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: