Постанова № 33627404, 22.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 р. Справа № 804/9877/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі УПФ України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу) про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 (далі СПД ФОП ОСОБА_2) заборгованості в сумі 748,10 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що СПД ФОП ОСОБА_2 не здійснювала доплату до мінімального страхового внеску в результаті чого по її особовому рахунку утворилась заборгованість у сумі 1732,80 грн. Протягом 2011-2012 років СПД ФОП ОСОБА_2 було самостійно сплачено суму заборгованості в розмірі 984,70 грн., тому залишок заборгованості становить 748,10 грн.

Ухвалою від 24.07.2013 р. відкрито провадження у справі №804/9877/13 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 22.08.13р..

06.08.2013 року до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі представника УПФ України.

06.08.2013 р. відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце засідання суду; заперечень проти адміністративного позову на вимогу суду не наддав; причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст.49 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

суб'єкт підприємницької діяльності фізична-особа підприємець ОСОБА_2 зареєстрована в УПФ України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-VІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно Закону України від 08.07.2010 року №2461-VІ «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Закону України від 09.07.2003 року №1058-VІ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), починаючи з 01 липня 2010 року зобов'язані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перераховується Держказначейством на рахунки органів Фонду у розмірі 10 та 42 відсотків відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.

Таким чином, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, яка множиться на встановлений тариф - 33,2 відсотки, на 2010 рік мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить у липні - вересні - 294 грн. 82 коп., жовтні - листопаді - 301 грн. 12 коп., у грудні - 306 грн. 10 коп.

Пунктом 4 частини 8 розділу 15 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (чинного в редакції до 01.01.2011 року) встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Судом встановлено, що відповідач не здійснював доплату до мінімального страхового внеску, в результаті чого по його особовому рахунку рахується заборгованість в сумі 748 грн. 10 коп.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010 року.

Відповідно до п.5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Мін'юсті за № 64/8663 від 16.01.2004 року (чинної, на час виникнення спірних правовідносин), нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

01.04.2013 року відповідачу пред'являлась вимога про сплату боргу № Ф- 76 на суму 748 грн. 10 коп.

На адресу управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу повернуто поштове відправлення на ім'я ОСОБА_2 у зв'язку з закінченням терміну зберігання

Відповідно до п. 6.4 постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 27.09.2010 р. № 21-5 вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України. Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

Судом з'ясовано, що у добровільному порядку відповідач не сплатила заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, докази протилежного у справі відсутні.

Відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин), суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені строки, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч.7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, до заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску за 2010 рік на суму 748 грн. 10 коп., слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент виникнення такої заборгованості.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Від-так, оскільки правомірність заявлених позовних вимог позивачем доведено документально, докази погашення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за спірний період в сумі 748,10 грн. не подані, то позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску - задоволити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (50000, АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу (50042, Дніпропетровська обл.., м. Кривий Ріг, вул.. Подбєльського, 17а, р/р 25607000389295 в філія Дніпропетровське ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 305482, код ЗКПО 24450512) заборгованість в сумі 748,10 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук