Рішення № 33626135, 13.09.2013, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

13.09.2013

227/3858/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2013 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Любчик В.М.

при секретарі Сафроновій К.М.

за участю: представника відповідача Козинець Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» та просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 30 000 гривень.

Свій позов мотивує тим, що тривалий час працював на різних посадах підприємствах вугільної промисловості. Стаж роботи на підприємствах складає 7 років 5 місяців, загальний - 21 рік 01 місяць. Під час роботи на шахті ТОВ «Краснолиманське» 22 березня 2012 року о 08 год. 10 хв. з ним стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав травму у вигляді закритого попереково-осколкового перелому обох кісток середньої/3 лівої гомівки зі зміщенням, забій, ссадно, п/шкіряна гематома середньої/3 лівої гомівки. Скальпована рана нігтьової фаланги II пальця лівої кісті. За наслідками травми керівництвом підприємства був складений акт про нещасний випадок № 4 від 27 березня 2012 року. Згідно довідки МСЕК № 131457 від 16 листопада 2012 року йому вперше встановлено 70 % втрати працездатності та друга група інвалідності.

Внаслідок травми на виробництві позивачу були заподіяні, фізичний біль, душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Внаслідок каліцтва він втратив 70 % професійної працездатності. З моменту отримання травми цілком порушена його нормальна життєдіяльність - він багаторазово лікувався амбулаторно та стаціонарно. При знаходженні в лікувальному закладі він позбавлявся домашнього затишку та звичайної обстановки. З причини необхідності в постійному спокою він змушений обмежити себе в спілкуванні з близькими, друзями та знайомими. Це сприяє загальній слабкості, розбитості, дратівливості, порушенню сна, невпевненості. Трудове каліцтво спричинило тривалі зміни та вимушені порушення його звичайних життєвих зв'язків, фактичну біль та психологічні страждання, неможливість продовження активного особистого життя. Все вищезазначене дезорганізує його життя та негативно позначається на його нервовій системі.

Таким чином, вважає, що підприємством, з яким він знаходився в трудових відносинах

спричинено йому моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 30 000 гривень.

Тому просить стягнути з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» моральну шкоду у розмірі 30 000 гривень.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача, діюча на підставі довіреності Козинець Ю.С., в відкритому судовому засіданні надала заперечення проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що обов'язок по встановленню факту спричинення моральної шкоди заподіяної працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків покладено на медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). Оскільки вказаний висновок не містить свідчень про те, що крім стійкої втрати працездатності МСЕК встановила ОСОБА_2 ще і наявність моральної шкоди внаслідок цього ушкодження здоров'я, то і підстав для подання позову про її відшкодування - немає. Висновок МСЕК про встановлення позивачеві стійкої втрати працездатності по травмі - не може замінити висновку того ж МСЕК про наявність чи відсутність моральної шкоди. Крім того, позивач, укладаючи з відповідачем трудовий договір, був повідомлений під розпис про важкі, шкідливі та небезпечні умови праці, можливі негативні наслідки цих умов праці на стан його здоров'я та пов'язані з цими умовами праці пільги та компенсації. Ніщо не перешкоджало ОСОБА_2 відмовитися від укладення цього договору. Таким чином сама важкість, небезпечність та шкідливість технологічного процесу виробництва на підприємстві відповідача - не є достатньою та самостійною підставою для відповідальності підприємства у вигляді моральної шкоди по професійному захворюванню чи іншому ушкодженні здоров'я працівника при виконанні ним трудових обов'язків.

Вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню. Свій висновок суд обґрунтовує наступним.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 з 05 грудня 2006 року по 16 листопада 2012 року працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське». 16 листопада 2012 року його було звільнено у зв'язку з невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я. Даний факт підтверджується копією трудової книжки (а.с. 11-12) та не заперечується відповідачем по справі.

22 березня 2012 року при виконанні трудових обов'язків з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого він отримав травму у вигляді закритого попереково-осколкового перелому обох кісток середньої/3 лівої гомівки зі зміщенням, забій, ссадно, п/шкіряна гематома середньої/3 лівої гомівки. Скальпована рана нігтьової фаланги II пальця лівої кісті, про що адміністрацією підприємства складено акт № 4 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 27 березня 2012 року (а.с.4-7). Довідкою МСЕК № 131457 від 16 листопада 2012 року позивачу первинно встановлено 70 % втрати професійної працездатності, друга група інвалідності (а.с.13).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, страти нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Аналогічна правова позиція також зазначена в Рішенні Конституційного Суду України № 20-пр/2008 від 8 жовтня 2008 року, з якого вбачається, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди громадянам, які постраждали на підприємствах внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, було покладено на підприємства, з чиєї вини відбулися відповідні події.

З набранням чинності ЦК України 2004 року позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (п.3 ч.1 ст. 268 цього кодексу).

Щодо визначення розміру моральної шкоди, суд виходить з фактичних обставин справи, характеру та обсягу спричинених позивачу моральних страждань, принципів справедливості та розумності, а також з того, що позивач має порушення здоров'я з стійким розладом функцій організму, обумовленими травмою на виробництві, які призводять до обмеження життєдіяльності, моральним стражданням, втраті нормальних життєвих зв'язків. У зв'язку з цим, стягненню на користь позивача підлягає сума в розмірі 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень.

В іншій частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 (сімдесят) коп.

На підставі ст. 237-1 КЗпП України та керуючись ст. ст. 5, 10, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про відшкодування моральної шкоди,- задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське»: юридична адреса: 85310, Донецька область, м. Красноармійськ м. Родинське ДП «Вугільна компанія» «Краснолиманська», ідент. код 32281519, р/р 26003619942626 в ПАО «Промінвестбанк», МФО 300012, ІНН 322815105166, свідоцтво платника ПДВ № 100324204, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 292179, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Джурджулешти Вулканештського р-ну Молдова, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий 26 квітня 2001 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське»: юридична адреса: 85310, Донецька область, м. Красноармійськ м. Родинське ДП «Вугільна компанія» «Краснолиманська», ідент. код 32281519, р/р 26003619942626 в ПАО «Промінвестбанк», МФО 300012, ІНН 322815105166, свідоцтво платника ПДВ № 100324204, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 292179, на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок) на р/рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач - ДУ ДКУ Донецької області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення надруковано 16 вересня 2013 року.

Головуючий суддя В.М. Любчик

13.09.2013