Ухвала суду № 33617735, 19.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 р.Справа № 820/3006/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2013р. по справі № 820/3006/13-а

за позовом Приватного підприємства фірма "Інекс"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство фірма "Інекс" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби за № 0000522220 від 02.04.2013 року та № 0000542220 від 02.04.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2013 року позов було задоволено.

Податкові повідомлення-рішення № 0000522220 від 02.04.2013 року та № 0000542220 від 02.04.2013 року скасовано.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем було подано апеляційну скаргу в якій посилаючи на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2013 року та відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Фахівцем Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача по взаємовідносинам із контрагентом ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" за період часу з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року.

За результатом перевірки було складено акт "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП фірма "Інекс" за №1029/2220/32134472 від 20.03.2013 року, згідно якого було встановлено порушення п.п.138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 16783 грн.. в тому числі за 3 квартал 2012 року в сумі 16783 грн.;

-п. 198.4, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, занижено податок на додану вартість у загальній сумі 15984 грн.. в тому числі за липень 2012 року в сумі 1 5984 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000522220 від 02.04.2013 року , яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 25174,50 грн., в тому числі за основним платежем 16783,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 8391,50 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0000542220 від 02.04.2013 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 23976.00 грн., в тому числі за основним платежем 1 5984.00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 7992,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив із приписів Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4. 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5. підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

До витрат операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.1 1 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.4 ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Приписами п. 138.8 ст. 138 ПК України, передбачено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку: вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг: інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну)

При цьому, відповідно до п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 ПК України, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку;

Згідно п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Податковим органом ставиться під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року та правильність формування податкового кредиту у розмірі 15984 грн. та віднесення до складу валових витрат в загальній сумі 79920 грн., в тому числі в Ш кварталі 2012 року в сумі 79920 грн.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" було укладено договори доручення від 06.06.2012 року за №060612, а також від 11.06.2012 року за №110612, згідно умов зазначених договорів ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" зобов'язаний за рахунок позивача та від його імені знайти замовників потребуючих охоронних послуг, провести переговори та забезпечити укладення договорів на здійснення охоронних послуг.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані до суду первинні бухгалтерські документи підтверджують здійснення вказаних господарських операцій.

Зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те що позивачем були надані належним чином складені документи визначені Податковим кодексом України для підтвердження валових витрат підприємства та формування податкового кредиту, а також подано докази використання придбаних послуг у господарській діяльності позивача.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення контрагентом позивача - ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності з іншими контрагентами колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії. юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тому ймовірне порушення контрагентом позивача податкового законодавства підчас здійснення правовідносин з іншими контрагентами не може впливати на результати діяльності підприємства позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а отже, й для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Податковий кодекс України не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, у разі ухилення від його сплати продавцем з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Таким чином, ймовірне порушення ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" податкового законодавства під час здійснення правовідносин з іншими контрагентами при фактичному здійсненні господарської операції з позивачем не впливає на податковий кредит позивача.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2013р. по справі № 820/3006/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 23.08.2013 р.