Ухвала суду № 33617659, 10.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2013 р.Справа № 1570/5897/2012

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Дубчак Ю.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, за участю третьої особи: ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов'язання виплатити грошове утримання за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ (далі ГУ МВС) України в Одеській області, Одеського міського управління (далі ОМУ) ГУ МВС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів №1588 від 09 серпня 2012 року та №439 від 28 серпня 2012 року, просив поновити його на посаді в органах внутрішніх справ та зобов'язати ОМУ ГУ МВС України в Одеській області виплатити грошове утримання за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що службове розслідування, результати, якого стали підставою для видання оскаржуваних наказів, було проведено не повно, не об'єктивно та односторонньо.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року позов задоволено. Суд визнав протиправними та скасував: наказ ГУ МВС України в Одеській області №1588 від 09 серпня 2012 року "Про покарання співробітників ВКР ОМУ ГУ МВС України в Одеській області" в частині звільнення з органів внутрішніх справ оперуповноваженого сектору розкриття злочинів учинених іноземцями та відносно них відділу карного розшуку ОМУ ГУ МВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_1, наказ №439 від 28 серпня 2012 "По особовому складу" в частині звільнення з органів внутрішніх справ оперуповноваженого сектору розкриття злочинів учинених іноземцями та відносно них відділу карного розшуку ОМУ ГУ МВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_1

Також, суд поновив в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів учинених іноземцями та відносно них відділу карного розшуку ОМУ ГУ МВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_1 з 30 серпня 2012 року, та зобов'язав ОМУ ГУ МВС України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 грошове утримання за час вимушеного прогулу з 30 серпня 2012 року по дату поновлення його на роботі.

Не погоджуючись з постановою суду, представниками ГУ МВС України в Одеській області та ОМУ ГУ МВС України в Одеській області подані апеляційні скарги, в яких зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 2011 року проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Наказом ГУ МВС України в Одеській області від 09 серпня 2012 року №1588 "Про покарання співробітників ВКР ОМУ ГУ МВС України в Одеській області" старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів, учинених іноземцями і відносно них відділу карного розшуку ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, лейтенанта міліції ОСОБА_1, з органів внутрішніх справ України звільнено за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Наказом начальника ГУ МВС України в Одеській області від 28 серпня 2012 року №439 о/с, у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України позивача звільнено у запас Збройних Сил за п.66 (за дискредитацію).

Підставою для прийняття зазначених наказів стали матеріали службової перевірки від 06 липня 2012 року проведеної начальником відділу УВБ в Одеській області ДВБ МВС України за зверненням громадянки ОСОБА_5 щодо дій працівників ВКР ОМУ ГУ МВС України в Одеській області.

Перевіркою було встановлено, що 21 березня 2012 року до старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів, учинених іноземцями і відносно них відділу карного розшуку ОМУ ГУ МВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_6., звернувся громадянин ОСОБА_3 з заявою про незаконне заволодіння гр. ОСОБА_5 його коштами.

ОСОБА_6. надав отриману заяву для реєстрації до вхідного журналу ВКР ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, а після до ЖРЗПЗ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області.

В ході перевірки фактів викладених у зазначеній заяві 21 березня 2012 року о 10.30 годині, за вказівкою майора міліції ОСОБА_6., ним та оперуповноваженим сектору розкриття злочинів, учинених іноземцями і відносно них відділу карного розшуку ОМУ ГУ МВС України в Одеській області лейтенантом міліції Ревою Д.М. та оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти особи відділу карного розшуку ОМУ ГУ МВС України в Одеській області лейтенантом міліції ОСОБА_1 біля будинку №31 по вул. Жуковського м. Одеси було затримано гр. ОСОБА_5 і гр. ОСОБА_8 та о 10.40 год. доставлено до службових приміщень ВКР ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, що зареєстровано у журналі обліку відвідувачів та запрошених до ОМУ ГУ МВС України в Одеській області.

Згідно пояснень гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_8 працівники ВКР ОМУ ГУ МВС України застосовували до них спецзасоби - наручники, що в свою чергу ОСОБА_6., ОСОБА_9 та ОСОБА_1 заперечували.

При цьому, в порушення вимог діючого законодавства зазначені вище працівники ВКР ОМУ ГУ МВС України в Одеській області будь-яких документів про затримання ОСОБА_5 та ОСОБА_8 не складали та примусово утримували в службових приміщеннях, не зважаючи на вимоги затриманих, не надали їм можливості запросити адвоката та повідомити родичів про своє місцезнаходження.

Згідно пояснень гр. ОСОБА_5 протягом цього часу майор міліції ОСОБА_6. примушував погрозами сплатити гр. ОСОБА_3 30000,00 доларів США, а також обіцяючи після сплати вказаної суми відпустити її та гр. ОСОБА_8, не оформляючи будь-яких офіційних документів щодо них.

Приблизно о 20.00 годині 21 березня 2012 року працівники ВКР ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_6., ОСОБА_9 та ОСОБА_1, без дозволу орендаторів та власника квартири, яка перебуває у приватній власності, провели обшук квартири АДРЕСА_1, в ході якого вилучили грошові кошти, мобільний телефон, ноутбуки, флеш-карту, інші документи та особисті речі, що належали гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_8

Приблизно о 21.00 годині на вул. Преображенській м. Одеси біля адміністративної будівлі ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, зазначені вище працівники провели обшук автомобіля, який на підставі Свідоцтва про реєстрацію перебуває у приватній власності гр. ОСОБА_8 та вилучили з автомобіля 4000,00 грн. Протокол огляду зазначеного автомобіля було складено з порушеннями. Прокурора про проведення обшуків не було повідомлено.

Матеріали перевірки заяви ОСОБА_3 27 березня 2012 року були направлені до Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, де 05 квітня 2012 року було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння шляхом омани майном, що належить гр. ОСОБА_3

За проведеною службовою перевіркою зроблено висновок, що позивач грубо порушив вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.06.2006 року №2460-VI, ст.ст.29, 30 Конституції України, ст.ст. 5, 11 Закону України "Про міліцію", ст. ст.85, 106, 190, 195 КПК України, п.3.1 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, затвердженої наказом МВС України від 14.04.2004 року №400, Присягу працівника органів внутрішніх справ України, зобов'язання, наданого ним при прийнятті на службу до ОВС України, розпорядження МВС України від 31.03.2011 року №329, звернення колегії МВС України до особового складу органів внутрішніх справ України та військовослужбовців внутрішніх військ від 07.02.2012 року, що виразилось у незаконному затриманні та утримуванні громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у службових приміщеннях, не повідомленні про їх затримання родичів, не наданні можливості отримати допомогу адвоката, незаконному обшуку приватного житла та автомобіля.

Однак, при розгляді справи судом першої інстанції, відповідачами не було надано доказів на підтвердження зазначених обставин щодо незаконного затримання та утримування громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у службових приміщеннях, не повідомлення про їх затримання родичів, в не наданні можливості отримати допомогу адвоката, та незаконному обшуку приватного житла та автомобіля.

Також, судом встановлено, що прокуратурою м. Одеси було проведено перевірку, за результатам якої слідчим прокуратури м. Одеси старшим радником юстиції ОСОБА_10 було постановлено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 15 жовтня 2012 року, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно співробітників відділу карного розшуку ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, зокрема у відношенні оперуповноваженого лейтенанта міліції ОСОБА_1 за ч.2 ст.365, ч.1 ст.366 КК України, по факту перевищення влади та службових повноважень, тобто здійснення дій, які явно виходять за межі наданих їм повноважень, які спричинили суттєву шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, державним інтересам, що супроводжується застосуванням спеціальних засобів та погрозами застосування насильства та за фактом посадового підроблення, яке кваліфікується як складання посадовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, обмежившись по відношенню до них прийнятими заходами дисциплінарного стягнення.

Відповідно до постанови про відмову в порушені кримінальної справи відносно ОСОБА_1, огляд квартири АДРЕСА_1 здійснено працівниками міліції за письмовою згодою представника власника квартири.

Огляд автомобіля було здійснено в присутності понятих, яким лише не було роз'яснено їх прав та обов'язків.

Таким чином, пояснення надані гр. ОСОБА_5 не найшли підтвердження.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не було надано належних доказів на підтвердження скоєння ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані позивачем та відповідачами по справі докази у сукупності, суд виходив, що в діях позивача відсутні ознаки вчинку, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що оскаржувані накази, в частині звільнення позивача, прийняті без належної обґрунтованості застосування крайнього заходу дисциплінарного стягнення, та не відповідають принципу пропорційності, та скасував їх.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, Дисциплінарному статуту органів внутрішніх справ України, Закону України "Про міліцію".

Відповідно вимог ч. 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів не може взяти до уваги доводи апеляційних скарг ГУ МВС України в Одеської області та ОМУ ГУ МВС України в Одеської області, оскільки вони ґрунтуються на висновках проведеної службової перевірки, з них так і не вбачається який саме проступок вчинено позивачем, що виразився у підриві довіри та авторитету органів внутрішніх справ України навмисними діями, що не сумісно із подальшим проходженням служби в ОВС України. Окрім іншого, як вбачається з адміністративного позову, вони були предметом розгляду судом першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскаржені накази не відповідають критеріям переліченим ч.3 статті 2 КАС України, що є підставою для їх скасуванню. А тому, відповідно до пункту 24 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, позивач підлягає поновленню на посаді.

Також, суд правильно зобов'язав ГУ МВС України в Одеській області виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 30 серпня 2012 року по час поновлення на службі.

Оскільки відповідно пункту 24 зазначеного Положення у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Підсумовуючи все викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 13 вересня 2013 року.

Головуючий:

Судді: