20.09.2013 Справа № 756/10694/13-ц
Провадження № 2/756/4123/13
Ун. № 756/10694/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді - Камбулова Д.Г.
при секретарі: - Чагаринській Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа - ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа - ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим посилаючись на наступне.
З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ним та відповідачем був укладений договір поруки № 003-2902/756-0143-Р від 12.09.2007 року, за умовами якого він зобов'язався перед кредитором за невиконання боржником ОСОБА_3 усіх її зобов'язань перед кредитором які виникли з кредитного договору № 003-2902/756-0143 від 12.09.2007 року. Нещодавно, а саме у червні 2011 року позивач дізнався, що між ВАТ «Банк Універсальний» та позивачем в період з грудня 2007 року по червень 2009 року укладались додаткові угоди, за змістом яких збільшився обсяг відповідальності позивача. Оболонським районним судом м. Києва від 06.08.2012 року було прийнято рішення про визнання додаткових угод № 1 від 07.12.2007 року до договору поруки № 003-2902/756-0143-Р від 12.09.2007 року та № 2 від 26.12.2007 року до договору поруки № 003-2902/756-0143-Р від 12.09.2007 року, що укладені між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 недійсними. Також судом було встановлено факт, що ОСОБА_3 та ВАТ «Універсал Банк» 07.12.2007 року та 26.12.2007 року було укладено додаткові угоди, якими були внесені зміни до кредитного договору, зокрема відбулося збільшення суми кредиту та процентної ставки, а отже збільшено обсяг відповідальності поручителя, що у свою чергу призвело до припинення договору поруки у відповідності до вимог ч.1 ст. 559 К України.
З врахуванням вимог ст. 559 ЦК України позивач просить суд визнати припиненим з 07 грудня 2007 року договір поруки № 003-2902/756-0143-Р від 12.09.2007 року, укладений між ОСОБА_2 та відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний».
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений позов у повному обсязі з підстав заявлених у ньому, та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Зокрема у наданих суду запереченнях зазначив, що відповідно до рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06.08.2012 року було визнано недійсними додаткові угоди № 1 від 07.12.2007 року до договору поруки № 003-2902/756-0143-Р від 12.09.2007 року та № 2 від 26.12.2007 року до договору поруки № 003-2902/756-0143-Р від 12.09.2007 року, укладені між ОСОБА_2 та ВАТ «Банк Універсальний». Цим же рішенням позивачу ОСОБА_2 було відмовлено у позові в частині визнання недійсною додаткової угоди б\н від 03.06.2009 року до договору поруки № 003-2902/756-0143-Р від 12.09.2007 року. Відповідач вважає, що у зв'язку з укладенням між банком та позивачем додаткової угоди б\н від 03.06.2009 року втратили чинність додаткові угоди від 07.12.2007 року та від 26.12.2007 року. Вважає, що відповідно до положень ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Тобто закон пов'язує припинення поруки з зміною зобов'язання, забезпеченого порукою, а не зміною будь-яких умов кредитного договору. Відповідно, порука не припиняється, якщо на зміну умов основного зобов'язання поручитель надав свою згоду. Така згода не обов'язково повинна бути письмовою. Вважає, що підписуючи договір поруки, поручитель погодився з умовами основного договору щодо можливості збільшення розміру процентної ставки (п.2.12 кредитного договору) та зобов'язався перед банком відповідати за виконання ОСОБА_3 усіх її зобов'язань перед банком, що виникли з кредитного договору в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тим, що можуть виникнути в майбутньому (п.1.1. договору поруки).
Представник третьої особи проти позову заперечив. Вважає, що позивач даним позовом бажає перекласти відповідальність за порушення умов кредитного договору виключно на третю особу, уникнувши відповідальності за невиконання кредитного договору, що витікає з договору поруки. Зазначає, що кошти у банку позичались в інтересах сім'ї для будівництва будинку, але після розірвання шлюбу між сторонами, позивач даним позовом бажає перекласти обов'язок по поверненню коштів виключно на третю особу. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, представника відповідача, третьої особи, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ВАТ «Банк Універсальний» в особі відділення № 3 Київської філії № 2, правонаступником всіх прав та обов'язків якого на даний час є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_3 12.09.2007 року було укладено кредитний договір № 003-2902/756-0143 від 12.09.2007, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику грошові кошти в сумі 150 000 швейцарських франків в порядку, на умовах та в строки, визначені договором, зі сплатою процентів у розмірі 11, 45% річних. (а.с. 51-57).
12.09.2007 року між ВАТ «Банк Універсальний» та позивачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 003-2902/756-0143-Р від 12.09.2007 року, за умовами якого він зобов'язався перед кредитором за невиконання боржником ОСОБА_3 усіх її зобов'язань перед кредитором які виникли з кредитного договору № 003-2902/756-0143 від 12.09.2007 року. Відповідно до п. 1.2. договору поручитель засвідчив, що йому добре відомі усі умови кредитного договору і він погодився з ними, а саме, що сума основного договору становить 150 000 швейцарських франків. (а.с. 8-10).
Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст. 554 ЦК поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Судом також встановлено, що між ОСОБА_3 та ВАТ «Універсал Банк», 07.12.2007 року було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 003-2902/756-0143 від 12.09.2007 року, відповідно до умов якої кредитор надав позичальнику грошові кошти в сумі 240 000 швейцарських франків, в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором, при цьому розмір першого траншу складає 150 000 швейцарських франків, а розмір другого траншу становить 90 000 швейцарських франків (а.с. 63-70).
Між ОСОБА_3 та ВАТ «Універсал Банк», 26.12.2007 року було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 003-2902/756-0143 від 12.09.2007 року, відповідно до умов якої кредитор надав позичальнику грошові кошти в сумі 285 000 швейцарських франків, в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором, при цьому розмір першого траншу складає 150 000 швейцарських франків, розмір другого траншу становить 90 000 швейцарських франків, а розмір третього траншу становить 45 000 швейцарських франків (а.с. 77-85).
Тобто судом встановлено, що при укладенні між ОСОБА_3 та банком додаткових угод № 1 від 07.12.2007 року та № 2 від 26.12.2007 року відбулось збільшення суми кредиту з 150 000 швейцарських франків до 240 000 швейцарських франків.
З пояснень представника позивача видно, що додаткові угоди № 1 від 07.12.2007 року до договору поруки № 003-2902/756-0143-Р від 12.09.2007 року та № 2 від 26.12.2007 року до договору поруки № 003-2902/756-0143-Р від 12.09.2007 року, укладені між ОСОБА_2 та ВАТ «Банк Універсальний» не укладались позивачем.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06.08.2012 року було частково задоволено позов ОСОБА_2 до ВАТ «Банк Універсальний» про визнання частково недійсними правочинів.
Зазначеним рішенням було визнано недійсними додаткову угоду № 1 від 07.12.2007 року до договору поруки № 003-2902/756-0143-Р від 12.09.2007 року та додаткову угоду № 2 від 26.12.2007 року до договору поруки № 003-2902/756-0143-Р від 12.09.2007 року, що укладені між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 (а.с. 7).
Тобто судом встановлено, що внаслідок укладення між ОСОБА_3 та банком додаткових угод № 1 від 07.12.2007 року та № 2 від 26.12.2007 року було збільшено основну суму кредиту, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя саме з моменту укладення між ОСОБА_3 та банком додаткової угоди № 1 від 07.12.2007 року.
Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до п. 2.1. договору поруки № 003-2902/756-0143-Р від 12.09.2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ВАТ «Банк Універсальний» поручитель зобов'язався перед кредитором за невиконання боржником ОСОБА_3 усіх її зобов'язань перед кредитором які виникли з кредитного договору № 003-2902/756-0143 від 12.09.2007 року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Твердження відповідача про достатність попередньої згоди поручителя на зміну умов основного договору (п.1.1. договору поруки) є безпідставними, оскільки положення зазначеного договору не містять інформації про те, що така зміна та доповнення умов основного договору повинні були здійснюватися без повідомлення поручителя, і не свідчать про відмову поручителя від узгодження можливих змін.
Крім того договір поруки містить пряму заборону кредитора на зміну умов кредитного договору з боржником без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Так відповідно до п. 2.1. договору поруки під згодою поручителя сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору шляхом проставлення підпису та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та\або укладення поручителем додаткової угоди до договору поруки щодо внесення відповідних змін.
Доказів про те, що позивач ОСОБА_2 надав свою згоду на внесення змін до кредитного договору, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, відповідачем не надано.
Як зазначалося вище рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06.08.2012 року додаткову угоду № 1 від 07.12.2007 року до договору поруки № 003-2902/756-0143-Р від 12.09.2007 року та додаткову угоду № 2 від 26.12.2007 року до договору поруки № 003-2902/756-0143-Р від 12.09.2007 року, що укладені між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 було визнано недійсними.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа - ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим, та приймає рішення про визнання припиненим з 07 грудня 2007 року договору поруки № 003-2902/756-0143-Р від 12.09.2007 року, укладений між ОСОБА_2 та відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний».
З врахуванням вимог ст. 88 ЦПК України суд вважає, що судові витрати понесені позивачем, а саме сума судового збору у розмірі 114, 70 грн. має бути стягнута з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 209, 211-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 553, 554, 559 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа - ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим задовольнити.
Визнати припиненим з 07 грудня 2007 року договір поруки № 003-2902/756-0143-Р від 12.09.2007 року, укладений між ОСОБА_2 та відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний».
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 коп. витрати по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Д.Г.Камбулов
Судове рішення № 33616535, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 20.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 756/10694/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: