Постанова № 33611615, 13.09.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2013 року Справа № 803/1849/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Луцький міський центр зайнятості (надалі - Луцький МЦЗ) звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Відповідач з 10.05.2012 року перебувала на обліку в Луцькому міському центрі зайнятості як безробітна. 20.03.2013 року спеціалістами центру зайнятості було встановлено, що відповідач перебуваючи на обліку як безробітний приховала факт перебування у цивільно-правових відносинах з ТзОВ «Українські торгівельні мережі». Всупереч вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Закону України «Про зайнятість населення» не повернула кошти виплачені їй як безробітній, в сумі 880, 95 грн.

Позивач представника в судове засідання не направив, натомість подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач була зареєстрована в Луцькому МЦЗ 03.05.2013 року, як така, що шукає роботу.

У дослідженій судом заяві відповідача від 10.05.2012 року про надання статусу безробітного, остання зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не укладала договори цивільно-правового характеру.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - Закон України № 803 -ХІІ в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до п. «є» ч.1 ст. 4 вказаного закону держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні: виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги.

Статтею 11 Закону України № 803 -ХІІ передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист у сфері зайнятості згідно із законодавством України про зайнятість. Особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю.

Таким чином, право на одержання допомоги по безробіттю мають лише ті особи, які визнані у встановленому порядку є безробітними.

Відповідно до п. «б» ч.3 ст. 1 Закону України № 803 -ХІІ від 01.03.1991 року в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Відповідно до частин 2, 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в редакції від 17.05.2012 року, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

З акту №67 від 20.03.2013 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості витрат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» вбачається, що в період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року, що відповідач перебував в цивільно-правових відносинах з ТзОВ «Українські торгівельні мережі». Вказаний факт підтверджується наданими позивачем копіями відомості про виплату грошей, видатковим касовим ордером.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч.3 ст.36 Закону).

За період з 01.08.2012 року. по 31.08.2012 року Луцьким МЦЗ призначено та виплачено ОСОБА_1 допомогу по безробіттю в розмірі 880, 95 грн. В добровільному порядку відповідач зазначені кошти не повернув.

Згідно з частиною 1 пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. N 7-1, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

У відповідності до пункту 8 зазначеного Порядку, у разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Отже, відповідач., перебуваючи в цивільно-правових відносинах, не мала права на отримання допомоги по безробіттю, а тому кошти в сумі 880, 95грн. підлягають поверненню.

Враховуючи вищенаведене та факт визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.122, ст.ст. 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про зайнятість населення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. N 7-1, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Луцького міського центру зайнятості (43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ярощука, 2, р/р 37173300901002 в ГУДКСУ у Волинській обл., МФО 803014, ЗКПО 13352315) кошти в сумі 880 (вісімсот вісімдесят) гривень 95 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ф.А. Волдінер