Ухвала суду № 33610690, 17.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року Справа № 876/7237/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Клюби В.В., Попка Я.С.,

з участю секретаря судового засідання Микитин І.В.,

представника позивача Лелікова Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона «Волиньцукробуд» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області до відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона «Волиньцукробуд» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

20 березня 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області (далі - УПФ України в м. Луцьку) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило стягнути з відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона «Волиньцукробуд» (далі - ПМК «Волиньцукробуд») на користь позивача заборгованість з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 29262,14 грн.

Оскаржуваною постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року вказаний позов задоволено та стягнуто з ПМК «Волиньцукробуд» на користь позивача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за 2012 рік в сумі 29262,14 грн.

У поданій апеляційній скарзі відповідач ПМК «Волиньцукробуд» просить зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що розрахунок суми позовних вимог є недостовірним. Зазначає, що жодних повідомлень відповідачу не надсилалося та не вручалося. Крім того, доказів, якими би підтверджувався розподіл сплачених коштів позивачем надано не було.

Представник позивача у ході апеляційного розгляду заперечив обґрунтованість поданої апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Представник апелянта у судове засідання апеляційного суду не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги УПФ України в м. Луцьку, суд першої інстанції виходив із того, що за ПМК «Волиньцукробуд» рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за 2012 рік в розмірі 29262,14 грн. Оскільки доказів сплати заборгованості на час розгляду справи суду не представлено, позовні вимоги є обґрунтованими та їх слід задовольнити.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та є правильними.

Як безспірно встановлено у ході судового розгляду, ПМК «Волиньцукробуд» заборгувало УПФ України в м. Луцьку 29262,14 грн. фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за 2012 рік. Будь-яких доказів у підтвердження погашення вказаної заборгованості боржником ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано.

З матеріалів справи слідує, що ПМК «Волиньцукробуд» отримував розрахунки УПФ України в м. Луцьку про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій і зазначені вимоги ним не оскаржувались (а.с. 8-10).

Всупереч вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач своєчасно, в добровільному порядку не відшкодував 29262,14 грн. фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за 2012 рік.

Крім того, порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1.

Відповідно до п.6 вказаної Інструкції, - відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як передбачено п.6.9 Інструкції, не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Покликання апелянта на ту обставину, що в отриманому від УПФ України в м. Луцьку листі № 7967/03-22 із доданим до нього розрахунком гр. ОСОБА_2 встановлено 66,3% частки плати ПМК «Волиньцукробуд», проте з розрахунку, який доданий до позовної заяви частку плати змінено з 66,3% на 74,29%, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки відповідачем долучено розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за 2011 рік (з часткою плати 66,3 %), а не за 2012 рік (з часткою плати 74,29 %), який міститься в матеріалах справи та був отриманий представником відповідача 05.02.2013 року, що також підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 7-10).

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона «Волиньцукробуд» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року у справі № 803/622/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала у повному обсязі складена 18 вересня 2013 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

В.В.Клюба