Ухвала суду № 33606019, 10.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4308/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білоцерківської об"єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маревен Фуд Україна" до Білоцерківської об"єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Маревен Фуд Україна" звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Білоцерківської об"єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - Білоцерківська ОДПІ Київської області ДПС), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 784/10/15-2 від 07.09.2012 року про невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року № 9053873270 та рішення від 13.09.2012 року № 3561/10/15-2 про невизнання як податкової звітності податкової декларації з за липень 2012 року № 9054464168.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Білоцерківської об"єднаної Державної податкової інспекції Київської області підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, а провадження у справі - закриттю, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Україна» (далі - ТОВ «Маревен Фуд Україна») є юридичною особою та зареєстровано виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 21.11.2007 р.

З 23.11.2011 року позивач перебуває на обліку у Білоцерківській ОДПІ Київської області як платник податків за № 31323.

За допомогою засобів електронного зв'язку позивачем 05 вересня 2012 року до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року.

Про підтвердження прийняття податкової декларації до бази даних ДПС позивачу на електронну адресу було надіслано квитанцію за № 2 від 06.09.12 р.

11 вересня 2012 року на адресу позивача надійшов лист Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС від 07.09.2012 р. № 784/10/15-2, в якому повідомлялося про те, що податковій декларації з ПДВ за червень 2012 року було присвоєно статус «не визнано як податкова звітність». Підставою для цього стало не відображення позивачем результатів документальної позапланової виїзної перевірки від 07.07.2012 року № 1848/15-4/35591588.

10 вересня 2012 року засобами електронного зв'язку позивачем на адресу Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року. Цього ж дня, відповідач на адресу ТОВ "Маревен Фуд Україна" надіслав в електронному вигляді у текстовому форматі квитанцію № 2 про підтвердження прийняття його податкових документів до бази даних ДПС.

Проте, листом Білоцерківської ОДПІ Київської області від 13.09.2012 № 3561/10/15-2 позивача було повідомлено, що податковій декларації з ПДВ за липень 2012 року було присвоєно статус «не визнано як податкова звітність» по причині включення р.24 податкової декларації з ПДВ за червень 2012 року, якій присвоєно статус «не визнано як податкова звітність».

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також права та обов'язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України, який вступив в силу з 01.01.2011 року (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно ч.2 п.46.4 ст.46 Податкового кодексу України у разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Згідно абзацу 1 пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в своїх вимогах фактично просить визнати протиправними та скасувати листи Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС від 07.09.2012 р. № 784/10/15-2 та від 13.09.2012 № 3561/10/15-2 про невизнання як податкової звітності податкових декларацій ТОВ "Маревен Фуд Україна" з податку на додану вартість за червень та липень 2012 року.

За нормами Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (ст.2, п.1 ч.2 ст.17 КАС України).

Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки у розумінні статті третьої Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, з наведених процесуальних норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди з діями чи рішенням контролюючого органу, вимога про скасування рішення щодо невизнання в якості податкової звітності податкової декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2012 року, викладене у листі від 07.09.2012 р. № 784/10/15-2 та липень 2012 року, викладене у листі від 13.09.2012 № 3561/10/15-2, не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача.

Отже, зазначені позовні вимоги не породжують, не змінюють та не припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, а відтак вони не підпадають під дію п.1 ч.2 ст.17 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 серпня 2012 року по адміністративній справі № К/9991/31931/11.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Білоцерківської об"єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, із закриттям провадження у справі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 157, 160, 195, 196, 198, 200, 203, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об"єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року - скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маревен Фуд Україна" до Білоцерківської об"єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.