Ухвала суду № 33605937, 04.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2013 р. справа № 2а-2501/12/1170

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.,

без представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дельта-Постач"

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 р. у справі № 2а-2501/12/1170

за позовом Приватного підприємства "Дельта-Постач"

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Дельта-Постач" (далі - ПП "Дельта-Постач", Підприємство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Кіровоградського окружного адміністративного суду, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - Кіровоградська ОДПІ) № 0001971520/0 від 08 травня 2012 р., про порушення п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), прийняте за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість в порушення пункту 20 розділу III Порядку заповнення та подання звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за № 1490/20228, а саме (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом, щодо збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 44 958,75 (сорок чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім) гривень 75 копійок, та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 11 239,69 гривень.

Позов обґрунтовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом на підставі акту № 295/1520/37059400 від 19.04.2012 р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, яким встановлено порушення позивачем п.198.6 ст.198 ПК України щодо формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних, не внесених у реєстр. Позивач наполягає на відсутності порушення позивачем п.198.6 ст.198 ПК України, оскільки Підприємство 01.06.2012 р. направило уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому вказало, що податкові накладні не повинні бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі п.11 розділу ХХ ПК України.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 р. у справі № 2а-2501/12/1170 (суддя Жук Р. В.) у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано встановленням правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення. Висновок суду обґрунтований тим, що ПП "Дельта-Постач" не мало права, включати суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки надані контрагентом позивача податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Посилання позивача на подання уточнюючого розрахунку до поданих ним раніше поданій декларації, спростовані тим, що уточнюючий розрахунок подано вже після проведення перевірки, що суперечить чинному податковому законодавству.

Не погодившись з постановою суду, ПП "Дельта-Постач" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 р. у справі № 2а-2501/12/1170, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не в повному обсязі встановив обставини справи, не довів правомірність дій позивача, та невірно трактував приписи ст.50 ПК України, якою не передбачено підстав для винесення податкового повідомлення-рішення органом податкової служби.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін, своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористались, жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з приписів ч.4 ст. 196 КАС України нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2012 р. позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за лютий 2012 року № 9013211679 від 20.03.2012 р.

Проведеною Кіровоградською ОДПІ камеральною перевіркою декларації з ПДВ за лютий 2012 року виявлено, що Підприємством включено до податкового кредиту вказаного періоду податкові накладні на загальну суму 44958,75 грн. (№ 1/2 від 01.02.2012р. сума ПДВ 31 082,67 грн., № 2/2 від 02.02.2012 р. сума ПДВ 13876,08 грн.), виписані продавцем ФГ «Оберіг К», які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, і скаргу на даного продавця Підприємством до податкового органу не подано, чим порушено вимоги п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України.

За результатами проведення камеральної перевірки податковим органом складно акт № 1520/37059400 від 19.04.2012 р. (а. с.15 -17), на підставі якого відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 08 травня 2012 р. № 0001971520/0, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 44958,75 грн. (основний платіж) та застосовано штрафні санкції в сумі 11239,69 грн. (а. с. 14).

Позивач вважає, що податкові накладні не повинні бути включені до ЄДРН на підставі п. 11 розділу ХХ ПК України. В зв'язку з викладеним позивачем подано уточнюючий розрахунок до ОДПІ, в якому вказано, що накладні не повинні реєструватись в Єдиному реєстрі податкових накладних та у відповідності до вимог п. 50.1 ст. 50 ПК України. Визначену правову позицію позивача з цього питання суд першої інстанції не підтримав і в позові відмовив.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПП "Дельта-Постач" не підлягає задоволенню з таких підстав:

У відповідності до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Позивачем відсутність вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних і скарги на продавця податкового органу на момент проведення камеральної перевірки не заперечується.

Так, п.54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

При цьому, за приписами, п.54.2 ст.54 ПК України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Водночас, у відповідності до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Отже, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 08 травня 2012р. № 0001971520/0, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 44958,75 грн. (основний платіж) та застосовано штрафні санкції в сумі 11239,69 грн. (25 % від суми 44958,75 грн.) є правомірним.

Таким чином, колегія судів вважає обґрунтованою відмову суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог Підприємства про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегією суддів відхиляються посилання скаржника на те, що судом першої інстанції не взято до уваги норми п.50.3 ст.50 ПК України, яка передбачає подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, право відповідного контролюючого органу на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період у даному випадку, та не передбачає підстав для написання податкового повідомлення-рішення.

Дійсно п.50.3 ст.50 ПК України передбачає, що у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Проте, зі змісту статті 50 ПК України, яка регулює внесення змін до податкової звітності, вбачається що приписи даної норми розповсюджуються на випадки самостійного виявлення платником податків помилок в наданій до податкового органу звітності, який має місце до проведення податковим органом перевірки.

Оскільки матеріалами справи підтверджується звернення з таким уточнюючим розрахунком позивача після проведення перевірки, то зазначені дії позивача не звільняють останнього від передбаченої податковим законодавством відповідальності.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу законного та обґрунтованого судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст..206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дельта-Постач" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 р. у справі № 2а-2501/12/1170 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 р. у справі № 2а-2501/12/1170 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко