Рішення № 33603147, 17.09.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Сп. № 22-ц-796/9825 Головуючий у 1-ін.- Остапчук Т.В.

.Доповідач - Слободянюк С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2013 року колегія суддів судової палати 3 розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - судді Слободянюк С.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Корчевного В.Г.,

при секретарі - Товарницькій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 червня 2013 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк» (далі- БАНК) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, і просив стягнути на користь БАНКу загальну суму заборгованості за кредитним договором № 12-94-23-0018 035/R01 від 23 квітня 2012 року в сумі 56 560,95 грн., яка складається з суми кредиту - 42 697,67 грн.; процентів за користування кредитом - 2431,31 грн.; пені - 488,62 грн. та штрафу - 10 943,35 грн.

Позов обгрунтовано тим, що між сторонами 23 квітня 2012 року було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 53 000 грн. з кінцевим строком повернення кредиту 22 квітня 2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24%. Умови договору відповідачем не виконуються належним чином у зв'язку з чим утворилась заборгованість за кредитом.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04 червня 2013 року позов задоволено частково (а.с.88,89).

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь БАНКу заборгованість за кредитним договором у розмірі 38 317,60 грн. та судові витрати в сумі 456,17 грн/

В решті вимог позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, БАНК подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у стягненні суми штрафу за неналежне виконання умов кредитного договору.

В судовому засіданні представники банку -ЛюдкевичХ.Є., Агафонов А.В. скаргу підтримали.

Справу розглянуто без участі ОСОБА_2, який належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштове зворотне відправлення від 08 липня 2012 року.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 квітня 2012 року між БАНКом і ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 12-94-23-0018 035/R01, відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 53 000 грн. з кінцевим строком повернення кредиту 22 квітня 2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24%. (а.с.6-9)

Позивач просив стягнути загальну суму заборгованості станом на 06 березня 2013 року у розмірі 56 560,95 грн., відповідно до наданих розрахунків заборгованості: борг за кредитом - 42 697,67 грн.; - відсоткам за користування кредитом - 2431,31 грн.; пеня - 488,62 грн; штраф - 10 994, 35 грн. (а.с.36-38)

Під час розгляду справи позивач, уточнивши вимоги, зменшив розмір заявлених вимог і просив стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 56 494,59 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі - 35 397,67 грн.; - по сплаті відсотків в сумі 4 696,99 грн., пені - 953,69 грн.; штраф - 15446,15 грн.

Вказана заборгованість виникла станом на 04 червня 2013 року, з урахуванням здійснення відповідачем відповідних платежів (а.с.59).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не сплачено щомісячні платежі за кредитом за період з 05 липня 2012 року по 06 березня 2013 року, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним зобов'язанням.

Відповідно до положення ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення заборгованості за кредитом, відсотків за користування кредитом та пені.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду про відмову у стягненні штрафу з тих підстав, що пеня і штраф, як різновиди неустойки, не можуть застосовуватися одночасно, оскільки це тягне подвійну відповідальність.

Відповідно до положення ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пені) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником неналежного виконання зобов`язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За змістом ст.611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це не встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм сплата неустойки є єдиним видом відповідальності за порушення зобов`язання незалежно від виду неустойки (штраф, пеня).

Умовами кредитного договору передбачено, що за порушення зобов`язання позичальник сплачує пеню та штраф.

Відповідно до п. 4.1 договору (а.с.7) пеня, як вид цивільно-правової відповідальності застосовується за несвоєчасне повернення фактично отриманих позичальником кредитних коштів за договором, а також сплата штрафу, як вид цивільно-правової відповідальності за інше правопорушення - за невиконання взятих зобов`язань в розмірі 50% від суми за невиконання зобов`язань.

Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення боргу в сумі 45 617,60 грн.ё в резолютивній частині зазначив про стягнення - 38 317,60 грн., однак судовий збір стягнуто 1% відсоток від суми у розмірі 45 617,60 грн

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваного рішення, ухвалення нового рішення, яким стягнути з відповідача загальну суму заборгованості за кредитом у розмірі 56 494,59 грн. з урахуванням боргу за тілом кредиту, відсотки за користування кредитом, пені та штрафу. Також стягненню підлягає судовий збір у розмірі 1% від стягнутої суми боргу.

Керуючись ст.ст.303,307,309, 313 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» задовольнити.

Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 червня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_1, (іден. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» (іден. номер 23362711) заборгованість за кредитним договором у розмірі 56 494 грн.50 коп. та судовий збір в сумі 564 грн.94 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: