Ухвала суду № 33601450, 30.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 р.Справа № 816/1045/13-а

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Шабанова С.О.

за участю:

позивача - Морозов Є.Є.

представника позивача - Порубльовий С.В.

представника відповідача - Чирва Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. по справі № 816/1045/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Емс»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Емс», звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби при вкладанні та узгодженні акту № 1218/22.2-12/32802600 від 11.02.13 р. документальної виїзної позапланової перевірки підприємства по питанню взаємовідносин з ПП «Компанія «Агріс» за період з 01.07.12 р. по 30.09.12 р., що виразилося у неврахуванні заперечень при розгляді акту перевірки та прийнятті податкового повідомлення-рішення та недопущення представника підприємства до розгляду заперечень на акт перевірки; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001262202/334 від 25.02.13 р. про збільшено грошового зобов'язання по ПДВ на суму 40323,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 10080,75 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.13 р. по справі № 816/1045/13-а позов був задоволений частково: визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби № 0001262202/334 від 25.02.13 р. У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.13 р. по справі № 816/1045/13-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення позивача та представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 1218/22.2-12/32802600 від 11.02.13 р. позапланової документальної виїзної перевірки підприємства позивача з питань його взаємовідносин з ПП Компанія «Аргіс» за період з 01.07.12 р. по 30.09.12 р., в якому зафіксовані порушення позивачем вимог ст. 198, ст. 201 ПК України, які призвели до заниження ПДВ на суму 40323,0 грн.

Виявлені порушення відповідач пов'язує з безпідставним формуванням позивачем податкового кредиту по операціям з ПП Компанія «Аргіс», оскільки за результатами виїзної позапланової перевірки вказаного платника податків було встановлено проведення нікчемного правочину у зв'язку з порушенням вимог п. 83.1 ст. 83, п. 85.2 ст. 85 ПК України. Також відповідач вказував на те, що згідно бази даних Кременчуцької ОДПІ «Контрагенти» та акту перевірки від 23.11.12 р. встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин (слід розуміти - правочинів), проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям, переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, а саме підприємства з ознаками фіктивності. За висновками відповідача вищенаведене свідчить про відсутність реального характеру проведених операцій.

Задовольняючи позов в частині, що оскаржена апелянтом, суд першої інстанції дослідив укладений позивачем з ПП «Компанія «Агріс» договір підряду № 03/01 від 03.01.12 р., предметом якого є виконання робіт по монтажу, ремонту та наладку електрообладнання. На виконання робіт ПП «Компанія «Агріс» були оформлені податкові накладні № 10 від 19.07.12 р., № 4 від 07.08.12 р., № 4 від 17.09.12 р., № 14 від 28.09.12 р., № 15 від 28.09.12 р., № 16 від 28.09.12 р., від 28.09.12 р. № 17, № 18 та № 19; акти приймання виконаних будівельних робіт за липень, серпень та вересень 2012 р., проведення оплати підтверджено наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями та банківськими виписками.

На підтвердження економічної вигоди отриманої від підрядних робіт, наданих ПП «Компанія «Агріс», за висновками суду першої інстанції, є договори підряду та акти приймання виконаних будівельних робіт.

В обґрунтування висновків судового рішення про правомірність формування позивачем податкового кредиту суд першої інстанції навів зміст п. 1.1 ст. 1, п. 14.1.181 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.7, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 ПК України, назвавши це цитування системним аналізом правових норм, ч. 2 ст. 3 та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і зазначив, що для отримання права на податковий кредит платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності, а відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Крім того, суд першої інстанції вказав на те, що викладені в акті перевірки висновки з приводу нікчемності угоди, укладеної позивачем з ПП «Компанія «Агріс», зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки ні Податковий кодекс України, ні Закон України «Про державну податкову службу в Україні» не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів державної податкової служби під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань визначається Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Оскільки відповідач не виконав вимог ч. 2 ст. 71 КАС України і не довів належними та допустимими доказами правомірності свого рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що порушення позивачем вимог податкового законодавства по операціям з ПП «Компанія «Агріс» пов'язується не з відсутність належним чином оформлених документів, а з тим, що вказане підприємство за юридичною адресою не перебуває, на підприємстві працює лише директор. Працівників, які б могли виконувати роботи по монтажу, ремонту та наладці електрообладнання, на підприємстві немає. Відсутні також майно, основні засоби, обладнання для виконання робіт. Наведене свідчить про неможливість виконання робіт за вказаним договором саме ПП «Компанія «Агріс».

Із залученого до матеріалів справи договору підряду № 03/01 від 03.01.12 р. вбачається, що сторони узгодили виконання ПП «Компанія «Агріс» робіт по монтажу, ремонту та наладці електрообладнання, проте де саме знаходиться об'єкт, ким і яким чином визначений об'єм робіт і їх види в договорі не вказано.

Слід відмітити, що за своєю правовою суттю вищевказаний договір є договорами будівельного підряду, зміст якого визначений в ст. 875 ЦК України, де зазначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

В ст. 877 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Здійснення будівництва та пов'язаних з ним будівельних робіт за договором будівельного підряду підрядник проводить згідно з проектною документацією, що визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, а також кошторисом, що визначає ціну робіт. Вказані документи є обов'язковими та являються невід'ємною частиною цього договору. Технічна документація визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, що виконуються за договором даного виду. Кошторис визначає ціну робіт і безпосередньо пов'язаний з технічною документацією. Робота за договором будівельного підряду виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності і стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути: 1) приблизним - в який у процесі будівництва можна вносити зміни. Тобто приблизний кошторис передбачає його уточнення в процесі виконання робіт у залежності від реальних умов будівництва. Уточнення приблизного договірного кошторису здійснюється в порядку, передбаченому договором. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. 2) твердим - зміни в який можуть вноситься лише за погодженням сторін. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Твердий кошторис, як правило, не передбачає його зміни після погодження сторонами, у разі ж перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

У вище вказаному договорі відсутні дані про проектно-кошторисну документацію, на підставі якої повинні виконуватися роботи, відсутній і перелік робіт. Тобто зміст договору не відповідає приписам ст.ст. 875-866 ЦК України, чим порушені вимоги ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Таким чином слід зробити висновок про те, що сторони (позивач та ПП «Компанія «Агріс») не узгоджували переліку та об'єму робіт, не визначили місце розташування об'єкту будівництва, то висновки суду першої інстанції про те, що роботи, вказані в актах приймання виконаних будівельних робіт за липень, серпень та вересень 2012 р., виконані за договором підряду № 03/01 від 03.01.12 р. є помилковими.

Також слід відмітити, що в договорі зазначено, що поставка будівельних матеріалів, конструкцій, устаткування підрядником ПП «Компанія «Агріс» повинно відповідати специфікаціям, технічним паспортам та іншим документам, які підтверджують їх характеристики та якість. Проте позивачем до матеріалів справи не надані вище вказані документи на використані матеріали та устаткування, тоді як в актах виконаних робіт вказані світильники, лампи, труби або металеві рукави та крепіж до них, електричні дроти та кабелі, коробки розподільчі, цегла, трансформатори, реле та інше.

Слід відмітити, що типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» були затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 04.12.09 р. Відповідно до пояснень щодо заповнення «Довідки про вартість виконаних підрядних робіт» (типової форми № КБ-3) довідка за формою № КБ-3 складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва. Крім того, за змістом пояснень щодо заповнення «Акту приймання виконаних підрядних робіт» (типової форми № КБ-2в) акт приймання виконаних підрядних робіт складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві на основі журналу обліку виконаних робіт (форма № КБ-6) у двох примірниках і подається субпідрядником генпідряднику, генпідрядником - замовнику (забудовнику).

Як свідчать наявні в матеріалах справи документи, позивачем не надавалися «Довідки про вартість виконаних підрядних робіт» (типової форми № КБ-3), журнали обліку виконаних робіт (форма № КБ-6), відсутні кошторисні документи до договору, договір підряду не містить суттєвих умов для цього виду договорів (види робіт, їх розцінки), що свідчить про безпідставність висновків суду першої інстанції про належне оформлення позивачем та його контрагентом виконання робіт і спростовує те, що роботи виконувалися саме ПП «Компанія «Агріс» (при наявності у штаті 1 особи).

Колегія судді вважає необхідним вказати на те, що наявність у покупця (замовника) належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про ПДВ» (після набрання чинності ПК України і відповідно його приписам) необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій (постанова Верховного Суду України від 04.09.07 р.). Зважаючи на те, що не лише відповідачем, а і колегією суддів суду апеляційної інстанції були встановлені невідповідності у документах первинного бухгалтерського обліку, які спростовують факт виконання робіт саме ПП «Компанія «Агріс», колегія суддів дійшла до висновку про те, що при прийнятті судового рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції не врахував фактичні обставини і дав невірну оцінку залученим документам, що є підставою для скасування постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.13 р. по справі № 816/1045/13-а в частині задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. по справі № 816/1045/13-а - задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. по справі № 816/1045/13-а - скасувати в частині задоволення позову і в цій частині прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову ТОВ «Емс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби № 0001262202/334 від 25.02.13 р.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. по справі № 816/1045/13-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05.08.2013 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська